Все більше громадян пов’язують ефективність боротьби з корупцією в Україні зі спроможністю держави протистояти російській агресії. На цьому наголосила виконавча директорка Центру протидії корупції Дарія Каленюк під час панельної дискусії «Протидія корупції під час війни: ставлення громадян, висвітлення в медіа та пріоритети для країни», яка відбулася 17 серпня у пресцентрі «Укрінформу».
За словами Каленюк, згідно з результатами соціологічних досліджень Міжнародного центру української перемоги, 33% українців вважають корупцію серйозною безпековою загрозою. Для порівняння — близько 25% опитаних назвали головною безпековою загрозою ймовірний новий наступ росіян на Київ. І ще менше вважають такою загрозою можливий ядерний удар з боку Росії.
«Позитив цього у тім, що, оскільки це екзистенційна загроза, громадяни готові діяти і захищати свої інтереси. Мінусом є те, що далеко не всі державні органи, в тому числі ті, які покликані здійснювати ефективне використання державних ресурсів на оборону і безпеку, готові працювати без корупційних зловживань», — зауважила виконавча директорка ЦПК.
Вона нагадала, що у перші місяці повномасштабного вторгнення громадські організації й медіа свідомо наклали табу на будь-яку критику влади і не виносили в публічний простір питання, пов’язані з недостатньою ефективністю використання державних ресурсів. Однак згодом зрозуміли, що проблема посилюється і потребує суспільної уваги. Кульмінацією, за словами Каленюк, стала стаття засновника проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова про зловживання у закупівлях Міністерством оборони харчів для українських військових.
Після того журналісти і громадські організації відмовились від самоцензури і почали публічно критикувати владу. Так, погоджується Каленюк, корупційні скандали в Україні використовуються російською пропагандою для того, щоб підірвати довіру до нашої країни з боку антипутінської коаліції і послабити західну підтримку. «Однак ми вирішили, що мобілізуємось і будемо пояснювати міжнародним партнерам: дивіться, навіть під час повномасштабного вторгнення, навіть коли над нами щодня літають ракети, в Україні діють громадянське суспільство і вільні журналісти-розслідувачі, які здатні викривати корупцію навіть в секторі оборонки. Покажіть ще якусь країну у світі, де таке відбувається. І такі аргументи діють», — стверджує активістка.
Ба більше, критика з боку суспільства — не тільки від громадських організацій та журналістів, а ще й від волонтерів — дуже тонізує владу, дуже мотивує її. Навіть більше, ніж вимоги міжнародних партнерів.
«От зараз, наприклад, іде дуже жвава дискусія про повернення обов’язкового декларування статків чиновників, скасованого з початком великої війни, і оприлюднення електронних декларацій. Міжнародні партнери дуже м’яко ставляться до необхідності повернути публічність в цьому питанні. Але суспільство, більше 95% громадян, вважають за необхідне повернути публічне декларування, не очікуючи, поки завершиться війна. І цей запит потужний, він впливає на те, як діють політики», — вважає Дарія Каленюк.
Вона нагадала, що Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про відновлення е-декларування. У ньому, на думку виконачої директорки ЦПК, є серйозні шпарини, завдяки яким чиновники можуть приховати статки. «Але я сподіваюсь, що ми дотиснемо парламент закрити ці шпарини та повернути електронне декларування в тому вигляді, в якому воно було до 24 лютого 2022 року, звільнивши від нього лише військових. І відбудеться це саме через вимогу суспільства і суспільний тиск», — каже Каленюк.
На її переконання, між закриттям інформації з міркувань безпеки декларантів та інструментом громадського контролю українське суспільство обирає друге: «Як громадяни можуть долучатися до боротьби з корупцією? Викривати її. Але кількість інструментів для цього зменшилася. В тому числі — й через скасування декларування. Без доступу до декларацій дуже важко проконтролювати, які статки, приміром, керівник обласної ради чи місцевий прокурор нажив під час війни. З поновленням доступу це можна зробити».
На переконання активістки, поновлення е-декларування поверне громадянам можливість не лише пасивно перейматися проблемами корупції, а й активно викривати її. А викриття корупції є важливим інструментом протидії їй.
Раніше «Детектор медіа» з посиланням на соцдослідження повідомляв про те, що українці відзначають покращення у боротьбі з корупцією, але вважають її другою після війни проблемою країни.
Також ми писали про те, що українці більше бояться корупції під час відбудови країни, ніж повторення війни.
Читайте також:
Фото: Daria Kaleniuk / фейсбук
