ПРОЕКТИ
08:42
П'ятниця, 3 Серпня 2012

«Худну, щоб продовжити молодість»

Як акторка театру і кіно Олеся Жураківська стає ведучою реаліті–шоу про людей із зайвою вагою

Щоб зустрітися з Олесею Жураківською - ведучою другого сезону проекту «Зважені і щасливі» каналу СТБ, мені довелося більше тижня вислуховувати вибачення вкрай зайнятої людини: «У мене тренування», «Сьогодні зйомка, у Києві буду після 21-ї»,­ «У мене нічна зйомка»... І ось нарешті я вклинилася у графік між тренуваннями і репетиціями (роботу в театрі ніхто не відміняв). Інтерв'ю записуємо у ресторанчику. Олеся замовляє салат, в якому просить замінити сир на помідори. Вживання здорової, малокалорійної їжі - це одна з умов повсякденного життя в період зйомок телепроекту.

 

«Спочатку тіло боліло так, що приймала знеболююче»

 

- Олеся, багато хто з телеглядачів запам'ятав вас як учасницю проекту «Танцюю для тебе». Це було перше знайомство з ТБ зсередини?

- Першим моїм телевізійним досвідом було кулінарне шоу на ICTV. Запустили його незадовго до Помаранчевої революції. Тому неполітичну тему скоро згорнули. Але я трохи встигла попрацювати перед телекамерою.

 

Потім надходило кілька пропозицій від різних каналів, але мені не подобалася перспектива бути «головою, що балакає». Я хотіла контактувати з людьми. Коли запросили у проект «Танцюю для тебе», основною ідеєю якого була допомога дітям, відразу погодилася. Саме економічна криза почалася, песимістичні думки обсіли, а в мене з'явилася можливість зробити щось світле! Було складно поєднувати театр і заняття танцями. Але я тоді відкрила для себе світ людей із вадами слуху, які, переборюючи труднощі, залишаються відкритими і сильними. Зі своїм підопічним - Едіком - спілкуюся і зараз. Кілька днів тому в нього був день народження, я його вітала. Ми по-справжньому дружимо з родиною Ткаченків iз Херсона: обмінюємося електронними листами, sms, зустрічаємося, коли вони проїздом бувають у Києві.

 

- Як ви потрапили у проект «Зважені і щасливі»?

- Мені зателефонували, при зустрічі запропонували стати учасницею проекту. Я відмовилася. Натомість отримала пропозицію стати ведучою.

 

- Якби від початку знали, що графік підготовки і зйомок проекту буде дуже напружений, погодилися б стати його ведучою?

- Мені було складно, коли почала інтенсивно тренуватися. Занять чотири тіло боліло так, що приймала знеболююче, бо не могла йти на наступне тренування. Але я авантюристка, люблю iз собою експериментувати, тому погодилася б брати участь у проекті, навіть якби знала про всі найменші нюанси. Чому я акторство люблю?! Бо у нас немає однакових днів. Коли постійно змінюється графік і ритм - мене це влаштовує. Я за гороскопами - Вогонь і Лев. Мені потрібно, щоб довкола щось постійно відбувалося.

 

- «Зважені і щасливі-22» - проект, в якому від початку увага глядачів буде сконцентрована на недосконалих фігурах усіх учасників і вашій особисто. З цього приводу не комплексуєте?

- Я переборола цю емоційну проблему давним-давно. Для мене не має значення: моя талія стрункіша чи навпаки. Бо впевнена, що людину сприймають так, як вона себе позиціонує. Якщо жінка чи чоловік почуваються красивими, розумними, відкритими - такими їх сприймають і оточуючі. Вага для мене перестає бути абстрактною, коли починається її вплив на здоров'я: зайві кілограми «тиснуть» на хребет, суглоби, кінцівки.

 

Зараз я отримую велике задоволення від того, що тренуюся і худну. Я реалізую шанс продовжити свою молодість.

 

- У мене, глядача першого сезону «Зважених і щасливих», залишається враження, що заради телевізійної картинки творці проекту не завжди зважають на психологічний стан учасників. У вас немає такого відчуття?

- Це неправда, адже з учасниками працює психолог проекту - і на етапі кастингів, і під час проекту. Випробовування для людей з надмірною вагою дійсно складні. Але учасники свідомо на це погоджуються, бо у них є надзавдання - скинути кілограми, які заважають їм та їхнім родинам нормально жити. Ніхто нікого не «ламає» і не мучить.

 

- Вам як ведучій поставили завдання: за проект скинути стільки-то кілограмів?

