Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо про зміни у форматі представлення моніторингу в розділі стандартів. Тепер там подана лише статистика різних видів порушень і найбільш промовисті системні чи, навпаки, оригінальні приклади. Повний опис усіх порушень — тут.

Деякі пояснення Ігоря Куляса щодо методології читайте тут, тут.

Ефірні блоки «Ми — Україна» й «Інтера» виходили поза межами цієї доби.

Телеканали ICTV та СТБ (0:00–6:00)

Зміст ефіру. Нічний блок медіагрупи складався з повторів одного короткого випуску новин і підсумкового випуску за 18 грудня (обидва випуски ще й протягом самого блоку повторювали кожний по двічі), повторів кількох гостьових студій, сюжетів тижневика «Факти тижня», а також документальних і пропагандистських фільмів. Усе це йшло в ефірі безсистемно, без прив’язки до годинних блоків і «рівних» годин. Короткий випуск новин вів Петро Дем’янчук, підсумковий випуск — Тетяна Висоцька, «Факти тижня» — Сергій Кудімов, гостьові студії — Вадим Карп’як.

У блоці медіагрупи були такі сюжети:

• про навчання українських військових на Рівненщині,
• про розмінування на Донеччині,
• про бої за Бахмут,
• про російські катівні в Херсоні,
• про роботу аеророзвідників поблизу Бахмута,
• про готовність української армії до зимового протистояння з ворогом,
• про вибухи та пожежі в Росії,
• про протистояння Пригожина і Шойгу,
• про зв’ язки Російської православної церкви з Федеральною службою безпеки Росії,
• про ефективність різних пристроїв на сонячних панелях,
• про підвищення цін через використання бізнесами електрогенераторів,
• про проблеми вищої освіти онлайн через відсутність електрики,
• про зміну дня святкування Різдва,
• про повалення комуністичного режиму в Польщі,
• про те, як село Любимівка на Херсонщині пережило окупацію,
• про історію створення вірусного відео «бандеромобіля»,
• про родину, яка випікає для бійців на фронті мальовничі пряники,
• про те, як Євросоюз допомагає українським біженцям і переселенцям,
• про музиканта, який грає музику на зброї.

Прямих ввімкнень не було. Гостями ефірного блоку були (у повторах):

• Олександра Матвійчук, правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру, про отримання премії, про значення міжнародних премій для України, про покарання Росії за всі злочини в Україні, Грузії, Чечні, Сирії, Молдові, про зустрічі з європарламентарями.
• Петро Черник, воєнний експерт, про нібито поїздку Шойгу на окуповані українські території, про нинішній військовий потенціал Росії, про потенціал білоруської армії, про потреби нашої армії у техніці для переламу в ході війни.
• Павло Казарін, журналіст, публіцист, нині військовий, про книжку «Дикий захід Східної Європи», про світоглядні відмінності українців між 2014 роком і нині.
• Андрій Гуцуляк і Джеффрі Кені (гурт Tvorchi), переможці нацвідбору до «Євробачення», про перемогу в конкурсі, про переможну пісню, про майбутню участь у «Євробаченні».
• Оксана Забужко, письменниця, про тексти в сучасному світі, про свою книгу «Найдовша подорож», про спотворення історії Росією, про важливість літератури для зміни світосприйняття суспільствами, про новітню українську літературу.

Крім того, в ефірі були:

• документальний фільм із серії «Герої» про снайперку Євгенію Емеральд;
• два пропагандистських фільми проєкту «Антізомбі» про російську пропаганду;
• пропагандистський фільм проєкту «Гражданская оборона» про російську армію.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності журналісти медіагрупи порушували (з урахуванням повторів) 49 разів. У 14 випадках інформацію подавали без перевірки з інтернету. Більшість посилань були повністю розмиті («про це пишуть місцеві пабліки», «як пишуть російські пабліки», «цю інфографіку легко знайти в інтернеті», «у мережі спливає скандальна деталь», «дані із відомого сайту»). Карколомний поворот був у сюжеті Олександра Мельникова: «У мережі навіть з’явилася інформація, що Бут призначений директором “Вагнер-центру” в Санкт-Петербурзі. Але згодом з’ясувалося: це фейк». Може, не слід згадувати про завідомий фейк, який гуляє інтернетом? Повідомлення про вибухи в Бєлгороді ілюстрували відео з російських анонімних телеграм-каналів. Де найменша гарантія, що це справді вибухи в Бєлгороді цього дня? Докладніше про цю проблему я написав окремий текст.

Шість разів були узагальнені розмиті псевдопосилання (від «в Асоціації пекарів прогнозують» до просто «кажуть»). У сюжеті Христини Гавриш було таке: «Торік, за даними соціологів, лише чверть українців готова була перейти на новий календар». Хоч би згадала авторка, яких саме соціологів, не кажу вже про всі інші необхідні дані. Ще у двох випадках були абстрактні псевдопосилання: «остання новина, яка буквально недавно прийшла». І «спочатку була інформація» (тут прямо як «спочатку було слово»). А потім, знову-таки, «з’ясувалося, що це був фейк». Якось само собою воно «з’ясувалося». Ще в трьох випадках із повторами фактичну інформацію подавали без посилань на джерела. А найбільше (19 разів) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки. І тут були звичні посилання: «військові вважають», «військовослужбовці кажуть», «українські військові наголошують». «Всюдисущі» «пояснюють ситуацію експерти», «кажуть експерти». Зрозуміло, не обійшлося без того, що «місцеві припускають». Але були й більш рідкісні, наприклад «обговорюють опозиційні російські блогери. Припускають», «за спостереженнями священників» і навіть «у кримінальних колах заговорили».

Стандарт точності — 16 порушень, із них 13 — некоректне поєднання картинки з текстом. Так було повідомлення про ворожі обстріли прифронтових міст Донеччини, де згадувалися Авдіївка, Дружківка, Часів Яр, а потім це плавно перейшло на Дніпропетровщину, Нікополь та ще й Херсон. Під усю цю географію показували зруйновані будинки, але де саме ці будинки, не зрозуміло. І, звісно ж, за змістом картинки не відповідали словам ведучого: наприклад, він казав про центр Херсона, а на картинці була приватна садиба. Або говорилося: «Били росіяни по Сумщині і Харківщині, під вогнем окупантів опинилася Херсонщина та Запорізька область» — а «перекривали» відео якихось обстріляних будинків. Де ці будинки, в якій із названих чотирьох (!) областей, невідомо. Або ж ведучий новин говорив, що ворог відновлює на Запорізькому напрямку залізницю, а показували роботу мінометників.

У сюжеті «Фактів тижня» про готовність української армії і ворогів до зимової війни текст з оцінками і висновками журналіста було «перекрито» відео, яке часто не мало стосунку до слів за кадром. Це — звичайна доля подібних «аналітичних» сюжетів. Бо тексту багато і він неконкретний (бо це не факти, а міркування), а «перекривати» його бодай чимось треба.

Фактичні неточності були такі. Ведучий Вадим Карп’як казав про інтерв’ю Залужного виданню The Economist: «Він каже, буквально називає цифри, які нам потрібні для перемоги: 300 танків, 600–700 БМП, 500 гаубиць». Ну, по-перше, це не «цифри», а числа. А по-друге, і це більш груба фактична помилка, Залужний говорив про необхідне для виходу на рубежі 23 лютого, а не для перемоги. Олександр Мельников у сюжеті казав про Євгенія Пригожина, що той «тепер займає найвищі посади в Кремлі»: ні, ніяких формальних посад у російській владі Пригожин не займає.

Стандарт відокремлення фактів від думок порушили 233 рази. У цій кількості свою роль зіграли повні повтори випусків новин. Великий «внесок» у цей показник зробили численні сюжети тижневика «Факти тижня» і підводки до них, бо журналісти тижневика хронічно не хочуть авторизувати власні думки і постійно переказують без посилань чи знову-таки авторизації думки численних експертів. Зрештою з урахуванням повторів у ефірному блоці було 134 суб’єктивних думки журналістів у новинах (де їх не мало би бути взагалі). Це були рясні емоційні оцінки — від вкрай негативних («на зміну мародерам приходили вбивці», «смертоносне залізяччя», «катастрофічно бракує») до вкрай позитивних («неймовірної краси пряники», «здобув він її феєрично», «грандіозна аудиторія»).

