«Детектор медіа» висвітлює події навколо каналу НТН з дотриманням балансу: ми подаємо точки зору як тих, хто вказує на незаконність отримання каналом свого часу ліцензій на мовлення у більш, ніж 70 регіонів України, так і думки представників самого каналу та захисників його інтересів.

Щоправда, при цьому не покидає відчуття, що ми знов і знов повертаємося у країну Задзеркалля. Бо, по-перше, з боку каналу, як не крути, а все ж таки багато перекручувань те недомовок (не вдаючись до дискусії щодо безпосередньо ліцензій, зауважимо лише, що все ж таки навіть за можливо негативного для каналу рішення суду не йде мова про його зникнення взагалі, адже київська ліцензія ні в кого заперечень не викликає, і, між іншим, саме за такою ліцензією роками існував попередник НТН – «Служба інформації» («ТВ-Табачук»). Але чомусь представники каналу говорять саме про його можливе закриття).

По-друге, коли читаєш коментарі на кшталт того, які зараз, наприклад, дають щодо ситуації на НТН представники «нової опозиції» - то тільки диву даєшся: невже політики, які врешті решт програли вибори саме через те, що вважали народ бидлом, який нічого не розуміє, так нічому і не навчилися?! Невже вони не розуміють, що їхні коментарі в ролі поборників свободи слова нічого, крім сміху, викликати не можуть, тим більш, такі, як, наприклад, ці слова члена СДПУ (о) Ігоря Шурми: «… вице-премьер-министр Н.Томенко во время встречи с журналистами, раздраженный публикацией в «Зеркале недели» о власти, сказал, что пресса имеет право критиковать власть. Но он требовал дать власти возможность высказать свою позицию. Я не припоминаю, чтобы Н. Томенко, когда называл себя оппозиционером, беспокоился о том, чтобы власть имела возможность высказывать свою позицию. Никакой последовательности». Щось важко згадати, шоб Ігор Шурма, або його колеги по партії, будучи при владі, колись пеклися про право опозиції на висловлення своєї точки зору – як вони це роблять тепер… І щоб колись вони, будучи при владі, визнавали існування «темників», які тепер вони (наприклад, Степан Гавриш), називають проявом «режиму Кучми»… Ну ніякої послідовності… А яку реакцію, окрім сміху, можуть викликати такі справжні смислові маніпуляції, як, наприклад, ця? «Заместитель секретаря Президента М. Лубкивский обратился к СМИ с просьбой, если будут известны случаи, когда власть будет давить на прессу, информировать об этом секретариат. Кто такой Секретариат, чтобы его информировать о давлении власти? Почему новая власть, которая полностью сформирована Президентом Украины, должна давить на СМИ?», - продовжує Ігор Михайлович Шурма…

Коротше кажучи, відносно захисників каналу НТН так і хочеться сказати: якщо такі друзі, то не треба й ворогів…

А от що по-справжньому турбує - так це втягненість у ліцензійний конфлікт безпосередньо журналістів НТН. На жаль, це так. Колег можна зрозуміти: канал дійсно цікаво розвивається, дійсно видає досить цікаві, наприклад, новини. Але… От саме про це «АЛЕ» ми і отримали сьогодні лист від Ігоря Куляса, керівника відділу ТБ Медіа-центру «Кандидат» (МГО «Інтерньюз»). Його ми публікуємо повністю і без редагування.

Репліка.



Журналісти телеканалу "НТН" борються за свободу слова. Я їх не підтримую.

Більше того: я маю до них серйозну претензію. Не варто нечистоплотність власників чи менеджерів при НЕЗАКОННОМУ отриманні ліцензій каналом за режиму Кучми відстоювати своїми іменами.

Ліцензії телеканал до виборів отримував з відвертими і нахабними порушеннями законодавства, це була примітивна корупційна схема (хто при владі – тому закон не потрібен).

Сьогодні судовим порядком ці порушення законодавства скасовуються.

Журналістам телеканалу "НТН" хочеться нагадати, що крім інтересів власників і топ-менеджерів, вони мусили б з повагою ставитися до стандартів, а також до етичних принципів власної професії.

Якщо, хлопці і дівчата, вам не подобається, що ваш канал позбавляють НЕЗАКОННИХ ліцензій, то я вам раджу не маніпулювати громадською думкою, не робити натяків на той же "5-й", як на потенційного здобувача незаконних ліцензій "НТН". Поспілкуйтеся, наприклад, зі своїми колегами з телеканалу "Тоніс" і поцікавтеся, скільки ліцензій отримав "Тоніс" за останніх 2 роки.

Можливо, тоді ви замислитеся, чи варто ставати в пікети на Банковій чи на Копиленка. І, сподіваюся, ви тоді дасте – кожний сам собі дасть – відповідь на просте запитання: чому я стою у пікеті? Тому що боюся втратити роботу і зарплатню? Чи тому, що мене обдурили мої менеджери і власники?