- Ні. Я сама запропонувала, і цю ідею сприйняли на ура, щоб я худнула разом із учасниками проекту. Я тренуюся у тренажерному залі і дотримуюся правил здорового харчування. Мені це потрібно для того, щоб я могла зрозуміти, що відчувають учасники, які працюють над собою з ранку до ночі на тренувальній базі під Києвом. Тепер, коли я з ними спілкуюся, вони мені вірять, бо ми знаємо на практиці, про що говоримо. З усіма у мене гарний контакт, iз дівчатами порозумітися простіше.

 

Акторство - не просто кривляння й озвучування текстів

 

- Олесю, можете уявити, що працюєте тільки у театрі за основною - акторською - професією, яку отримали після того, як стали технологом швейного виробництва?

- Моя мудра мама сказала, щоб я завжди, за будь-якої влади, була з ремеслом, - і я спочатку вивчилася на технолога. Утім за значенням акторство для мене - перша професія. Тільки в театрі працювати, напевно, змогла б. Вижити - якщо говорити про матеріальне становище - було б дуже складно. Але багато артистів живуть на зарплатню - і я змогла б.

 

Якщо говорити про душу - я б вижила тільки в театрі. Театр - це дім, в якому зростає актор. Чим я стаю старшою, тим чіткіше це розумію. Тільки безпосередньо контактуючи з глядачем, актор може рости і вдосконалюватися. Тільки в театрі можна працювати з класикою, з надскладним психологічним матеріалом. У кіно його все менше й менше - маємо таку згубну тенденцію.

 

У Театрі на Лівому березі прекрасна атмосфера, надзвичайні люди. У першу чергу, це, безперечно, заслуга Едуарда Марковича Митницького, який організував усе і культивує роками цю атмосферу.

 

- Ви виокремлюєте для себе якісь театральні ролі: Жозефіни у «Корсіканці», Олени Андріївни з «26 кімнат», інші?

- Кожна роль - це частина твого життя, якщо ти любиш професію. А я її дуже люблю. Навіть iз ролями з вистав, які вже «пішли», - як з коханими: роман закінчився, ти розлучаєшся з людиною, але залишається пам'ять про прекрасні хвилини. Я усвідомлюю важливість акторства. Це не просто кривляння й озвучування текстів, а місія одночасного впливу на велику кількість людей.

 

- У Театрі на Лівому березі ніхто не заздрить вашій затребуваності не лише за основним місцем роботи, а і в кіно та на ТБ?

- Моя позиція: спочатку розклад вистав у театрі, а вже потім - зйомки. Зрозуміло, колись доводиться просити, щоб відпустили з театральної репетиції. Але з упевненістю можу сказати, що ніколи, жодного разу, не підвела колег. Якщо репетицію призначено, актори й режисер зробили колосальну роботу, ти не можеш раптово на неї не прийти. Заздалегідь можу попросити змінити графік.

 

Стосовно заздрощів, усі - живі люди, можливо, десь у когось вони є. Але переконана, що працюю в оточенні прекрасних людей. І тому чиїсь хвилинні слабкості у порівнянні з насолодою, яку отримую, - це ніщо. Я людина відкрита і нежадібна, з радістю ділюсь тим, що маю. Можливо, і це мені допомагає уникати неприємностей.

 

- Правда, що ваш педагог у ГІТІСі Володимир Тарасенко «вибив» з вас страх перед сценою?

- Коли ти починаєш навчатися театральній майстерності, розумієш, що є базові навички, якими треба досконало управляти: володіти рухами, голосом, емоціями. У потрібний момент актор має, скажімо, переконати себе, що йому сумно, і почати плакати. Ставши студенткою, я зрозуміла, що нічого цього робити не вмію. Я добре почувалася у центрі уваги, не комплексуючи, співала, але виконати чітко поставлене завдання: піди туди-то, зроби те-то - не могла. Я просто боялася вийти на сцену. Володимир Давидович, будучи прекрасним, можливо, геніальним педагогом, розгледів у мені потенціал, викликав на заняттях із майстерності Жураківську буквально щодня. Він мені сказав: «Відпусти свої мізки. Твоя проблема в тому, що ти все прискіпливо аналізуєш. Почекай, розслабся. Рухайся, говори так, як тобі підказує природа, довірся інтуїції». Тарасенко на першому курсі заборонив мені ходити... у театри. Сказав: «У тебе природа «мавпочки». У всіх акторів така природа - наслідувати. Але ми спочатку будемо «діставати» твоє, а потім «всмоктуватимеш» гру інших».

