26 лютого колектив НРКУ зібрався на збори, аби висловити недовіру керівництву радіокомпанії. Представники ініціативної групи журналістів заявили про це генеральному директору НРКУ Тарасу Аврахову і його заступникам.

Журналісти зазначили, що на Першому каналі «Українського радіо» були непоодинокі факти цензури і тиску. Ініціативна група напередодні зборів висувала дві вимоги: звільнити гендиректора і першого заступника та створити редакційну раду. На зборах групі не вдалося ухвалити жодного рішення, оскільки їх учасники не обрали президію і секретаря. Працівники НРКУ вирішили провести ще одні, більш масштабні збори в суботу 1 березня в Будинку звукозапису о 12.00.

«Свободи слова в колективі немає», - заявила на зборах одна із співробітниць НРКУ. «Як ми будемо працювати далі, коли йде залякування і диктат? І все це почалося з приходом вашої команди», - сказала вона, звертаючись до Тараса Аврахова.

Її колега, журналіст інформаційного мовлення додала, що на її колег чиниться тиск. «Але я вас закликаю, колеги, якщо ви мовчали 4 роки, мовчали, коли від нас під тиском звільнилися кращі люди, мовчали, коли у нас забрали проїзні і гонорари, то треба не "повітря сотрясати", а переводити розмову в конструктивне русло», - сказала вона.

Гендиректор НРКУ Тарас Аврахов відкинув звинувачення в тискові і цензурі, зазначивши, що він сам почасти виступив ініціатором зборів колективу. «У нас не було темників. Єдина розкладка, яка у нас була, це розкладка згідно з постановою Кабміну. Ми державний мовник, тому тут ходили наші урядовці», - сказав він.

Пан Аврахов розлого описав, як жилося радіокомпанії протягом останніх трьох місяців (нагадаємо, НРКУ розміщується в центрі столиці поблизу Майдану Незалежності за адресою Хрещатик, 26). «Ми цей період пройшли. І ми в цей короткий проміжок, який всі називають революцією, частина з нашого колективу також була на Майдані, ми якось це поєднували. НРКУ двічі виїжджала з цих приміщень. Навіть було тимчасово частково припинено мовлення. Це я одноосібно прийняв таке рішення. Як тільки стало безпечніше, ми відновили свою роботу на робочих місцях. З балансами була дискусія завжди, тим не менше наш ефір був адекватним», - зазначив він.

Ініціативна група співробітників НРКУ запропонувала членам колективу створити редакційну раду на мовнику та дати свої пропозиції щодо складу наглядової ради. Про це зокрема зазначив старший редактор радіо «Промінь» Дмитро Іванов: «Нам треба створити редраду, пропозиції до наглядової ради, спільну комісію з НСЖУ, НМПУ для розслідування відповідності наших програм журналістським стандартам. А також переглянути колективний договір між керівництвом та колективом нашої профспілки».

Інші учасники зборів заявляли, що справа не лише в тому, як НРКУ працювала останні три місяці, і що 90% працівників не схвалювали рішення пана Аврахова. У них були запитання щодо критеріїв призначення на керівні посади, правдивості інформації щодо виплати премій у розмірах 20-80 тис. грн. На їхню думку, треба вирішувати питання впливу на роботу журналістів. Всі ці рішення повинні бути оформлені документально.

Генеральний директор НРКУ також повідомив колективу про співпрацю з «Громадським радіо», яка розпочинається увечері 26 лютого. «До мене приходили колеги з "Громадського радіо" з пропозиціями, що вони нам принесуть журналістські стандарти і прекрасне. Ми домовилися про співпрацю на один місяць у постпрайм», - сказав він.

За словами пана Аврахова, найбільша проблема НРКУ - це відсутність мережі поширення. «Ми вели з Нацрадою тривалу дискусію, влада в цій країні змінювалась, але ще жодного разу, жодна влада не проявила волю і не ухвалила рішення на користь єдиного державного українського мовника», - заявив генеральний директор. Він також наголосив, що «наше головне покликання не на збори ходити, а створювати якісний контент».

Народний депутат Юрій Стець, якого на збори запросила ініціативна група, сказав що цензура на каналі була і про це свідчать багато моніторингів. «Коли вже почалися ці події, ви все одно виключно позитивно висвітлювали діяльність уряду. Якщо є проблеми у журналістів, то вони мають щось робити, щоб їх не було. Приміром, створити редакційну раду, яка спілкується з керівництвом від імені колективу, створити профспілку. Щоб себе захистити, журналіст має собі сказати, що я буду працювати чесно. Це ваше законне право мати такі органи. І якщо вас не почують, то ви можете прийти в НСЖУ, Комітет свободи слова, "Репортери без кордонів", "Фрідом хауз". Чи були тут якісь фінансові схеми, це мають сказати компетентні органи», - зазначив він, додавши, що вийшов з партії «БЮТ-Батьківщина», бо хоче бути в опозиції до нової влади.

Як повідомляла «Детектор медіа», керівництво Національної радіокомпанії України  20 лютого скасувало фактично все мовлення в прямому ефірі, окрім коротких випусків новин на трьох державних радіоканалах - Національному радіо, радіо «Промінь» та радіо «Культура». Із цього приводу частина колективу радіо «Промінь» висловила свою незгоду у заяві, оскільки вважала, що не можна позбавляти слухача важливої інформації.

«Детектор медіа»