І велика кількість псевдоекспертних оцінок і висновків журналістів у найрізноманітніших темах. Оцінки подій на фронті, всі ці «найгарячіші напрямки» чи «запеклі бої». «Українські аеророзвідники нині одні з найефективніших та професійних у світі». «Потужно на цій ділянці фронту працюють і ворожі засоби радіоелектронної боротьби». «І сил оборони попід кордоном достатньо, аби показати ворогам, якщо вони вирішать піти у наступ, хто тут господар» (у сюжеті Катерини Курбанової). І більш мирних тем. «Через дистанційну освіту можемо лишитися без спеціалістів» (ведуча Тетяна Висоцька). «Тож наступного року імовірно скорочуватимуть поголів’я, яке і так зменшилося за ці 10 місяців, а значить дорожчатимуть і м’ясо, і яйця». «Якщо пальне буде далі дорожчати, це потягне за собою зростання цін на всю вітчизняну продукцію та послуги, бо ж генератори треба заправляти щодня» (у сюжеті Наталії Кулик). «Та навіть це все може не врятувати нас від браку якісних кадрів, тому потрібно пріоритизувати допомогу окремим спеціальностям» (у сюжеті Єгора Ромахла). «Головне тут не лише готовність людей, а й єдність між всіма церквами, щоб ця реформа не розділяла українців, адже це зіграє лише на руку ворогу» (в сюжеті Христини Гавриш). «Тобто висновок напрошується сам: дешеві гаджети можуть нашкодити, дорогі взимку допоможуть, але частково, тому думайте про різні джерела живлення» (у сюжеті Ольги Читайло).

А ще припущення: «Диктатори обговорюватимуть подальшу агресію проти України та ширше залучення у ній збройних сил Білорусі». Оскільки ведучий Петро Дем’янчук говорив це без будь-яких посилань на будь-кого, виходить, що це є саме його припущення.

Неавторизованих суб’єктивних думок в авторських матеріалах тижневика було 77. Кілька прикладів, коли журналісти брали на себе роль «експертів» або ж пророків якоїсь «істини». Ведучий Сергій Кудімов: «Це найефективніша система у світі, яка збиває все — від ракет і літаків до дронів та гелікоптерів. Patriot — це вища ліга». «Якщо і є на нашій планеті Задзеркалля, де все навпаки, то це, без сумніву, Росія. Покидьки стають героями, а вбивці і гвалтівники отримують престижну роботу. Так сталося і з “продавцем смерті” росіянином Віктором Бутом». Або ж таке: «Кількість російських паспортів, методичок кремлівської пропаганди, знайдених СБУ під час обшуків в храмах, просто вражає». Це якраз той випадок, коли замість гучної, але порожньої оцінки варто наводити оту саму «кількість».

У сюжеті Алли Чиж: «Ця версія заслуговує на окрему увагу. Знищити своє майно заради страхових виплат та уникнути банкрутства»; «Вигідно продати своє майно тамтешні бізнесмени не можуть. Тож, імовірно, викручуються у такий спосіб. Після отримання компенсацій життя з чистого аркуша починатимуть за межами Росії, що йде шляхом самознищення».

У сюжеті Олександра Мельникова в тижневику — суцільні висновки, припущення, оцінки. Жодного разу не авторизовані: «Схоже, від такого шлейфу Пригожину буде нелегко відмитися, особливо коли справа доходить до кримінальних “панятій”». «Та це не класичні найманці, по суті, це перша в світі узаконена на державному рівні кримінальна корпорація зі своєю армією». «Небувалі ресурси і влада, і все в руках кримінальних елементів. Горюча суміш. Втратиш пильність на секунду, і вони обернуть зброю вже проти політичних конкурентів. Схоже, на російському владному олімпі це добре розуміють».

У сюжеті Павла Васильєва: «Водночас вже незабаром мороз перетворить поля на зручні плацдарми, а відповідно війна знову матиме всі шанси перетворитися на маневрову». «Після того, як росіяни не втримали Херсон, подальше звільнення України виглядає логічним, а ключ від успіху — ось тут, у тимчасово окупованому Мелітополі». «Не менш вавжлива історія з підготовкою зброї. В української армії з цим, як і з екіпіруванням, проблем немає». Або ж в іншому сюжеті — про зв’язки РПЦ зі спецслужбами таких «експертних» висновків було дуже багато.

У подібних «аналітичних» сюжетах авторам «Фактів тижня» слід би було менше говорити самим і більше надавати слово справжнім експертам. Ні, вони «дозують» синхрони експертів секундами, а потім у тексті за кадром переказують їхні ж слова без посилань. А потім (як наслідок цього хибного підходу) ще й змушені власний текст «перекривати» хоч би чим, порушуючи заодно і стандарт точності. Конкретно в сюжеті Павла Васильєва був цікавий експерт — колишній офіцер ФСБ Росії, який ще 2014 року емігрував до України, а нині боронить нашу незалежність на фронті. Так дайте ж йому слово! Але ж ні.

Ще було багато безпідставних узагальнень (22). «Напевне чи не кожен українець бачив вірусний відеоролик». «Український бізнес вже пристосувався до непростих умов роботи». Більшості студентів доводиться займатися самоосвітою». «Подібні історії характерні для всіх регіонів України». «Утім для українців немає нічого неможливого, певні бійці». Тощо.

Стандарт повноти інформації — два порушення. У повідомленні про перемогу збірної Аргентини на Чемпіонаті світу з футболу ведуча не згадала, яким був рахунок матчу з французами. І ще не досить було представляти Петра Черника лише як «військового (в сенсі вєнного) експерта».

Стандарт доступності подачі інформації. Ведуча Тетяна Висоцька казала про «гаджети на сонячних батарейках». Слово-запозичення, яке може бути незрозумілим частині аудиторії. У сюжеті Ольги Читайло були і вже згадані «гаджети» і «український стартап». Теж запозичення, не зрозуміле частині аудиторії.

Етичні порушення. У сюжеті Алли Чиж було відео російської пропагандистки перед ввімкненням з пожежі під Москвою з незапіканою нецензурною лайкою, що починається з «йо...».

Інші зауваження. У всіх повторах з ефіру попередньої доби не було маркування, що це повтори. Це категорично неправильно, особливо ж для новин. Бо коли ведучий в новинах о 4-й ранку каже «сьогодні увечері сталося таке-то», у глядача може статися перелам мізків! Адже вечір цього дня ще не наступив. Навіть ранок ще не наступив! Так само дивно виглядало, коли ведучий гостьової студії Карп’як казав після розмови з гостем «буквально за кілька хвилин в ефір вийде Тетяна Висоцька з випуском новин», після чого в ефір знову «виходив» сам Карп’як із черговим гостем.

Ну і знову ж так і не представляють ведучого «Фактів тижня» Кудімова. Шкодують на нього хоча би титра. По-моєму, це якась дискримінація :)

Елементи піару. Проявів політичного піару цього разу в ефірі медіагрупи не було. Натомість у великому розфокусованому сюжеті Наталії Кулик про підвищення цін через відімкнення електрики ситуацію коментували представники різних бізнесів, але чомусь лише одна з компаній була названа в титрі — фармацевтична компанія «Артеріум», ще й із твердженнями представника компанії в синхроні, що вони «мають достатній запас продукції», і ще й зі словами авторки сюжету, що саме ця компанія не підвищуватиме ціни на свої ліки (це після тверджень, що всі ліки дорожчають і дорожчатимуть). Чим не реклама компанії «Артеріум»? А сюжет був в ефірі двічі (це не рахуючи «прем’єрного» показу напередодні).

Резюме. Новинна складова блоку (умовно, бо ж усе новинне було повторами з попередньої доби) була такою: 5 репортажних сюжетів, жодного прямого ввімкнення і одна гостя-ньюзмейкерка. Із сюжетів я би виділив репортажі Владислава Круглова про бої за Бахмут і Костянтина Мельникова про роботу аеророзвідників поблизу Бахмута (хоча в обох були певні порушення стандартів).

306 порушень стандартів з урахуванням повторів. Найбільше (233) було порушень стандартів відокремлення фактів від думок. І власні міркування журналістів у новинах, і неавторизовані міркування журналістів у авторських сюжетах і студіях тижневика. Порушень стандарту достовірності було 49, стандарту точності 16, інші стандарти порушувалися небагато.

Проявів політичного піару не було, натомість був прояв бізнесового піару — позитивна адресна згадка фармацевтичної компанії «Артеріум» в сюжеті. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів в ефірі медіагрупи не було.

Телеканал «Рада» (6:00–12:00)

Зміст ефіру. Структура ефірного блоку каналу була звичайною. Кожна ефірна година починалася з короткого 10–12-хвилинного випуску новин і продовжувалася гостьовими студіями. Новини вела Ольга Бутко, гостьові студії по черзі пари ведучих Олеся Ніцевич з Назаром Довгим і Тетяна Гончарова з Максимом Зборовським.

У блоці були такі сюжети:

• про відкриття в Полтаві «резиденції Святого Миколая»,
• про виживання людей у прифронтовому Оріхівському районі Запорізької області,
• про поїздку до Грузії футболістів-юніорів з Миколаєва (піарівський сюжет),
• про дітей із Миколаївщини, які готують для бійців смаколики.

Були прямі ввімкнення:

• з Миколаєва про нічну ворожу атаку дронами і крилатими ракетами на півдні,
• з місця падіння дрону на Київщині про наслідки,
• із Запоріжжя про ситуацію в області,
• із Шевченківського району Києва про враження людей від нічної атаки дронів,
• про те, як днями в Полтаві хірурги провели операцію на серці без електрики,
• з Обуховської громади з місця влучання ворожого дрона в приватну оселю.