 

У нас було багато прекрасних педагогів. Щоразу доводилося під усіх підлаштовуватися - це було складно. Але в результаті мені зараз комфортно працювати з будь-яким режисером: і з деспотичним, і з тим, який у всьому сумнівається. Бо весь спектр характерів був серед викладачів.

 

- Режисер Володимир Тихий прогнозує, що через кілька років ви будете драматичною акторкою номер один в Україні. Щоб збулося, які чинники мають бути?

- Я вже дякувала Володимирові за ці слова. Боюся не виправдати його сподівань, але приємно. Щоб у будь-якого актора була змога розкритися сповна, мають зійтися безліч факторів: роль, режисер, майданчик, на якому працюєш, медійна підтримка.

 

- Чи сподіваєтесь мати найближчим часом роботу в кіно, серіалах, де б міг розкриватися талант драматичної акторки?

- Якби була така можливість - я була б щаслива. Ми влітку разом робили кіно з Олексієм Івановичем Лісовцем, з яким успішно працюємо в театрі. Уже вкотре знімалася в Анатолія Миколайовича Матешко. Це справжні майстри. Коли з ними працюєш, це накладає на тебе відбиток.

 

- За останні 10 років ви знялися в понад 30 кінокартинах. Усі пропозиції приймали?

- Деякі з відзнятих картин не вийшли, думаю, в основному, через фінансові проблеми. Були випадки, коли, прочитавши сценарій, розуміла, що запропонована роль - не моя. Хоча це винятки, а не правило. Бо акторська професія дуже залежна: коли ти починаєш працювати над роллю, ніколи достеменно не знаєш, який буде кінцевий результат, впливати на який можеш лише на своєму відрізку.

 

- Яка частка фінансової зацікавленості, коли ви погоджуєтесь на роботу в кіно чи на ТБ?

- Коли я з Москви переїхала у Київ, погоджувалася практично на всі пропозиції, бо треба було, щоб мене просто бачили. Та й гонорари, напевно, тоді були домінантою. Зараз - ні.

 

- Телеведуча Сніжана Єгорова вважає, що її вміння говорити українською і російською мовою розширює спектр можливої роботи. Ви зі сцени і з екрана говорите тільки російською.

 

- Я вдома спілкуюся українською мовою. До речі, вчилася у Києві в україномовній школі - їх було тоді лише чотири. Оскільки вчилася в театральному інституті в Росії, то скрупульозно вивчала, як вона інтонується, звучить, брала участь у різних конкурсах.

 

- Над чим працюєте зараз у театрі?

- Режисер Лісовець ставить «Село Степанчиково» за Достоєвським. І автор складний, і в Олексія Івановича завжди складна, багатоповерхова структура, і 35 пластів під тобою. Буде над чим думати. Ще - тільки почали працювати над смішною п'єсою «Радаван IV» - це театральний дебют кінорежисера Бата Нєдіча.

 

ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ

- Основну частину гонорарів ви витрачаєте на подорожі. Де були востаннє і чи плануєте кудись поїхати найближчим часом?

- Наприкінці березня - на початку квітня була у Барселоні. Влітку, під час зйомок телепроекту і кіно, поїздила по Україні. Проект «Зважені і щасливі» зніматимемо до вересня, тому поки що ніяких неробочих поїздок не планую. (Потім буде «домашня» робота учасників реаліті-шоу і фінал - у грудні. - Авт.)

 

- Чи не пов'язане ваше бажання продовжити молодість - худнути з учасниками проекту «Зважені і щасливі» з особистим життям?

- Ні. З моїм молодим чоловіком ми зустрічаємося досить давно. Він - бізнесмен, розумна людина, з якою я можу говорити про Чехова і Достоєвського, покохав мене до того, як я почала худнути. Коли мені запропонували участь у проекті, перепитав: «Ти хочеш?». Отримавши схвальну відповідь, турботливо сказав: «Я дуже хвилююся за твій емоційний стан. Лесюню, у тебе вистачить сил?».

 

ДОСЬЄ «УМ»

Олеся Жураківська,
ведуча проекту «Зважені і щасливі-2» (СТБ).

Народилася 1972 року в Києві.

Перша освіта - технолог швейного виробництва.

1996 р. - закінчила ГІТІС (Російська академія театрального мистецтва).

Два роки працювала в московському Театрі ім. Єрмолової.

З 2001р. - акторка Київського театру драми і комедії на Лівому березі.

Знялася у понад 30 кінороботах.

 

Валентина Самченко, «Україна молода»

Фото - «Україна молода»

Валентина Самченко, «Україна молода»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
25291
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop