Податкові органи звинувачують «Такі справи» у відмиванні брудних грошей. «Такі справи», в свою чергу, звинувачують податківців у прагненні привласнити майно фірми. Що ж відбувається насправді? З цим питанням ми звернулися до президента фірми, колишнього журналіста Сергія Данилова.

- Якщо хочете, відбувається змагання радянського способу мислення із нормальним цивілізованим підходом до бізнесу. Совки ніяк не можуть уявити собі, що фірма може існувати сама по собі, бути вільною, не ходити під політичним «дахом» й обслуговувати клієнта незалежно від його політичних переконань. Загалом можна дістати всі матеріали на нашому сайті – www.ts.com.ua.

Якщо ж говорити конкретно, то сталося ось що. У процесі передвиборчої кампанії до нас звернулися представники одного з опозиційних блоків із замовленням надрукувати рекламну брошуру їхнього лідера. Ми виконали це замовлення. Через кілька днів почався справжній податковий терор. На нашій фірмі сиділо чотирнадцять податківців, котрі перетрусили ледь не всю нашу документацію. Під вікнами нашого офісу стояли від двох до трьох автомобілів із мікрофонами спрямованої дії. Я не маю доказів,аби стверджувати, що це були автомобілі саме податківців, але час і місце їхньої появи говорять самі за себе. На той час нам не пред`явили жодних офіційних звинувачень. Але на сайті Державної податкової адміністрації з`явилася заява прес-служби цієї шанованої організації, в котрій нас без вироку суду назвали учасниками протиправних дій. Фактично злочинцями. Було сказано, що наша фірма є учасником мережі фірм, які відмивають брудні гроші під керівництвом того самого опозиційного політика, який замовив нам вищезгадану брошуру. Думаю, що у наших податківців, які, судячи з їхніх дій, є спадкоємцями репресивної радянської машини, в голові не вкладається, як це під час виборів, коли іде жорстока боротьба за владу, можна надрукувати щось для опозиції. Вони, певне, думають, що такі речі можуть робити винятково структури, які цілковито залежать від опозиційних політиків, котрі, з точки зору податківців, мусять бути замішаними у якихось справах разом з цими політиками. Ось вони й поспішили протрубити, що знайшли того, хто для опозиції відмиває гроші.

Але при цьому їм також треба було б трубити, що ми відмиваємо гроші і для Президента України Леоніда Кучми, оскільки свого часу ми видали книжку нашого приятеля Юрія Луканова «Третій Президент. Політичний портрет Леоніда Кучми». Це було перше і, якщо не помиляюся, останнє незалежне дослідження про діючого главу держави. Крім того, податківцям треба було заявити, що ми відмивали гроші для пропрезидентського блоків «Жінки за майбутнє», «Озимого покоління», «За єдину Україну», також для «Нашої України» та багатьох інших. Рекламу всіх цих та багатьох інших сил ми друкували у себе на підприємстві.

А чому Ви не називаєте ім`я того політика, у співпраці з яким Вас звинувачують?

- Це не проблема. Того політика звуть Юлія Тимошенко. А не називаю її за іменем з довх причин: по-перше, я не хочу, аби наша фірма ідентифікувалася з якоюсь політичною силою. Ми вільна фірма і, обслуговуючи клієнтів, не цікавимося їхніми політичними переоконаннями. По-друге, безсумнівно, колотнеча навколо нас підвищує політичний рейтинг вищезгаданого політика. Це було б виправдано, якби він хоч якось допомагав нашому підприємству. Але, на жаль, поки що цього не відбувається. Чого ж це ми будемо кмоусь робити дармову рекламу? При цьому в нас, звісно, є свої політичні симпатії. Свого часу ми тісно співпрацювали з Рухом, але процеси, що відбулися там останнім часом, дещо охолодили наші стосунки.

Ви стверджуєте, що ні в чому не винні. Але ж податківці не так давно оголосили, що проти фірми порушено кримінальну справу. Невже це дим без вогню?

- А ви не замислювалися ось над чим. Чому податківці голослівно звинуватили нас у відмиванні брудних коштів і розтрубили це на всю країну, а кримінальну справу порушили тишком – нишком і повідомили про неї не зразу, а через півтора місяці, після того, як журналісти почали ставити їм численні запитання? Вся причина в тому, що сказати їм нічого. Двічі господрський суд розглядав позови проти нас і двічі залишав їх без розгляду за відсутністю доказів.Вдумайтеся в це формулювання! Наімовірніше податківці тоді, у період передвиборчої кампанії, поспішили доповісти “на гору” про те, що вони викрили незаконне фінансове джерело для деяких політичних сил. А тепер мусять зберігати обличчя. Вони кров з носа намагаються довести, що ми є хоч якісь злочинці, інакше їм доведеться виправдовуватися, чому вони створили такий шум навколо нас.