Гостями ефірного блоку були:

• Сергій Попко, начальник Київської МВА, про наслідки ворожої атаки дронами на Київ, про важливість дотримання заходів безпеки при повітряних тривогах.
• Дмитро Живицький, голова Сумської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів прикордонних громад, про можливі загрози повторного наступу з території Білорусі, про укріплення кордонів, про виявлення колаборантів і диверсантів, про ситуацію з електрикою.
• Сергій Гайдай, голова Луганської ОВА, про бої у напрямку Кремінна-Сватове, про моральний стан ворожих військ, про ворожу мобілізацію на окупованій частині Луганщині, про «господарську» діяльність окупантів на Луганщині, про вивезення окупантами обладнання з заводу «Азот», з шахт тощо, про накопичення російських військ на Луганщині.
• Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики, про заборону чотирьох російських каналів в Європі, про роботу російських наративів у Європі, про «інформаційний Рамштайн», про допомогу партнерів генераторами українським медіа.
• Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради, про нічну атаку дронами по Києву, про ухвалення ВР євроінтеграційних законів, про прискорення руху до вступу України в ЄС, про визнання Голодомору геноцидом у Європі, про просування в світі визнання Росії терористичною державою.
• Олександра Устінова, керівниця спеціальної комісії з питань моніторингу у отриманні і використанні міжнародної матеріально-технічної допомоги, про пріоритетність надання Україні систем протиповітряної оборони, про перспективи надання Україні новітніх літаків, про можливості Заходу заблокувати постачання Росії іранських балістичних ракет.
• Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, про ситуацію на Миколаївщині, про обстріли Очаківської громади, про гуманітарну ситуацію на звільнених територіях області.
• Олексій Кулеба, голова Київської ОВА, про наслідки нічної атаки дронами на Київ і область, про ситуацію з електрикою по області.
• В’ячеслав Чаус, голова Чернігівської ОВА, про безпекову ситуацію в області, про ситуацію з електрикою в області, про ситуацію на прикордонні з Білоруссю і Росією і про посилення українського кордону в області, про розмінування звільнених територій області.
• Олег Коріков, в.о. голови Держатомрегулювання, про захищеність АЕС від загроз з повітря, про ситуацію на Запорізькій АЕС, про відключення блоків українських АЕС через руйнування розподільчих електромереж, про створення зони безпеки навколо ЗАЕС.
• Ярослав Янушевич, голова Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Херсона і області, про ситуацію з гуманітарною допомогою, про ситуацію з укриттями у місті, про ситуацію з евакуацією людей із прифронтових міст і сіл області.
• Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції, про створення міжнародного реєстру збитків, заподіяних Росією Україні, про критерії визначення збитків, які потраплять до реєстру.
• Дмитро Плетенчук, пресофіцер Комендатури оборони Херсона, про нічні обстріли Херсона, про ситуацію на окупованому лівобережжі Херсонської області, про інформаційну тишу, про відновлення і розмінування звільненої Херсонщини.
• Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про ситуацію на півдні, про знищення 11 дронів, про поведінку російських кораблів у Чорному морі, про брак наступальної зброї у нашої армії.
• Юрій Ігнат, речник Повітряних сил, про подробиці нічної ворожої атаки дронами, про особливості нічних атак дронами, про перспективу надання Україні західних літаків.
• Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про ситуацію на Одещині, про збиті «шахеди» на Півдні, про ситуацію з електрикою на Одещині, про ракетоносії в Чорному морі, про безпековий режим на свята.
• Сергій Череватий, речник Східного угруповання української армії, про ситуацію на східній ділянці фронту, про велику кількість загиблих і поранених окупантів, про бої під Бахмутом.
• Володимир Кондрашов, речник Держспецзв’язку, про ситуацію з мобільним зв’язком і інтернетом після нічної атаки дронами, про забезпечення зв’язку протягом трьох діб при повному знеструмленні країни, про різні способи зв’язку в разі перебоїв.
• Вадим Денисенко, радник міністра внутрішніх справ, про наслідки нічної ворожої атаки дронами на Київ, про прогнози щодо майбутніх атак на тлі постачань дронів з Ірану до Росії, про спроби Росії розширяти виробництво ракет Х-101, про візит Путіна до Лукашенка.
• Ростислав Смірнов, радник міністра внутрішніх справ, про роботу протиповітряної оборони, про розмінування і роботу правоохоронців на звільнених територіях Херсонщини, про організацію безпеки на свята.
• Олексій Буряченко, політкоментатор, про атаки Росії ракетами і дронами, про дев’ятий пакет санкцій щодо блокування роботи російського військово-промислового комплексу, про постачання іранських безпілотників Росії, про передачу Україні систем Patriot.
• Ігор Романенко, заступник начальника Генерального штабу української армії у 2006-2010 роках, про оцінку нічної атаки ворога дронами на Київ і область, про майбутню поїздку Путіна до Лукашенка й різні варіанти можливого майбутнього наступу з Білорусі.
• Сергій Грабський, воєнний експерт, про посилення системи протиповітряної оборони британськими системами, про можливості отримання ізраїльських систем, про необхідність зброї для знищення об’єктів на території Росії.
• Роман Єделєв, юрист-міжнародник, про механізми притягнення особисто Путіна до відповідальності, про недоліки міжнародного права в подібних випадках, про сенс спеціального трибуналу щодо злочину агресії.
• Олег Гавриш, головний консультант кабінету керівника Офісу президента, про перспективи створення міжнародного трибуналу для керівництва Росії, про персональний склад тих, хтопостане перед цим трибуналом, як каратимуть інших росіян за воєнні злочини.
• Олександр Кочетков, фахівець із ракетного озброєння, про хибність думки, що «шахеди» бояться холоду, про ресурси ворога і про збільшення виробництва в Росії ракетної зброї.
• Максим Гардус, експерт Офісу реформ Кабінету міністрів, про наслідки атаки дронів, про загальну ситуацію в енергосистемі України, про перспективи експорту Україною електроенергії до Європи в мирному майбутньому, про російські фейки щодо причин відімкнень електрики в Україні.
• Олександр Грибов, повноважна особа від тактичної групи «Січ» із питань фортифікацій та оборони, про ситуацію на Запорізькому напрямку.

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності — 67 порушень загалом. Із посиланнями на джерела в інтернеті новин було небагато (7 випадків). Найбільш недостовірним було посилання ведучого Назара Довгого: «Про це в російських пабліках пишуть російські пропагандисти, так звані воєнкори». Найбільше ж було узагальнених розмитих псевдопосилань — 33. Як просто узагальнено на певні структури чи установи («як повідомляє Офіс президента», «КМДА повідомляла», «попередилив «Укренерго», «повідомляє міська рада», «відео оприлюднила Держслужба із надзвичайних ситуацій Києва» тощо), так і більш розмиті («у Євросоюзі схвально оцінили», «за даними місцевої влади», «наші рятувальники розповідають», «ще один момент, який ми чули від тимчасових переселенців» і навіть просто «люди сказали»). Був один показовий щодо подібних порушень фрагмент, який озвучила ведуча Ольга Бутко тричі у новинах, а згодом це так само повторював у гостьовій студії Максим Зборовський: «Тридцять із них були збиті, повідомили Повітряні сили». Насправді про це повідомив речник Повітряних сил Юрій Ігнат, причому в ефірі самого каналу «Рада» в телемарафоні. То чому би було так і не сказати?

Абстрактних псевдопосилань на джерела інформації було 12. Усі ці традиційні «за попередньою інформацією», «за попередніми даними». Всі оці «відомо», «є повідомлення», «є інформація», а також «з’явилася інформація» і «з’явилося відео». Ще в 7 випадках фактичну інформацію подавали без будь-яких посилань. А у 8 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «фахівці переконані», «енергетичні експерти кажуть», «медики радять», навіть просто «говорять». І навіть »лунають думки від наших енергетиків».

Стандарт точності — 23 порушення. Більшість із них (19) були некоректним використанням картинки в БЗ. Наприклад, у чотирьох випусках новин анонсове повідомлення про поїздку Путіна до Лукашенка дуже неакуратно «перекривали» архівом поїздки Шойгу до Лукашенка, внаслідок чого коли казали про Путіна — показували Шойгу, говорили про Хрєніна — показували Лукашенка тощо. Повідомлення про перебіг бойових дій на сході традиційно «перекривали» випадковим набором архівного відео бойових дій, де, як завжди, коли йшлося про авіацію — показували артилерію, коли йшлося про ворога — показували бійців і техніку нашої армії тощо. Думку прем’єра Шмигаля, що Україні потрібна зброя і санкції проти Росії, «перекривали» навіщось відео якоїсь зруйнованої дев’ятиповерхівки. Повідомлення про засідання Ставки верховного головнокомандувача «перекривали» відео фасаду Офісу президента і це ще було пів біди, а далі «крили» картинкою відеозвернення Зеленського.

