Закон про медіа відповідає євродирективам приблизно на 80-85%, а рамковим законам для медіа в Україні — на 60-65%. Про це в коментарі «Детектору медіа» заявила народна депутатка, перша заступниця голови комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич (фракція «За майбутнє»).
«Це складний законопроєкт і в завданнях, і у виконанні. Але, умовно, він відповідає євродирективам на 80-85%; кодексу та рамковим законам для медіа в Україні — на 60-65%; якщо розглядати його у контексті інформаційної безпеки як частини державної у час війни — 50-55%; якщо оцінювати на відповідність суспільним очікування — 40%.
Ми маємо намір до другого читання вносити в нього правки. Але поки що чекаємо активності від медіаспільнот, щоб було розуміння, і напрацювань конструктивних рішень. Думаю, з нашого боку будуть поправки в тому, що стосується захисту від російської пропаганди. Стаття про мову продубльована в законопроєкті повністю. І також правки можливі щодо "чорних списків" осіб, що загрожують нацбезпеці, і критеріїв потрапляння до них», — розповіла Ірина Констанкевич.
Нагадаємо, 30 серпня Верховна Рада ухвалила закон «Про медіа» в першому читанні.
Перед цим 34 нардепи закликали не виносити законопроєкт на пленарне засідання парламенту. Вони просили, щоб гуманітарний комітет ще раз його розглянув й усунув усі «небезпеки "розмінування" культурного кордону з Росією». На думку нардепів, документ скасовує заборону на російську музику, дозволяє майже безкарно порушувати норму про мовні квоти, нівелює складений СБУ перелік осіб, що загрожують нацбезпеці, та робить недієвими норми, які забороняють позитивне висвітлення органів влади держави-агресора.
Голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики та один з авторів законопроєкту Микита Потураєв зреагував на цей заклик своїх колег. Він висловив протилежну думку: новий механізм формування «чорного списку» зачиняє наявні можливості для оскарження або маніпуляцій, оскільки раніше персоналії потрапляли туди або зникали без пояснень з боку СБУ. Також Потураєв заявив, що за порушення мовних квот медіа отримуватимуть попередження, а у випадку постійних порушень — штраф. Крім того, він зазначив, що «вилучення із закону про кінематографію заборони популяризації органів влади держави-агресора» не відбувається, насправді ця норма лише узгоджується із законом про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму.
Після ухвалення документа в першому читанні нардепи повідомили, що будуть подавати до нього правки — переважно ті, що не були враховані перед цим розглядом законопроєкту.
Також мовний омбудсман Тарас Кремінь закликав доопрацювати законопроєкт «Про медіа», оскільки до документа є застереження.