Ймовірно існує ще один мотив. Колектив фірми написав відкритого листа Президентові Кучмі, де висловив думку, що під виглядом боротьби з опозицією і незаконним відмиванням грошей, податківці намагаються здійснити майновий перерозподіл. Простіше кажучи, змусити нинішніх власників фірми відмовитися від свого майна. Можу коротко сказати: не діждуться! В кінцевому підсумку податківці наклали адміністративний арешт на наші рахунки. Один з податкових начальників Володимир Фурлет сказав в інтерв`ю “Галицьким контрактам”, що ми, мовляв, перешкоджали робити перевірку. Наголошу, що то мала бути вже шоста позпланова перевірка за останні п`ять місяців. Але він, м`яко кажучи, каже неправду.. У нас є відеозйомка, коли я мало не біжу за податківцями і прошу їх залишитися для з`ясування законності перебування їх на нашій фірмі у присутності представника посольства Литви. (ми литовська фірма). Але їх, як вітром здуває. Тим не менше саме наша нібито відмова лягла в основу рішення про адмінарешт рахунків.

А суддя Господарського суду Едуард Шевченко продовжив цей арешт до тридцяти діб. Коли я прочитав його рішення, то очам своїм не повірив: він ухвалив рішення на тій підставі, що наші активи, мовляв, можуть зникнути. Тобто він відкинув принцип презумпції невиновності. При цьому йому, певне, не спало на думку замислитися, чому за чотирнадцять років діяльності «Таких справ» на українському ринку активи фірми тільки зростали й інвестувалися в розвиток виробнитцва. Ясно, що це спроба задушити підприємство економічно. Але ми знайдемо вихід з цього становища.

А як Вам вдалося привернути таку увагу засобів масової інформації? Адже про Вас писали, показувало телебачення.

- Я сам колишній журналіст. Я звернувся по допомогу до тих своїх друзів і колег, які мають досвід з організації прес–служби та до інших фахівців, також, між іншим, моїх давніх приятелів. Дуже важливо, що вони не бояться. Вони спокійно і методично роблять свою справу. Хоча я не став би перебільшувати аж таку велику увагу засобів масової інформації до нас. Тобто коли пролунала заява ДПА, то про це розтрубили мало не всі ЗМІ. А нашу відповідь – передали одиниці.

Сьогодні, коли публікація в пресі, або репортаж на телебаченні чи радіо, знову, як це не прикро, почали сприйматися як позиція власника того чи іншого ЗМІ, то ніхто не хоче псувати стосунки із майже всесильним кервіництвом податкової. За рідким вийнятком не висвітлюють навіть обидві точки зору, оскільки податківці об`єктивно виглядатимуть далеко не найпривабливішим чином.

Але існує інтернет. Тут також існують веб-газети, які читають найбільш просунуті члени суспільства. Це ті люди, яким важко навішати локшин на вуха. Якщо інтернетвидання не подаватимуть об`єктивну інформацію, то їх ніхто читати не буде. Ось там про нас пишуть достатньо багато. Крім того, є багато журналістів, котрі з симаптією ставляться до нас. При чому це не обов`язково наші знайомі. Очевидно, вони розуміють, що з нами елементарно зводять порахунки. Завдяки їм і пробивається інформація. Ми їм дуже вдячні за підтримку.

При цьому я чудово розумію, що ми - певний виклик, що ми створюємо прецедент, коли податківці зловлять облизня. Я розумію, що найближчим часом наїзд на нас повториться і посилиться.

Ясно, що не сиджу склавши руки. Ми продумали цілу систему захисту. Провели пікетування міської податкової під гаслом “Геть податковий терор!”. Звернулися до міжнародних організацій. Вони обіцяли піднести це питання перед українським керівництвом. Литовське посольство (нагадаю: ми литовська фірма) висловили своє занепокоєння тим, що навколо нас відбувається. Ясна річ, основний наголос робимо на юридичній стороні справи. Ми звертатимемося до міжнародного суду. На наш так званий незалежний суд надій мало. А нашим опонентам лишається тільки одне: будь що доводити, що ми бандити.

На жаль, незалежна держава працює проти країни. У незалежній Україні тяжко бути незалежним бізнесменом. Рано чи пізно проти таких здійснюється справжній податковий терор. Але організаторам терору проти нас доведеться про це пошкодувати.

Невдоволення наїздами податківців досить часто звучить у приватних розмовах підприємців. Але відкрито мало хто наважується з ними воювати. Що треба, аби дати бій їхньому наїзду, якщо він носить несправедливий характер?

- Дві речі: не треба їх боятися. По-друге, захист повинен бути кваліфікованим. Багато хто не боїться, але при тому невміло захищається.

"Детектор медіа" висловлює вдячність прес-службі ВПЦ "Такі справи" за сприяння у підготовці інтерв ю