Двічі не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями. Розмову з першим віцеспікером парламенту Олександром Корнієнком «ілюстрували» незрозумілим відео якихось мітингів, причому ці кадри були літні. Керівник Херсонської ОВА Ярослав Янушевич розповідав про обстріли населених пунктів області, а показували зруйновану обстрілом будівлю ОВА в Херсоні.

Було дві фактичні неточності. У презентації ворожих втрат ведуча Ольга Бутко казала: «Такими є втрати ворога від початку війни». Війна почалася в 2014 році, ці ж показники ведуться Генштабом від початку повномасштабного вторгнення. Ще був тематичний титр, де в заголовку було: «Ситуація на Донеччині», а під цим: «Росіяни атакували Дніпропетровську область...».

Стандарт відокремлення фактів від думок. Було 92 порушення стандарту. З них 62 — суб’єктивні думки журналістів у новинах (оскільки новини слабо оновлювалися, то така велика кількість виникла за рахунок багаторазових повторів одних і тих самих порушень). Було багато емоційних оцінок: «у нинішніх умовах їм надзвичайно складно», «на жаль, їх небагато», а також «драматичним фіналом», «емоції вирували», коли вже дійшло до спортивної тематики. Щоправда, як казала ведуча Ольга Бутко, «не обійшлося і без ложки дьогтю в останній день чемпіонату світу». Були й «експертні» оцінки журналістів із різних приводів, наприклад: «Найбільше військове навантаження традиційно зберігалося на Авдіївському та Бахмутському напрямках». Або ж «лікарня обладнана всім необхідним». Траплялися побажання (що є зовсім не форматом новин): «Хотілося б, щоб наші воїни скоріше звільнили ці території, щоб не відбулося такої жахливої асиміляції з цим народом». А в піар-сюжеті було й таке: «Для юних футболістів ця поїздка — як знахідка, це чудова нагода...».

25 порушень стандарту були неавторизованими міркуваннями всіх чотирьох ведучих гостьових студій. Приклади: «Чи можемо говорити, що справді шаленими темпами, такими галопуючими кроками ми розвиваємо свою протиповітряну систему» (Назар Довгий). «Ми розуміємо, що зараз Кремль намагається закидати напрямок, Бахмутський напрямок нещодавно мобілізованими, також ув’язненими, якими поповнюють ряди ПВК “Вагнер”» (Максим Зборовський). А ведуча Тетяна Гончарова роздавала «настанови»: «Правило перше: не панікувати і дві години слухати радіо з національним марафоном і не поспішати гортати, що там відбулося в світі, стрічку». Дуже «цінна» «корисна порада». Я сам побував у ситуації без зв’язку і без інтернету після сильних вибухів у Києві і можу цілком кваліфіковано підтвердити, що насправді з телемарафону по радіо я нічого не міг довідатись, крім того, що сказав з приводу ТОГО, ЩО СТАЛОСЯ, Зеленський, а що написав у твітері Подоляк. А от ЩО саме СТАЛОСЯ, з марафону довідатись було неможливо. Мабуть, це іронія долі, бо в той момент якраз в телемарафоні був саме канал «Рада».

У 5 випадках журналісти робили безпідставні узагальнення. «Українські вболівальники, звичайно, без таких емоцій теж стежили за цим фіналом» (ведучий Максим Зборовський). «Майже усі прокинулися близько четвертої ранку» (у прямому ввімкненні Валерії Дермєнжиєвої). «Тож діти радіють, що їхня мандрівка на відпочинок та реабілітацію саме в Грузію — це також можливість зануритися в красу, культуру та побут цієї країни» (неназваний автор у піар-сюжеті). І «жарти» ведучої Тетяни Гончарової: «Бачите, для українців і ракети, і дрони — це не причина можливої смерті, це просто річ, яка псує плани на день і псує святковий настрій». Чесно кажучи, мені здається занадто ризикованим подібний жарт. Адже кожна ворожа атака таки стає для когось «причиною можливої смерті», поранення або втрати майна.

Стандарт повноти майже не порушували. Недостатніми були представлення Сергія Грабського лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта» і Олексія Буряченка просто як «політолога». Тим більше неясно, чому «політолог» коментував суто військові питання щодо систем протиповітряної оборони.

Відео масового святкування в Буенос-Айресі перемоги збірної Аргентини на чемпіонаті світу в трьох випусках новин давали взагалі без інтершуму. Щоправда, з четвертого випуску схаменулися.

Стандарт доступності подачі інформації. Було 14 порушень стандарту. І в новинах, і в гостьових студіях повторювали сім разів: «Радять зарядити гаджети і павербанки». Слова, зрозумілі не всій аудиторії. Ведучий Максим Зборовський казав: «Як потім будуть відбирати кейси». Жаргонізм-запозичення, значення якого більшість аудиторії не знає.

Чотири рази в новинах ведуча Ольга Бутко говорила ось таку, даруйте, абракадабру: «Тоді з Білоруссю підписали зміни до угоди про спільне забезпечення регіональної безпеки у військовій сфері». Притомні люди так не говорять, а відтак — і подібної «пташиної мови» не розуміють. Тим більше на слух з екрану телевізора.

Інфографіка (а точніше просто табличка) ворожих втрат була не придатною для сприйняття.

Всю цю велику кількість чисел, причому двох різних видів (втрати загалом і втрати за добу) сприйняти глядачу за ті 20 секунд, протягом яких вони були на екрані, неможливо за визначенням. Ще більше ускладнюють сприйняття неправильна (нерівна) виключка колонок із числами і дикий червоний колір колонки із загальними втратами на темному тлі (колористика точно не для телевізора). І плюс до всього в тексті за кадром ведуча називала лише вибіркові, розкидані по таблиці позиції. Та ще й не в тому порядку, в якому вони були в таблиці.

Інші зауваження. Ведуча Олеся Ніцевич сказала: «обстрілювали столичний регіон дронами», «обстрілювали із безпілотників Shahed». Ці дрони не «стріляють», а прилітають і вибухають.

Пряме ввімкнення Ганни Ружин про операцію на серці, яку «днями» провели в Полтаві, — той самий випадок, коли варто було робити не пряме ввімкнення, а нарисовий сюжет. Тим більше, що йшлося не стільки про саму операцію, скільки про роботу кардіохірургів Полтави, про забезпечення лікарні «всім необхідним», про підступність і симптоми гіпертрофічної кардіоміопатії і про поради лікарів із цього приводу. Крім того, в підводці та відводці ведучі казали про операцію «під ліхтариками», а кореспондентка у ввімкненні про ліхтарики навіть не згадувала, натомість двічі говорила, що «у лікарні є все необхідне» і що лікарня працює на генераторі. Звідки взялися ці «ліхтарики», не зрозуміло. Тож цю останню обставину, ймовірно, можна було б віднести і до порушення стандарту точності.

Ведучі «Ради» знову почали постійно «рухатись далі». Це одне з хронічних словосполучень-паразитів багатьох телеведучих.

І як завжди в редакції каналу недбало ставляться до фемінітивів: «Світлана Мандрич, заступник голови Оріхівської ОТГ» (титр у сюжеті Єви Миронової, при тому в тексті авторка казала «заступниця»). «Збірна Аргентини — чемпіон світу» (ведуча Ольга Бутко). «Людмила Марченко, народний депутат України» (в титрі і в тексті сюжету неназваного автора). «Наталія Якобсон, кореспондент» (титр). «Компанія — постачальник електроенергії » (ведучий Назар Довгий). «З нами на зв’язку наш кореспондент Інна Гуріненко» (ведуча Ольга Бутко). «Єва Миронова, кореспондент» (титр). «Анна Ружін, кореспондент» (титр). «Наш кореспондент Валерія Дермєнжиєва» (ведуча Тетяна Гончарова, при цьому — о диво! — в титрі несподівано було «кореспондентка»). «Євгенія Янко, волонтер» (титр у сюжеті Ганни Ружин).

Елементи політичного піару. Посеред гостьової студії було таке повідомлення: «Щоб не допустити геноциду українського народу, Україні потрібна зброя. Про таке заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він нагадав, що минулого тижня Росія здійснила дев’яту атаку на українську енергосистему... Шмигаль закликав партнерів не допустити геноциду українського народу, а для захисту нашій країні потрібна зброя та санкції проти Росії». Що такого принципово нового сказав прем’єр, щоб це було подано як новина? Навіть не сказано, де саме він це «заявив» і «закликав». Класичний «паркетний» піар.

Було також повідомлення про черговий допис радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка у твітері, що компромісів з Росією не буде. Неабияка новина, звичайно!

