Адвокати Яни Дугарь, підозрюваної в справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, заявили про фальсифікацію доказів слідства, назвавши низку фактів, які можуть про це свідчити. Про це вони повідомили 30 грудня під час брифінгу, передає «Громадське».
Зокрема, захисники розповіли:
На питання чи могла Яна Дугарь демаркувати татуювання, адвокати відповіли, що мають інші алібі, які підтверджують, що на відео не вона й там взагалі «випадкова людина».
Також захисники зазначили, що мають докази і свідків тому, що 16 та 18 липня 2016 року вона перебувала у військовій частині 66 у Донецькій області. За словами адвокатів, загалом Яна Дугарь перебувала на службі з 3 червня по 26 вересня. Вони стверджують, що слідство не зверталися до військової частини, щоб з'ясувати де перебувала Яна Дугарь 16, 18 липня та чи покидала частину.
«У місті Курахово тоді були бої, було дуже багато поранених. У нас точно є докази того, що Яна перебувала в цей час у своїй військовій частині, а в слідства точно немає документів, що вона цю частину залишала», – сказав адвокат Микола Ореховський.
Адвокати також запевнили, що Яна Дугарь познайомилася з іншими фігурантами справи Інною Грищенко та Юлією Кузьменко лише в 2019 році, а з Андрієм Антоненком не була знайома взагалі.
Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Убивство кваліфіковане прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».
12 грудня 2019 року Національна поліція затримала і за згодою Генеральної прокуратури України оголосила підозру фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.
За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. Роль у вбивстві Шеремета подружжя ветеранів АТО, волонтерів Владислава (на прізвисько Буча) та Інни (на прізвисько Пума) Грищенків на брифінгу чітко не було пояснено (на сайті МВС зазначено, що, за результатами молекулярних експертиз, на вибухівці лишилися сліди ДНК Грищенків).
13 грудня суд обрав запобіжний захід підозрюваній Яні Дугарь у вигляді цілодобового домашнього арешту. Юлію Кузьменко а Андрія Антоненка заарештували на 2 місяці.
16 грудня 2019 року проєкт «Слідство.Інфо», який отримав від джерел текст експертизи, повідомив, що її результати є суперечливими та неоднозначними. Зокрема, четверо експертів, серед яких іноземець, підписали висновки, які «суперечать один одному». У поліції, своєю чергою, відкинули звинувачення щодо суперечливості результатів експертиз.
Того ж дня в Міністерстві внутрішніх справ заступник голови відомства Антон Геращенко провів зустріч off the record із активістами, журналістами та блогерами щодо справи Шеремета. У коментарі «Детектору медіа» Геращенко сказав, що на зустрічі було близько 25 осіб. За його словами, нових доказів (окрім тих, що були оприлюднені під час брифінгу) під час зустрічі оголошено не було.
23 грудня суд відхилив апеляційну скаргу захисту Андрія Антоненка, його залишили під вартою. Наступного дня Апеляційний суд Києва не задовольнив апеляційну скаргу на арешт Юлії Кузьменко. Розгляд другої апеляційної скарги захисту Андрія Антоненка перенесли на 8 січня 2020 року.
Фото: Цензор.нет
