Після насиченого прем’єрами та кінофестивалями жовтня мало б настати затишшя, але ні.
У листопаді матимемо ще один фестиваль, не такий масштабний як «Молодість» чи «Тиждень критики», але цілком цікавий для кіноманів: «Нове німецьке кіно». Тут покажуть чотири найновіших і найпомітніших німецьких фільми: володар Гран-прі Берлінського фестивалю «Полум’яне небо» (режисер Крістіан Петцольд), останню роботу легендарного Віма Вендерса «Ідеальні дні», а також драми «Учительська» (Ількер Чатак) і «Одного разу ми все розповімо одне одному» (Емілі Атеф).
Що ж до кінотеатрального прокату української продукції, то він поки добирає релізи, завершені до повномасштабного вторгнення, причому прем’єри деяких із них, вочевидь, були призупинені ще ковідним карантином, як-от комедія «Генделик» (Тарас Дудар, рік випуску 2019) або трилер «Між нами» (Соломія Томащук, 2021). Документально-ігровий «Перший код» Артура Лермана присвячений уже цій війні. Безумовно важливою подією стануть покази нової роботи класика документалістики Сергія Буковського «Іван і Марта», присвяченої подружжю Дзюб.
Тим же, чиє серце прагне гламуру і Катрін Деньов, раджу подивитися «Першу леді» (Ліа Доменаш, Франція). Власне, там буде все, що треба: Деньов у ролі дружини 22-го президента Франції Жака Ширака, Карл Лагерфельд у виконанні Ольв’є Брейтмана і багато нарядів від «Шанель» — сам фільм рекламують як комедію в стилі «Шанель».
«Перша леді»
Для тих, хто шанує більш камерні й глибокі історії, справжнім подарунком стане вихід драми живого класика фінського кіно Акі Каурісмякі «Опале листя». Героїня з ім’ям Анса (Альма Пейсті) працює в супермаркеті, де прибирає полиці. Одного разу в нічному Гельсінкі вона випадково знайомиться із самотнім будівельником Холаппою (Юссі Ватанен). Безпритульні душі прагнуть справжнього кохання. Шлях пари до возз’єднання затьмарює алкоголізм Холаппи, загублений номер телефону, незнання імен і адрес одне одного. Виходить, як завжди в Каурісмякі, пролетарська трагікомедія — смішна й зворушлива водночас. Важливий мотив фільму — потік новин з України, де триває війна.
Ще одна цікавинка для шанувальників арткінематографу — неігрова стрічка «На Адаманті» (Ніколя Філібер, Франція), відзначена «Золотим ведмедем» Берлінського кінофестивалю. «Адамант» — це унікальний психіатричний центр, розташований на кораблі, пришвартованому на Сені в самому центрі Парижа. Заклад приймає дорослих, які страждають на психічні розлади, пропонуючи їм вид догляду, який допоможе відновитися. Команда ставиться до пацієнтів із повагою і співчуттям, у закладі панує розкута і творча атмосфера. Ніколя Філібер показує пацієнтів «Адаманта» як унікальних, повноцінних особистостей, вдивляється і вслуховується в них. Підсумком стає дуже ніжне й красиве кіно.
Із закордонних прем’єр вирізняються дві, що приречені зібрати величезну касу по світу, та й в Україні не пастимуть задніх.
«Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій» (Френсіс Лоуренс) є четвертою частиною підліткової антиутопії «Голодні ігри». Цього разу події розгортаються за 64 роки до основних подій трилогії. У світі «Голодних ігор» найбільш безправними є трибути — молодь, яка б’ється до смерті на потіху багатим. Але цього разу головний герой якраз із заможної родини, котра, правда, втратила майже все. Єдиний шанс Коріолана повернути минулу велич роду — стипендія на навчання в університеті. А її отримає переможець в останньому шкільному проєкті — менторській роботі з одним із трибутів. Однак підопічною Коріолана стає непокірлива простолюдинка Люсі Ґрей.
«Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій»
Другий потенційний блокбастер місяця має більш ніж красномовну назву «Наполеон». Це зірковий проєкт по всіх параметрах. Режисер — постійний виробник гітів, автор «Чужого», «Того, що біжить по лезу» й «Тельми і Луїзи» Рідлі Скотт. У ролі імператора — лавреат «Оскара», «Греммі», «Золотого глобуса», без перебільшень видатний актор Хоакін Фенікс. Жозефіну зіграла Ванесса Кірбі. З огляду на попередні історичні проєкти Скотта на кшталт «Гладіатора» чи «Виходу», все це буде дуже видовищно й масштабно.
«Наполеон»