І був відвертий піар-сюжет, я би сказав, у найгірших традиціях, ось такий: «Понад 20 українських футболістів-юніорів з Миколаєва проходитимуть реабілітацію в Грузії. Завдяки спільній роботі народного депутата України Людмили Марченко та надзвичайного посла Грузії в Україні Георгія Закарашвілі, юні спортмени з України зможуть не лише пройти курс фізичної та психологічної реабілітації...» З ось такими поворотами: «Це вже не перша поїздка, і дуже важливо, щоб і надалі була можливість реалізувати цей проєкт, зазначила Людмила Марченко». І тому подібне. Характерно також, що цей сюжет раптом з’явився як Пилип з конопель посеред суцільної гостьової студії, присвяченої майже винятково наслідкам нічної ворожої масованої атаки дронами по Україні. Таке враження, що цей піар був замовлений на конкретний час ефіру.

Наративи російської пропаганди і токсичні медіаперсонажі. Гостьові студії цього дня вели троє токсичних ведучих каналу: Тетяна Гончарова, Назар Довгий і Максим Зборовський.

Особливо дисонансно їхня наявність в ефірі виглядає в окремих випадках. Наприклад, Тетяна Гончарова ставить запитання: «Наскільки такий інструмент, як пропагандистські ЗМІ, є дієвим для розхитування ситуації в інших країнах, як це було під час протестів у Молдові»? Це питає та сама Гончарова, яка в Україні працювала на проросійських пропагандистських каналах, які так само «розхитували ситуацію» в Україні. І запитує це вона у міністра Олександра Ткаченка, який курує цей марафон і який геть непереконливими аргументами виправдовував у тому числі й цю ж Гончарову тоді, коли громадськість обурювалася присутністю в телемарафоні вчорашніх проросійських пропагандистів. Або ж якось дивно звучить із уст іншого ведучого каналу, також колишнього пропагандиста російських наративів, Максима Зборовського наприклад таке: «Об’єднуюча ініціатива, яку МИ створюємо, — це Рамштайн». Особливо Зборовський її створює.

Резюме. Новинна складова в ефірному блоці каналу була такою: один репортаж і один спецрепортаж (до речі, якісний — Єви Миронової про виживання людей у прифронтовому Оріхівському районі Запорізької області), 5 репортажних прямих ввімкнень (ще одне було нерепортажне). І 12 ньюзмейкерів у студіях. Сама новинна складова майже повністю припала на гостьові студії, у шести випусках новин репортажів майже не було.

Загалом грубих порушень стандартів у блоці каналу було 199. Найбільше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок. З 92 порушень дві третини становили суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Чимало також було випадків, коли ведучі гостьових студій не авторизували власних думок. 67 разів порушували стандарт достовірності інформації. Тут найбільше порушень припадало на узагальнені розмиті посилання на джерела. Стандарт точності порушували 23 рази, переважно некоректно «перекриваючи» тексти в коротких повідомленнях. 14 разів порушували стандарт доступності.

У блоці каналу було три прояви політичного піару. Типовий «паркетний» матеріал про висловлювання прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, повідомлення про допис у твітері радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка. І був піар-сюжет про те, що народна депутатка Людмила Марченко організувала поїздку юних футболістів до Грузії.

Проросійських наративів в ефірі каналу не звучало, гостьові студії вели троє токсичних ведучих: Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Назар Довгий.

Суспільне (12:00–18:00)

Зміст ефіру. Структура блоку була такою ж, як і раніше: 30-хвилинний випуск новин і 2,5 години гостьових студій, далі так само. Новини вів Дмитро Грінченко, гостьові студії — по черзі Ганна Чередниченко і Анатолій Єрема.У блоці були такі сюжети:

• про роботу рятувальників із розмінування звільнених сіл на Херсонщині,
• про роботу сумських хірургів в умовах відімкнень електроенергії та повітряних тривог,
• про звільнене селище Мирне Миколаївської області,
• про наслідки влучання ворожого дрона на Київщині,
• про звільнене село Олександрівка на Херсонщині,
• про те, як у Миколаєві фанати дивилися фінал чемпіонату світу з футболу,
• про реакції в світі на фінал чемпіонату з футболу,
• проялинкові ярмарки у Луцьку,
• проялинкові ярмарки у Дніпрі,
• про тренування маріупольських футболісток у Києві,
• про бійця, який вразив три ворожих танки і БМП з «джавеліна»,
• про волонтера з Харкова, який на своєму автобусі вивозив людей з Донеччини і Луганщини,
• про тренування юних біатлоністів у Чернігові на розбомбленій росіянами базі,
• про тренінги в Києві з домедичної допомоги у метро,
• про звільнене село Киселівка на Миколаївщині.

Було пряме ввімкнення про відкриття резиденції Святого Миколая у Луцьку. Гостями блоку були:

• Протоієрей Православної церкви України Михайло Омелян про день Святого Миколая, про зміну свят російських і радянських на суто українські, про зміну церковного календаря.
• Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про ворожі обстріли потягом доби, про ситуацію в області з електрикою, водою, теплом, зокрема на звільнених територіях області, про роботи з розмінування на звільнених територіях, про безпеку на різдвяні і новорічні свята.
• Михайло Шаманов, речник Київської МВА, про наслідки нічної атаки дронів на Київ, про ситуацію з електрикою в Київській області, про заходи безпеки в Києві на свята.
• Євген Єрін, начальник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на Херсонщині.
• Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про нічну повітряну атаку дронами, про ситуацію з електрикою на Одещині, про вибухи на військових об’єктах окупантів на Херсонщині.
• Сергій Брусов, радник начальника Запорізької ОВА, про ситуацію на окупованій частині Запорізької області, про найбільший обстріл міста Оріхів, про евакуацію людей з окупованих територій, про ситуацію в окупованому Мелітополі.
• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про можливі наслідки зустрічі Путіна і Лукашенка, про продовження поглинання Росією Білорусі, про ймовірності участі білоруських військ у сухопутному наступі на Україну, про відсутність ударних формувань ворога в Білорусі, про підсумки зустрічі лідерів країн Пвінічної Європи в Ризі.
• Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія-ХХІ», про зустріч Путіна і Лукашенка, про можливе подальше розгортання бойових дій з боку Росії, зокрема щодо наступу з боку Білорусі, про найближчі перспективи бойових дій.
• Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, про прогнози зростання цін на харчі, про інфляцію наступного року, дефіцит окремих груп товарів, про зростання імпорту.
• Григорій Мацишин, інструктор з домедичної допомоги, про основні принципи домедичної допомоги при різних пораненнях і важких станах.
• Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, про останні пошкодження внаслідок нічної атаки дронами, про загальний стан енергосистеми, про окремі регіони.
• Валентин Гладких, політкоментатор, про «практичність» звернення президента Зеленського до саміту лідерів країн Північної Європи, про більшу підтримку України північними європейськими країнами, про зустріч Путіна з Лукашенком.
• Ярослава Хортяні, голова Товариства української культури Угорщини, про причини, з яких угорський уряд усіляко блокує просування України до ЄС та НАТО і допомогу ЄС Україні, про російські впливи на угорських політиків, про проросійські ботоферми в Угорщині, про настрої простих угорців щодо України і щодо російської війни проти України, про прийом українських біженців угорцями (записане інтерв’ю Ігоря Шавра).
• Микола Давидюк, політкоментатор, про зустріч Путіна і Лукашенка в Мінську, про відсутність реальних дій з боку білоруської опозиції, про планування Росією нового наступу з боку Білорусі, про те, що білоруси не протестують проти участі Білорусі у війні, про можливу міжнародну реакцію на ймовірний наступ білорусів на Україну.
• Імантс Лієпіньш, латиський журналіст та письменник, про зустріч лідерів країн Північної Європи в Ризі, про допомогу країн Балтії, Скандинавії Україні.
• Валерій Бовкун, завідувач відділення пластично-реконструктивної хірургії лікарні «Охматдит», про те, як працювали лікарі «Охматдиту» з першого дня повномасштабної війни, про порятунок поранених дітей і дорослих, про те, як волонтери підтримували дітей у лікарні, про досвід і уроки перших місяців великої війни, про нинішню роботу в умовах відімкнень електрики (записане інтерв’ю Інни Москвіної).
• Валерій Ковалевський, голова Кабінету представників Світлани Тихановської, про приїзд Путіна до Лукашенка та про можливі рішення двох диктаторів внаслідок цієї зустрічі щодо поглиблення участі Білорусі у війні, про значення для Білорусі участі її військ у війні, про остаточне поглинання Білорусі Росією.
• Людмила Гончарова, дієтологиня, про зберігання продуктів в умовах відсутності електрики.
• Аліса Хагенбррух, шефкухарка, про приготування святкового столу.
• Віталій Курсік, «експерт зі штучних ялинок» (так був представлений), про вибір ялинок.
• Соломія Захарко, народна майстриня, про прикрашання новорічної ялинки.

Крім того, в ефірі було звернення президента Володимира Зеленського до саміту лідерів країн Північної Європи в Ризі.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності порушили 23 рази. З інтернету без перевірки інформацію подавали у 5 випадках. Узагальнені розмиті псевдопосилання робили найбільше — 16 разів. Це все були узагальнені посилання на різні установи («повідомила Київська міська військова адміністрація», «ДСНС Києва сповістила», «повідомили в ДТЕК», «додали в «Укренерго» тощо). В одному випадку фактичну інформацію подавали без посилань на джерело. І одного разу було узагальнене псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «Багато хто каже, що їм не до свят, коли на дворі повномасштабна війна».

