28 липня, поки політичні лідери безрезультатно намагались відновити круглий стіл, під стінами Секретаріату Президента на Банковій стався невеличкий інцидент, зафіксований кількома телекамерами. Леонід Кравчук, що прямував до канцелярії глави держави, аби взяти участь у підписанні Універсалу національної єдності, потрапив під гарячу руку  легендарної учасниці Помаранчевої революції – Параски Королюк. Жінка, відома своєю безпосередністю та оригінальними поглядами на вітчизняну політику (наприклад, Віктора Ющенка вона свого часу порівняла з Павлом Лазаренком), не стала церемонитись із першим Президентом України, а прямо висловила йому все, що про нього думала, для більшої переконливості скориставшись мегафоном.

«Детектор медіа» не відтворюватиме дослівно претензії та звинувачення, що їх пані Королюк висловила на адресу Леоніда Макаровича, адже вони містять брутальну лайку та вислови, які можна трактувати як ксенофобські.

Того ж вечора сценка біля Секретаріату з’явилась у новинах кількох всеукраїнських телеканалів. Відеоматеріалу тележурналісти мали вдосталь – було з чого вибирати.  Зокрема, у ТСН на «1+1» о 19:30 (сюжет Юрія Сидоренка) та у «Подробностях» на «Інтері» о 21:00 (сюжет Руслана Ярмолюка) було вміщено короткий синхрон – буквально дві фрази. ТРК «Україна», окрім короткого синхрону, висвітлила цю подію ґрунтовніше, описавши динаміку подій та їх подальший розвиток у деталях. Канал СТБ у новинах о 18:00, заздалегідь перепросивши глядачів за надмірний натуралізм, дав найбільший синхрон, у якому, власне, пролунали образливі епітети антисемітського характеру.
На демонстрацію цих кадрів в телеефірі відреагувала «Телеглядацька асоціація батьків України», про діяльність якої «Детектор медіа» неодноразово писала. 30 липня ця громадська організація звернулась до Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення з вимогою «вжити негайних заходів юридичного впливу щодо телеканалу СТБ через порушення вимог чинного законодавства про телебачення та радіомовлення». Окрім каналу СТБ, у новинах якого, на думку Асоціації, «було здійснено показ сюжету із брудною та нецензурною лайкою, яка включала образливий для єврейської нації вигук», претензії були висловлені до каналу «1+1», щоправда, із зазначенням того, що «інформація подавалась без відеокадрів, які містили образу єврейської нації». Про два інших канали, що продемонстрували цей епізод, у заяві не згадується.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення», до повноважень Нацради належить нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі. У разі порушення законодавства України Нацрада має право оголосити власнику ліцензії на мовлення попередження, накласти штраф або звернутись до суду із заявою про анулювання ліцензії. Щоправда, Телеглядацькій асоціації, скоріш за все, доведеться почекати на відповідь до кінця серпня, оскільки більшість членів Нацради перебувають у відпустці. У прес-службі Нацради «Детектор медіа» сказали, що офіційної заяви від асоціації не отримували, а отже, й жодних коментарів не даватимуть.

Натомість, заступник голови правління з інформаційного мовлення каналу СТБ Олексій Мустафін дав «Детектор медіа» ексклюзивний коментар.

Олексій Мустафін:
Насправді перед тим, як давати це в ефір, ми обговорювали це з редакторами і журналістами і ухвалили рішення все-таки дати в різкій контроверсійності все,  що відбувалось. При цьому ми виходили з того, що Параска Королюк є не просто громадянином України, а й кавалером Ордена Княгині Ольги третього ступеня. А людина, удостоєна такої нагороди, має здавати собі справу з того, що будь-які її висловлювання не можуть залишитись непоміченими, особливо такі, й матимуть резонанс у суспільстві. Тому ми вирішили, що треба показати це, щоб люди бачили. З іншого боку, ми попередили телеведучого, аби він перепросив глядачів за те, що вони зараз побачать.

Звичайно, показавши це, ми жодним чином не солідаризуємось із Параскою Королюк. Ми обурені лексикою, яка пролунала, але нагадаю, що під час конфлікту з депутатом Калашниковим ми давали його висловлювання, які були навіть різкіші. Ми вважали, що повинні подати їх для того, щоб телеглядач робив висновки сам. Тому це наша принципова позиція.

Звернення «Телеглядацької асоціації батьків» до Національної Ради нас не лякає. Для того і є регулюючі органи, щоб громадяни звертались до них. Власне, ми вважаємо це звернення справедливим за суттю, але помилковим за адресатом. Претензії треба пред’являти не каналу, який відтворює висловлювання, а людям, які ці висловлювання собі дозволяють. З іншого боку, - це вже моя особиста думка, - можливо, це є приводом для громадської дискусії щодо доцільності вручення державних нагород певним людям, щодо вимог, які необхідно ставити до тих людей, яким вручають нагороди, і взагалі, про те, чим є ця нагорода в Україні.

Те, що громадські організації реагують на наші сюжети, означає, що вони дивляться наш телеканал, і це не може не тішити мене та інших співробітників каналу. З іншого боку, ми підтримуємо будь-які громадські ініціативи. Вони дуже важливі для подальшого поступу України.

«Детектор медіа» не може не відзначити, що практика дослівного відтворення непристойних висловлювань видатних громадських і політичних діячів (до яких пані Королюк, безперечно, належить хоча б у силу постійної уваги, яку приділяють їй засоби масової інформації) на українському телебаченні не є чимось екстраординарним. Зокрема, під час виборчої кампанії 2004 року широко тиражувались брутальні висловлювання кандидата у Президенти Віктора Януковича. Не уникали журналісти й відтворення образливих випадів, якими обмінювались учасники нинішньої парламентської кризи. Що ж до висловів ксенофобського характеру, найбільш пам’ятною є скандальна історія з виступом лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока 17 липня 2004 року на мітингу на Івано-Франківщині, показаним на каналі «Інтер».  Тоді нікому не спало на думку критикувати «Інтер» за демонстрацію цих кадрів – увесь праведний гнів суспільства впав на голову Тягнибока. Щоправда, ситуація, коли в розмові політика та громадянина до нецензурщини вдається саме громадянин, трапляється на нашій пам’яті вперше.

Наскільки образливою є лексика пані Королюк, чи є такого роду висловлювання порушенням тих чи інших українських законів,  визначать експерти. Та певно, що цієї неприємної ситуації могло не бути, якби свого часу силами ЗМІ з літньої та, можливо, не зовсім адекватної жінки не зробили «публічну особу», Героя Помаранчевої революції. Вибрана з-поміж сотень тисяч інших учасників тих подій, «баба Параска» була відзначена орденом Княгині Ольги третього ступеня. Коли б не цей особливий статус, нецензурна лайка на адресу Кравчука залишилася б непоміченою. Адже навряд чи Параска Королюк свідомо прагнула образити чиюсь національну гідність: серед простого народу такі висловлювання трапляються часто-густо, а пояснювати широким масам, що поганого у ксенофобії, ніхто не поспішає.

В одному «Телеглядацька асоціація батьків України» має беззаперечну рацію: цей відеоматеріал, оскільки він не становить особливої цінності для суспільства, не повинен був з’являтись у телеефірі в «дитячий час».

Фото сайту "Оглядач"