12 листопада на білоруському телеканалі «Гродно Плюс» вийшов сюжет про збір гуманітарної допомоги серед мешканців та мешканок міста Гродно для «іноземців, які оселилися в лісі на білорусько-польському кордоні».
В ньому в ролі «жительки міста Гродно» знялась журналістка цього ж телеканалу Вероніка Циганок, однак в сюжеті жодним чином не було вказано, що вона є співробітницею каналу.
На це звернули увагу в телеграм-каналі «Гродна Like!». У коментарі «Детектору медіа» співробітник місцевого видання Hrodna.life, яке потрапило під репресії режиму самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, розповів, що для них це питання професіоналізму та журналістських стандартів, оскільки «не можна випускати її в ефір як героїню, коли вона є співробітницею каналу, навіть якщо вона прийшла від щирого серця».
див. з 01:09
Представники телеканалу після цього допису надіслали «Гродна Like!» уточнення, що їхня журналістка перебуває в декреті.
Журналісти Hrodna.life також розповіли, що місцеві гродненські ЗМІ (всі державні, крім однієї приватної, але лояльної газети) пишуть про саму ситуацію на кордоні, але ані слова про те, «хто це організував, кому це вигідно». А приватні онлайн-видання – майже всі агрегатори з мінімумом власного контенту – «копіпейстять» меседжі державних ЗМІ.
«Проблема в тім, що з білоруського боку можуть працювати лише лояльні журналісти й пропагандисти типу "Белта", "Спутник", RussiaToday, білоруські державні канали, здається, "Коммерсант" був. З польського боку журналістам взагалі заборонили працювати. Тобто у нас є повідомлення польської чи білоруської вояччини, які слід сприймати критично, є повідомлення наших пропагандистів, які кажуть, що в усьому винні поляки, і є ще повідомлення з мігрантських чатів, які складно читати, оскільки онлайн-перекладачі з курдської все ще недосконалі та й не всьому там написаному можна вірити. Державні ЗМІ, особливо місцеві, намагаються створити картинку, мовляв, білоруси кинулись допомагати мігрантам – приносять їжу, одяг, гроші й продукти для них. Але це не так. Мало хто з них справді охочий допомогти. Білоруси – ксенофоби й доволі далекі від толерантності. Білоруси бояться людей з іншої культури. Ми знаємо, що власники дач й сільських домівок біля кордону серйозно переймаються думкою, що їх захоплять мігранти. А інші заробляють на цій кризі – задорого здають квартири мігрантам у місті, таксисти возять їх за шалені гроші, в 2-4 рази дорожче, ніж нормальна ціна», – розповіли журналісти видання.
Нагадаємо, що у відкритому листі лауреатки Нобелівської премії з літератури різних років звернулись до Ради Європи із закликом втрутитись у гуманітарну кризу, в якій режим Лукашенка використовує біженців як заручників.
Також вони вимагають доступу для акредитованих журналістів та медій до районів прикордонної зони, в яких проголошено надзвичайний стан.
Фото: Getty Images