Стандарт точності. Порушень було небагато, лише 10, і всі вони були пов’язані з некоректним використанням картинки. У 5 випадках невідповідно «перекривали» БЗ. Наприклад, повідомлення про кількість дронів, які атакували Київ і область і які були знищені силами протиповітряної оборони, «перекривали» відео роботи рятувальників на пожежі. «Зведене» повідомлення про обстріли різних міст і сіл Херсонської області та ще й із бекґраундом «перекривали» сьогоденним відео зруйнованої обстрілом будівлі Херсонської ОВА. Повідомлення про наслідки ворожих обстрілів на Дніпропетровщині «перекривали» фото пошкоджених будинків, які за змістом не відповідали тексту за кадром. Бо йшлося, наприклад, про інфраструктурні об’єкти, а показували приватні будинки тощо. Та й «географія» навряд чи відповідала, бо йшлося про три різні громади.

І як завжди невдалими були спроби (хоча, чого там говорити, будь-які подібні спроби є гарантовано невдалими) «ілюструвати» розмови з гостями. Наприклад, у розмові з речником Сил оборони Таврійського напрямку говорили про Каховку, а показували Херсон. За пів року існування цієї «модньої новинки» в телемарафоні я ще жодного разу не бачив, щоб подібна «ілюстрація» хоч якось збіглася з тим, що говорить гість. Якщо для інших каналів є нормальним показувати в ефірі марафону подібне, то суспільному мовнику слід би було вже відмовитися від хибної практики. Але не відмовляються. Шкода. Ще не так давно Суспільне тим і відрізнялося від олігархічних і державних каналів, що не займалося ось такими дурницями. Тепер уже, на жаль, не відрізняється.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Із 16 порушень цього стандарту 12 були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Переважно різного виду оцінками: «найскладніша ситуація в енергосистемі», «зібралося глядачів небагато». «Одним із критично важливих, де також необхідна електрика, є реанімаційне відділення». «Із радісними вигуками виходять фани зі стадіону». Неавторизовані суб’єктивні думки ведучих гостьових студій трапилися лише двічі. І двічі в ефірі було безпідставне узагальнення: «Навіть ті, хто вболівали за Францію, залишилися задоволені, оскільки кажуть: зараз просто подивитися футбол — вже свято».

Стандарт повноти —  лише три порушення. Не досить було представляти Валентина Гладких і Миколу Давидюка лише як «політологів». А у нарисі про водія, який вивозив автобуси із Салтівки з-під обстрілів, бекґраундове літнє відео обстріляного трамвайного депо на Салтівці не було позначене ні датами, ні позначкою «архів».

Стандарт доступності подачі інформації — 6 порушень. Ведучий Дмитро Грінченко у двох випусках новин повідомляв: «І найскладніша ситуація в енергосистемі нині в центральному, східному та дніпровському регіонах». Доволі незвична «географія». Якщо ще можна якось здогадатися, що мається на увазі під «східним регіоном», хоча й доволі умовно, складніше вже з «центральним», а що мається на увазі під «дніпровським», сказати важко. Чи не логічніше було називати звичні всім області? Але далі в цьому ж повідомленні таки були області: ведучий перерахував цілих 10, у яких діють аварійні відімкнення електрики. Це вже був якраз той випадок, коли треба було ілюструвати список мапою з позначенням областей. Цього не зробили.

В обох випусках новин знову інфографіка втрат ворога геть не відповідала тому, що казав ведучий за кадром. Крім того, дуже швидко змінювалися слайди — по три секунди на слайд, на якому по два-три показники, ще й у двох вимірах (втрати загалом і втрати за добу). Це точно неможливо сприйняти глядачу з екрана телевізора.

Інші зауваження. Кілька разів таки забували про фемінітиви: «Ольга, головний лікарклініки» (титр). «Віта Ліснича, анестезіолог» (титр у сюжеті Катерини Гладенко). «Анна Кривцова, медик екстреної допомоги» (титр у сюжеті Назара Ониська). «Ірину Яворську, фахівця з екологічної освіти» (ведучий Анатолій Єрема).

Резюме. Новинна складова блоку була такою: 6 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення і два гостя-ньюзмейкера. Ганна Чередниченко якісно вела гостьові студії.

Порушень стандартів було менше, ніж попереднього разу, але все одно забагато, тим більш як для суспільного мовника: 58. Найбільше було порушень стандарту достовірності (23 випадки), з них найчастіше траплялися узагальнені розмиті псевдопосиланння. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 16 разів, у більшості випадків це були журналістські оцінки в новинах. Всі 10 порушень стандарту точності стосувалися невідповідності картинки і слів за кадром, половина — в коротких формах у новинах, половина в марних спробах «ілюструвати» розмови з гостями. Порушень стандарту повноти було лише три. І було 6 порушень стандарту доступності інформаціїї.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у блоці не було.

Телеканал «1+1» (18:00–24:00)

Зміст ефіру. Структура блоку каналу знову була нерівномірною: годинний випуск новин, потім годинна гостьова студія, далі теж годинний підсумковий випуск, півторагодинна гостьова, 30-хвилинний випуск новин і годинна гостьова. Новини вели по черзі Святослав Гринчук і Алла Мазур, гостьові студії — Наталія Мосейчук із Євгеном Плінським. У блоці були такі сюжети:

• про ворожі обстріли Херсона,
• про поїздку духовного хору ПЦУ на південь і схід із колядками для бійців,
• про Інтернаціональний легіон української армії,
• про святкування Миколая у Херсоні,
• про презентацію у Варшаві українських щоденників часу війни,
• про те, як віряни Прикарпатті вирішили перейти на святкування Різдва 25 грудня,
• про саміт країн Північної Європи в Ризі і про зустріч Путіна з Лукашенком у Мінську,
• про святкові ялинки у різних містах України,
• проте, як у Луцьку Фонд «Тільки разом» роздав на Миколая подарунки дітям,
• про те, як енергетики лагодять лінії у звільнених селах Харківщини,
• про луцьке підприємство, яке робить зимовий одяг для бійців нашої армії,
• про виставку «Війна за ідентичність»,
• про 9-річного хлопчика, який пише казки для хворих дітей у лікарні,
• про нобелівську лауреатку Олександру Матвійчук,
• про двох сестер із Маріуполя, які втратили батька і чекали матір із російського полону.

Були прямі ввімкнення:

• з місця падіння уламків дрона в Києві,
• два ввімкнення про відкриття новорічної ялинки в центрі Києва,
• з Херсона про свято Миколая для дітей,
• про святкову локацію в центрі Києва.

Гостями ефірного блоку були:

• Олексій Данілов, секретар Ради нацбезпеки і оборони, про мету зустрічі Путіна з Лукашенком у Білорусі, про ресурси України та Росії для затяжної війни, про можливості країн Північної Європи в допомозі Україні, про імовірність нападу Росії на Молдову, про ймовірності втягування Залужного в політику.
• Митрополит Епіфаній, предстоятель Православної Церкви України, про перенесення святкування Різдва, про автономність ПЦУ в подібному рішенні, про ставлення ПЦУ до нинішніх дій СБУ проти Московського патріархату.
• Ярослав Янушевич, голова Херсонської ОВА, про постійні ворожі обстріли Херсона та інших насленених пунктів області на правому березі Дніпра, про організацію евакуації жителів потягами та автобусами.
• Сергій Коваленко, генеральний директор постачальника електроенергії Yasno, про ситуацію з електропостачанням в Києві та області, про пошкодження енергетичних об’єктів останньою ворожою атакою дронів, про західну допомогу українській енергосистемі.
• Андрій Юсов, представник пресслужби Головного управління розвідки Міноборони, член Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, про обміни полонених, про візит Путіна до Білорусі, про спроби Росії збільшити виробництво ракет.
• Михайло Шаманов, речник Київської МВА, про наслідки нічної атаки дронами на Київ і область і про ситуацію з електрикою в Києві.
• Олег Устенко, радник президента з економічних питань, про виживання українських бізнесів у нинішніх умовах, про вплив нищення ворогом енергетичної інфраструктури на темпи падіння вітчизняної економіки, про західну фінансову допомогу, про прогноз інфляції та зростання цін, про рівень безробіття, про вплив санкцій на економіку Росії, про небажаність податкових реформ в умовах війни.
• Сергій Лещенко, радник керівника Офісу президента, про розуміння Путіним багатополярності світу, про справжню багатополярність і справжню роль Росії у світі, про політику Китаю в цій ситуації, про малу ймовірність світової, а тим більше ядерної війни.
• Олександр Харченко, керівник Центру досліджень енергетики, про стан української енергосистеми після останньої атаки дронами, про логіку ворожих атак на енергосистему, про фейки щодо нібито експорту української електроенергії до Європи в цій ситуації.
• Юрій Романенко, співзасновник Інституту майбутнього, про можливе значення зустрічі Путіна і Лукашенка в Мінську, про архітектуру світу після завершення війни і поразки Росії, про новітню «гонку озброєнь».

