Проєкт журналістських розслідувань «Слідство.Інфо» встановив імена російських військових та колаборантів, які організовують викрадення українських журналістів, переслідують їх або схиляють до співпраці з окупаційною владою. Все для того, щоб на захопленій українській території повністю знищити свободу слова. Про цих злочинців розповіла журналістка Яніна Корнієнко в новому відеоблозі.
Галина Данильченко — голова мелітопольської окупаційної адміністрації, яку українська прокуратура звинувачує в державній зраді, організації незаконних референдумів та добровільному обійманні посади в незаконних органах влади. Світлана Залізецька, яка на час захоплення Мелітополя окупантами була керівницею РІА Мелітополь, у фільмі «Окупація. Ціна слова» детально описала роль Данильченко у примушуванні українських журналістів до співпраці з окупантами. «Мене повезли на одне з підприємств міста, і там зі мною зустрічалась Галина Данильченко. Вона сказала мені, що їм потрібні не просто журналісти, а люди, яким довіряють, до яких прислуховуються, які є авторитетом для містян, за якими вони готові йти».
Світлана не погодилася співпрацювати з окупантами і змогла виїхати з Мелітополя завдяки чужому паспорту та вигаданій легенді — вона вдавала лікарку. Але окупанти вдерлися з обшуком до її батьків. Її 75-річного батька вивезли в невідомому напрямку, надягнувши на голову мішок. Росіяни зателефонували з його номера й вимагали, щоб журналістка повернулася. Але вона відмовилась. Згодом стало відомо, що батька журналістки таки відпустили. Єдине, на що Залізецька погодилася піти, — це публічно зректися свого видання. У своєму фейсбук-профілі Світлана написала, що видання більше їй не належить і передане в управління третім особам.
Володимир Леонтьєв, голова каховської окупаційної адміністрації, був одним із тих, хто викрав і катував журналіста з Каховки Олега Батуріна, який провів у полоні окупантів вісім діб. До повномасштабного вторгнення він працював на підприємстві «Чумак» та заводі будівельних матеріалів. Після вторгнення — отримав від президента Росії нагороду «За мужество».
Валентин Мотузенко був другим викрадачем журналіста Батуріна. Ще у 2014 році, коли Росія окупувала Крим та вдерлася на Донбас, українець Мотузенко спокійно літав з аеропорту «Шереметьєво» до Ростова-на-Дону, встановили журналісти «Слідство.Інфо». Згодом він став радником керівника терористичної організації «ДНР» та заснував батальйон бойовиків «Кальміус». Зрештою Мотузенко посадили свої ж за мародерство. Про це розповів його поплічник, бойовик так званої ДНР Павло Губарєв.
Павло Губарєв із своєю дружиною теж причетний до викрадення журналістів. Про це він сам розповів в інтерв’ю окупаційному медіа. Його дружина, Катерина Губарєва, складала списки проукраїнськи налаштованих громадян, яких потім саджали за ґрати. Вона є депутаткою так званої народної ради ДНР і заступницею поставленого Росією губернатора Херсонщини Володимира Сальдо.
Андрій Чуйков — колишній харківський підполковник поліції, який після початку повномасштабного вторгнення перейшов на бік ворога. СБУ повідомила Чуйкову про підозру в державній зраді та посяганні на територіальну цілісність України. Саме в ньому впізнав людину, яка брала участь у переслідуванні журналістів на окупованих територіях, Михайло Кумок — власник видавництва в Мелітополі, до якого після окупації росіяни прийшли з обшуком. Його Чуйков намагався переконати в користі співпраці з росіянами.
«Слідство встановило, що Чуйков у березні 2022 року в Мелітополі брав активну участь у інформаційній війні Росії проти України, поширював наративи російської пропаганди та заперечував збройну агресію Росії проти України. А тепер нам відомо про ще одну роль Чуйкова — схиляння місцевих журналістів до співпраці з окупантами», — розповіли журналісти «Слідства.Інфо».
Читайте також:
