На початку року авдиторія все ще живе в матриці новорічно-різдвяних розваг. Прокат жорстко прив’язаний до календаря, тож січень у репертуарному плані виглядає близнюком грудня: більше розваг для пересічної української родини, менше драм.

Втішно, що є тут і пропозиції від українських виробників. На екрани виходить довгоочікувана комедія    студії Kristi Films «Дон Жуан із Жашкова» (режисер  Віктор Буток). Головний герой стрічки — київський фотограф родом із Жашкова, улюбленець жінок Женя Горобчик. Він шукає роботу, але випадково знаходить нове кохання. Але у Жені вже є дружина і син, а ще колишня дружина і купа інших проблем. В акторському складі наявні попзірки — Надія Мейхер і Михайло Хома (Дзідзьо).

«Дон Жуан із Жашкова»

Шанувальників вітчизняного артхауса може привабити повнометражний дебют Філіп Сотниченка «Ля Палісіада». Дія картини Філіпа Сотниченка починається в наші дні, а потім переноситься в 1990-ті, де головні герої — слідчий з особливо тяжких злочинів і судовий психіатр, які розслідують убивство. Дилема перед ними дуже проста: визнати підозрюваного неосудним або відправити під розстріл. Адже все діється за лічені місяці до скасування смертної кари в Україні.

Так само непрості моральні питання постають перед героїнею драми Крістіни Тинькевич «Як там Катя?». Анна, лікарка швидкої допомоги, є опорою для своєї родини — сестри, матері та єдиної доньки Каті. Втомлена щільним робочим графіком, Анна відпускає Катю до школи саму й дівчинку збиває дороге авто, що мчало з перевищенням швидкості. На лихо, за кермом виявляється дочка впливової політикині. І далі розгортається давня як світ історія про припустимість помсти.

«Як там Катя?»

Що ж до закордонного репертуару, то він у січні напрочуд різноманітний — понад 20 прем’єр усього жанрового спектра — від дитячих мультиків до горорів. З цього розмаїття найбільшої уваги варті, на нашу думку, три релізи.

«Наступний гол — переможний» — нова робота майстра чорних комедій Тайки Вайтіті («Реальні упирі», «Тор: Рагнарьок», «Кролик Джоджо»). Футбольна команда Американського Самоа здобула кепську славу у 2002 році після катастрофічного програшу 0:31 у рамках відбору на Чемпіонат світу. З наближенням Чемпіонату світу 2014 року команда наймає скандального тренера Томаса Ронгена (Майкл Фассбендер). Фільм знято за мотивами реальних подій. Робота на Самоа насправді — терапія для самого Ронгена, який зіпсував собі кар’єру, не маючи сили витримати загибель доньки. Як не дивно, тренер-невротик і команда острівних нехлюїв виявляються здатними допомогти одне одному.

Про Елвіса Преслі знято чимало фільмів. Однак Софія Коппола («Незайманки-самогубці», «Труднощі перекладу») у своїй новій роботі «Прісцилла» звернула увагу на ту, хто досі лишалася в тіні — дружину короля рок-н-ролу Прісциллу. Літературне першоджерело фільму — автобіографія «Елвіс і я». Роль Прісцилли виконала американська акторка й співачка Кейлі Спені, нагороджена кубком Вольпі за найкращу жіночу роль на Венеційському кінофестивалі. Спені проводить свою героїню всіма етапами дорослішання — від слухняної школярки до зрілої жінки, яка вміє постояти за себе. Феміністичний погляд Копполи надає стандартному сюжету про подругу знаменитості потрібну глибину.

«Прісцилла»

Безумовно, найяскравіший фільм місяця — «Бідолашні створіння» (Британія — США, режисер Йорґос Лантімос). Фільм є екранізацією однойменного роману шотландського прозаїка Аласдера Грея, який зі свого боку вільно переосмислив сюжет про Франкенштейна і його монстра. Дія розгортається наприкінці умовного ХIХ століття. Молода красуня на ім’я Белла (Емма Стоун) повертається до життя завдяки доктору Годвіну Бакстеру (Віллем Дефо), котрий пересадив дівчині при смерті мозок її новонародженої дочки. Спочатку наївна Белла прагне пізнати навколишній світ всупереч суворій опіці Годвіна. Бажаючи побачити більше, вона тікає з Дунканом Веддерберном (Марк Руффало), спритним і розпусним юристом. Проходячи соціальними сходами з самого низу, Белла відкидає патріархальні забобони свого часу.

«Бідолашні створіння»

Візуальне рішення фільму вражає поза будь-яким сумнівом. Лантімос, виходець із течії «грецького сюрреалізму»,  створив психоделічний світ, насичений найнесподіванішими образами і яскравими кольорами. У певному сенсі це погляд Белли, яка вирвалася з маєтку доктора Годвіна, але також це і та фантастична Європа, в якій можливі пересадки мозку та рівноправність жінок.

На Венеційському кінофестивалі «Бідолашні створіння» отримали «Золотого лева» як найкращий повнометражний фільм.

Колаж: Микола Шиманський/«Детектор медіа»