Крім того, в ефірі були:

• відеозвернення президента Володимира Зеленського;
• фільм із серії «Герої» про реабілітаційний табір Gen.Ukrainian в Іспанії для українських дітей, які пережили жахи війни;
• проєкт «Знайти своїх» Катерини Осадчої;
• «Байрактар-ньюз».

Порушення стандартів. Стандарт достовірності порушували 39 разів. Посилань на соцмережі без перевірк було 6. Зокрема і ось такі «екзотичні» в текстах ведучої новин Алли Мазур: «в соцмережах бродили чутки, що українці сидять без світла в квартирах, бо держава продає цю електрику Європі». Або ж «в соцмережах було чимало суперечок, чи варто тратити гроші на ці звичні нам зимові розваги». Ще у 8 випадках були розмиті узагальнені посилання як на певні структури («заявили в «Укренерго», «заявляють в Офісі українського президента», «у мерії запевнили».), так і ще більш узагальнені («енергетики говорять» або ж навіть «як стало відомо “ТСН” у розмовах із енергетиками»). Було кілька абстрактних псевдопосилань («за даними деяких джерел», «сказали», «згодом стало відомо»). Ще у трьох випадках інформацію подавали без посилань на джерела взагалі. Зокрема, ведуча Наталія Мосейчук наводила таку соціологію: «30 відсотків сказали, що вони залишаться, очевидно, в Німеччині, з тих, хто туди приїхав. Це велика цифра». А хто це опитування проводив, не кажучи вже про всі інші вихідні дані?

Найбільше ж було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки: «західні експерти не виключають», «багато хто з економічних експертів говорить», «кажуть кияни», «бійці визнають», «кажуть організатори», .«енергетики кажуть», «кажуть електромонтери» тощо. Були й складніші й максимально узагальнені псевдопосилання, як-от «це дивує багатьох західних оглядачів». І навіть таке: «Міжнародні ЗМІ і міжнародні політики, іноземні політики, зокрема Німеччини, відзначають».

Стандарт точності порушили 27 разів. Майже все — некоректна робота з картинкою, як у коротких формах і сюжетах, так і при «ілюструванні» прямих ввімкнень і, звісно ж, розмов із гостями. Під слова, що «росіяни застосовують авіацію, реактивні системи залпового вогню, артилерію», показували якісь п’ятиповерхівки з вибитими вікнами, а на словах «ворог обстріляв...» показували українських артилеристів. Причому і те, і те було у трьох випусках новин. Повідомлення про ситуацію з електрикою по Києву «перекривали» відео рятувальників, які гасять пожежу. Заяву британського прем’єра Ріші Сунака в Ризі «перекривали» каринкою відеозвернення Зеленського. Повідомлення про те, що українські військові «вразили пункт управління, два районизосередження живої сили і склади боєприпасів росіян» «перекривали» відео двох селян, які лопатами розбирали завали біля приватного будинку.

Цікаво, що повідомлення про підтримку головнокомандувачем Залужним нового закону про посилення відповідальності за дезертирство «перекривали» чомусь відео навчань українських бійців близ білоруського кордону. І, звісно ж, без позначки, що це архів. Який стосунок показані бійці мають до дезертирства? А в сюжеті про зустріч Путіна з Лукашенком у Мінську взагалі несподівано показували навіть новорічну ялинку на Софійському майдані. Це лише тому, що в тексті авторка сюжету абстрактно згадала Київ. Або ж традиційний хибний підхід бездумно «перекривати» текст у БЗ призводить, наприклад, до такого. Ведуча розповідала про ялинку на Софійському майдані, а показували ялинку на Київському залізничному вокзалі.

У прямому ввімкненні кореспондент розповідав про роботу енергетиків з відновлення пошкоджених енергооб’єктів, а показували роботу рятувальників на пожежі. Цією ж картинкою намагалися «ілюструвати» і розмову з гендиректором компанії Yasno про роботу і відновлення енергосистеми столичного регіону. Розмову ж із радником президента з економічних питань Олегом Устенком про макроекономічні показники «ілюстрували» відео електрогенераторів.

У студії з Херсона показували фрагменти відео дітей на святі в «пункті незламності», знятого ще вдень. На цьому відео був титр «Наживо», що не відповідало дійності.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Порушень цього стандарту було найбільше — 89. З них 75 були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Це здебільша були суто емоційні оцінки — всі ці «у пеклі», «на щастя», «на жаль», «на диво» і «пощастило».

Часто оцінками підміняли факти. Наприклад, ведуча Алла Мазур казала: «35 ворожих “шахідів” намагалися прорватися на об’єкти енергетичної інфраструктури. Абсолютну більшість збили сили ППО». Важко сказати, що мається на увазі саме під «абсолютною більшістю». 30, як воно було, чи може 34 (якщо вже справді математично точно казати про абсолютну більшість з 35)?

Цього разу також було чимало різноманітних висновків. «Кількість іноземних добровольців, які вступили в Інтернаціональний легіон — ще один із показників потужної світової підтримки України» (ведуча Алла Мазур). «Тихо — нині в Херсоні це окрема категорія часу, яка вимірюється десятками хвилин» (у сюжеті Антона Коцуконя). «Ось і відповідь на запитання, хто 8 років бомбив Донбас. Херсонська обласна адміністрація залишалася цілою, допоки вона була під окупацією. Щойно росіяни звідси вийшли, одразу ж почали її обстрілювати» (у сюжеті Олександра Загородного). «Але, можливо, окупантам, які воюють з міфічними солдатами НАТО, психологічно легше здаватись в полон іноземцям, аніж українцям, бо пропаганда їм розповідає, що Росія воює з НАТО» (у сюжеті Андрія Цаплієнка). У прямому ввімкненні Іван Петричак казав: «Але я точно певен, що ось такі от наслідки набагато менші, ніж могли би статися, ці таки ворожі дрони-камікадзе досягнули запланованої росіянами цілі». І «але я точно думаю, що до таких незручностей українці вже потрохи звикли». Тут кореспондент навіть авторизував свою думку, але ж це новини, де журналіст не мав би взагалі робити власних висновків і роздавати оцінки.

Гостьові ведучі цього дня коректно авторизували власні думки. А от безпідставних узагальнень було цілих 14. Доволі традиційні: «виробники сподіваються», «священники вірять», «впевнені горяни». А також: «Близько 300 хлопчиків та дівчат. У них бажання одне». «Діти усміхаються і зізнаються...». «Діти ялинкою залишилися задоволені». «Інші люди в цей час водили хороводи, танцювали і наполягали, що святкувати — це все-таки важливо».

Стандарт повноти — 4 порушення. Вже згадана «абсолютна більшість» дронів. І ще двічі не позначали як слід бекграундове архівне відео.

Стандарт доступності подачі інформації. Ведуча Наталія Мосейчук знову казала: «Сьогодні ми будемо вести цей слот». Майже ніхто з аудиторії значення цього професійного терміна не знає. Навіщо його казати? Але згодом: «Зараз та аналітична година, яку ми маємо в межах нашого слоту прайму, як ми його називаємо». Щоправда, слово «прайм» ведуча пояснила. А от слово «слот» залишилося загадкою для деяких телеглядачів.

Інші зауваження. Абсолютно «неформатними» для новин були прямі ввімкнення з Херсона Наталії Островської, та й її ж сюжет про поїздку до Херсона. Це було в межах новинних випусків, а ведуча гостьових студій Островська робила це (певно за звичкою) у форматі авторського ведення, тож виходило, що вона постійно висловлювала власні суб’єктивні думки, щоправда, в більшості випадків їх авторизувала.

Елементи політичного піару. Було два сюжети про діяння фонду Ігоря Палиці «Тільки разом»: про допомогу Фонду у виробництві одягу та взуття для військових і про свято для дітей у Луцьку на день Святого Миколая. Перший з цих двох сюжетів був в ефірі двічі. Ігор Палиця — давній соратник власника каналу Ігоря Коломойського.

Резюме. Новинна складова ефірного блоку каналу була такою: 5 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. У гостьовій студії каналу побувало 4 ньюзмейкерів. Із сюжетів як найкращі я би відзначив репортаж Антона Коцуконя про ворожі обстріли Херсона (от дуже живий репортаж, але забагато власних оцінок) і спецрепортажі Олександра Загородного про поїздку духовного хору ПЦУ на південь і схід з колядками для бійців і Андрія Цаплієнка про Інтернаціональний легіон. Також був якісний нарис Ірини Маркевич про двох сестер із Маріуполя, які втратили батька і дочекалися матір з російського полону.

Загалом у блоці каналу було 161 порушення стандартів. Найбільше — 89 разів — порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і безпідставні узагальнення. Стандарт достовірності порушували 39 разів, найбільше — приховуючи під узагальненими посиланнями авторство суб’єктивних думок. Майже всі 27 порушень стандарту точності стосувалися невідповідності картинки і слів за кадром, як у новинах, так і в марних спробах «ілюстрували» розмови з гостями. Інші стандарти порушували небагато.

Було три прояви політичного піару, всі три були присвячені діянням Фонду Ігоря Палиці, давнього соратника власника каналу Коломойського. Російських наративів чи токсичних медійних персонажів у блоці каналу не було.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні 19 грудня:

• «Венеційка» рекомендує змінити законопроєкт про Конституційний суд в редакції, яку підтримують експерти.
• В окупованому Мелітополі знову сталися вибухи.
• Народна депутатка Янченко йде зі «Слуги народу» через розбірки, які влаштувала голова партії Шуляк з пораненим бійцем.
• Словаччина отримала від Німеччини перший танк Leopard замість переданих Україні Т-72.
• У звільненому Ізюмі відновили газопостачання.
• Окупанти затримали в Маріуполі школярку за напис «Ви його розбомбили, іуди».
• «Газпром» рекордними темпами постачає Китаю газ.
• Путін вирішив дарувати «героям війни» землі в Криму.
• На в’їзді в Київ затримали священника Московського патріархату за підривну діяльність.
• Експрем’єр Джонсон створює фонд для підтримки українських аграріїв.
• МЗС Росії погрожує Греції через плани надати засоби ППО Україні.
• Один із ворожих «шахедів» вночі пролетів біля атомного блоку Південноукраїнської АЕС.
• ОДКБ анонсувала військові навчання на західних кордонах.
• Розслідування справи проти Януковича і Азарова за «харківські угоди» завершено.
• НАБУ продовжить розслідування у справі проти ексголови НБУ Шевченка.
• Окупанти проводять обшуки і затримання кримських татар.
• В Алчевську пожежа на складі в окупантів.
• У Маріуполі озброєні зеки втекли з армії окупантів, — радник мера.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків. Нічний ефірний блок медіагрупи StarLightMedia складався із суцільних повторів і фільмів. У цьому сенсі, звісно, цей шестигодинний нічний блок не є показовим для самої медіагрупи, натомість є симптоматичним для загального планування ефіру марафону. Бо знову ж повернення до графіка, коли канал, який працює з 18 до 24, потім заповнює ще й нічний час з опівночі до шостої ранку, є поганим рішенням. Зрозуміло, що багатьом каналам не вистачає ресурсу, щоб робити 12 годин ефіру на межі діб повноцінними. І в чому тут сенс, якщо роботу марафону забезпечують цілих шість учасників, я геть не розумію. У підсумку виходить, що за подібного підходу в ефірі телемарафону цієї доби до шостої ранку навіть і теоретично не могло бути повідомлено про нічну атаку ворожими дронами на Київ, яка відбувалася близько 3:30. Уявіть телеглядача, який прокинувася від потужних вибухів і вирішив довідатись, що відбувається, з телемарафону. А в телемарафоні йому показують учорашні новини.

Повертаючись до блоку каналів ICTV і СТБ: він складався з повторів одного короткого випуску новин і підсумкового випуску за 18 грудня (обидва випуски ще й протягом блоку повторювали кожний двічі), повторів кількох гостьових студій, сюжетів тижневика «Факти тижня», а також документальних і пропагандистських фільмів. Усе це йшло в ефірі безсистемно, без прив’язки до годинних блоків і «рівних» годин.

Структура блоку каналу «Рада» була звичайною. Кожна ефірна година починалася з короткого 10–12-хвилинного випуску новин і продовжувалася гостьовими студіями.

Структура блоку Суспільного була такою ж, як і раніше: 30-хвилинний випуск новин і 2,5 години гостьових студій, далі так само.

Структура блоку каналу «1+1» знов була нерівномірною: годинний випуск новин, потім годинна гостьова студія, далі теж годинний підсумковий випуск, півторагодинна гостьова, 30-хвилинний випуск новин і годинна гостьова.

Новинна складова. Новинна складова ефірного блоку каналів ICTV та СТБ (умовно, бо ж усе новинне було насправді повторами з попередньої доби) була такою: 5 репортажних сюжетів, жодного прямого ввімкнення і максимум одна гостя-ньюзмейкерка.

Новинна складова у блоці каналу «Рада» була такою: один репортаж і один спецрепортаж, 5 репортажних прямих ввімкнень і 12 ньюзмейкерів у гостьових студіях. Сама новинна складова майже повністю припала на гостьові студії, у шести випусках новин репортажів майже не було. Якесь дивне, як на мене, планування. Бо є значна частина аудиторії, які не дивляться гостьових студій, а з новин, виходить, могли дізнатися мізерну частину інформації про поточні події.

Новинна складова блоку Суспільного була із 6 репортажних сюжетів, одного прямого ввімкнення і двох гостей-ньюзмейкерів у студії.

Новинна складова блоку каналу «1+1» була такою: 5 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. У гостьовій студії каналу побувало 4 ньюзмейкерів.

Гостьові студії. Гостьові студії каналів ICTV та СТБ були повторами з попередньої доби. Показали розмови з 5 гостями: одна ньюзмейкерка, один експерт, журналіст і двоє учасників подій.

У гостьових студіях телеканалу «Рада» цього дня побувало загалом 29 гостей: 12 ньюзмейкерів, 7 речників, 2 радника, 7 експертів і один учасник подій. Велика кількість гостей, особливо в останніх двох годинних блоках, частково вела до зниження якості інтерв’ю: ведучі явно поспішали ці розмови закінчувати, інколи перебиваючи гостей посеред думки.

У гостьових студіях Суспільного цього дня загалом побував 21 гість. Із них ньюзмейкерів було лише двоє, 3 речники, 2 радники, 10 експертів, один журналіст і 3 учасників різних подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» цієї доби загалом побувало 10 гостей. Четверо з них були ньюзмейкерами, також були два речники, два радники і двоє експертів.

Порушення стандартів. У блоці телеканалів ICTV та СТБ загалом було 306 порушень стандартів з урахуванням повторів. Найбільше (233) було порушень стандартів відокремлення фактів від думок. Це були і міркування журналістів у новинах, і не авторизовані міркування журналістів в авторських сюжетах і студіях тижневика, і безпідставні узагальнення. Порушень стандарту достовірності було 49, стандарт порушували в усі можливі способи. Порушень стандарту точності було 16, переважно некоректна робота з картинкою. Інші стандарти порушувалися небагато.

Загалом грубих порушень стандартів у блоці каналу «Рада» було 199. Найбільше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Із 92 порушень дві третини становили суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Чимало також було випадків, коли ведучі гостьових студій не авторизували власних думок. 67 разів порушували стандарт достовірності. Тут найбільше порушень припадало на узагальнені розмиті посилання на джерела. Стандарт точності порушували 23 рази, переважно некоректно «перекриваючи» тексти в коротких повідомленнях. 14 разів порушували стандарт доступності подачі.

Порушень стандартів у блоці Суспільного цієї доби було менше, ніж попереднього разу, але все одно забагато, тим більш як для суспільного мовника: 58. Найбільше було порушень стандарту достовірності (23 випадки), з них найчастіше траплялися узагальнені розмиті псевдопосиланння. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 16 разів, у більшості випадків це були журналістські оцінки в новинах. Всі 10 порушень стандарту точності стосувалися невідповідності карттинки і слів за кадром, половина — в коротких формах в новинах, половина в марних спробах якось «ілюструвати» розмови з гостями. Порушень стандарту повноти інформації було лише 3. І було 6 порушень стандарту доступності інформаціїї.

Загалом у блоці каналу «1+1» було 161 порушення стандартів. Найбільше — 89 разів — порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і безпідставні узагальнення. Стандарт достовірності порушували 39 разів, найбільше — приховуючи під узагальненими посиланнями авторство суб’єктивних думок. Майже всі 27 порушень стандарту точності стосувалися невідповідності картинки і слів за кадром, як у новинах, так і у спробах «ілюстрували» розмови з гостями. Інші стандарти порушували небагато.

Прояви політичного піару. Проявів політичного піару у блоці ICTV та СТБ не було, натомість був прояв бізнесового піару — позитивна згадка фармацевтичної компанії «Артеріум» у сюжеті.

У блоці каналу «Рада» було три прояви політичного піару. Типовий «паркетний» матеріал про висловлювання прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, повідомлення про допис у твітері радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка. І був цілий піар-сюжет про те, що народна депутатка Людмила Марченко організувала поїздку юних футболістів до Грузії.

Проявів політичного піару у блоці Суспільного цієї доби не було.

У блоці каналу «1+1» було три прояви політичного піару, всі присвячені діянням Фонду Ігоря Палиці, давнього соратника власника каналу Коломойського.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів в ефірі каналів ICTV та СТБ, Суспільного і «1+1» не було.

Російських наративів в ефірі каналу «Рада» цієї доби не звучало, гостьові студії вели троє токсичних ведучих: Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Назар Довгий.

Скриншот відео: ТСН/YouTube