Здається, «піонером» жанру інтерв'ю «провідним» телеканалам країни в українському телепросторі був Віктор Ющенко. Потім традицію підхопив такий собі Віктор Янукович. Той самий, який у лютому 2014 року самоусунувся від виконання обов'язків Президента України й розчинився на неосяжних просторах сусідньої держави під назвою РФ. Сумнівну традицію «теплих ванн» для Президента під час спілкування в такому форматі, на жаль, підхопив і 5-й Президент України Петро Порошенко.

Інтерв'ю «провідним» каналам насправді дуже комфортний жанр для перших осіб держави. На відміну від прес-конференцій, він дозволяє не розпилюватися на «дріб'язкові», з погляду особи, що дає інтерв'ю, запитання. Скажімо, від журналістів-розслідувачів, які обов'язково поставлять незручні запитання про те, скільки коштує маєток чи авто високопосадовця. Або ж про якісь там «панамські» чи «райські» папери, в яких фігурує прізвище першої особи держави.

Але майже сенсацією для глядачів став факт, що формат інтерв'ю «провідним» телеканалам слідом за Президентом Порошенком почали опановувати і його найближчі соратники. Один із них, генеральний прокурор України Юрій Луценко продемонстрував це вміння, відповідаючи на запитання журналістів від чотирьох телеканалів («Інтер», «Україна», «1+1» та ICTV) 26-27 грудня.

Для політика, трибуна й генерального прокурора, вочевидь, стало тісно у форматі спілкування з «мінШрайком» (пул блогерів-тисячників, яких упродовж минулого та позаминулого років активно запрошували на розмови провідні високопосадовці), представники якого розміщували свої звіти виключно в соцмережах. Тож Юрій Віталійович вирішив наблизитися до народу через телеекрани. Аудиторія яких перевищує мережеву щонайменше на порядок. Ну що ж, упродовж буквально останніх тижнів року, що минає, підлегла генпрокуророві структура встигла засвітитися у кількох скандалах, тож, можливо, такий вихід у телесвіт генпрокурора можна було би навіть вітати.

Щоправда, постпостпраймовий слот (ІСTV — 22:30, «Інтер» — 22:50, «1+1» — 23:50, «Україна» — 23:30), обраний для трансляції інтерв'ю з генпрокурором, навіює думку, що керівники чотирьох олігархічних телеканалів зробили все, щоби їхній глядач так і не дізнався, що ж саме думає сам генпрокурор про роботу свого відомства.

Модератором розмови обрали ведучого телеканалу «Україна» Олега Панюту. Чому саме він модерував інтерв'ю з генеральним прокурором, невідомо. Але поводився журналіст у цій ролі дуже розкуто й органічно, вирішуючи, коли й кому з колег надати слово. При цьому було дуже помітно, що він знає, яке запитання для Юрія Луценка підготували журналісти інших «провідних» каналів.

На жаль, жодного з них на телеканалі «Україна» не протитрували, й це стало справжнім жахіттям для нещасної телекритикеси в моїй особі, яка спробувала знайти бодай якісь сліди цього інтерв'ю на сайтах «1+1», ICTV та «Інтера» й зазнала в цих зусиллях нищівної поразки. Просто тому, що розмову з Юрієм Луценком на цих сайтах елементарно не виклали. Так, наче її й не було.

Щодо каналу «1+1», який сумлінно дбає про інтереси свого кінцевого бенефіціара Ігоря Коломойського, то причини того, що тут не виклали інтерв'ю з генеральним прокурором, можна зрозуміти. Адже генпрокурор Юрій Віталійович, розповідаючи про свою випадкову зустріч в Амстердамі з Ігорем Валерійовичем, дозволив собі випад проти олігарха, сказавши, що, «перекинувшись кількома словами з Ігорем Коломойським», попередив останнього про небезпеку  фінансування акцій Саакашвілі.

Чому це інтерв'ю не виклали на своїх сайтах ICTV та «Інтер», можна пояснити хіба тим, що власникам цих каналів дуже не сподобалися слова генпрокурора про тотальну залежність нинішніх політичних партій від олігархічного капіталу та його намір із цією залежністю боротися.

Те, що тут у шоколаді виявився телеканал Ріната Ахметова, де й виклали повну версію розмови з журналістами «провідних» каналів, знову ж таки збурює певні підозри. Я ненавиджу конспірологію в усіх її проявах, але цей факт змушує замислитися над тим, чому саме ведучий «України» Олег Панюта став модератором розмови з генпрокурором і чому лише на сайті цього каналу її викладено.

Можливо, це сталося тому, що до Ріната Ахметова, власника «Української Медіа Групи», нинішня влада не має жодних претензій. І справді, під час розмови з журналістами 26 грудня від генерального прокурора не пролунало жодних звинувачень на її адресу.

Тим часом розмова з Юрієм Луценком, українським політиком із 20-річним стажем, міністром внутрішніх справ у помаранчевому уряді й засудженим під час правління Януковича за стандартною на ті часи статтею «перевищення службових повноважень», була дуже цікавою.

Генеральний прокурор України знає, як спілкуватися з журналістами. Мабуть, тому що сам у минулому був таким. І це дуже відчувалося впродовж усієї півгодинної розмови. Приміром, генпрокурор привселюдно визнав свої помилки та навіть покаявся в деяких із них.

Я розумію, що довіра чи недовіра до політика — категорії абсолютно ірраціональні й залежать від того, наскільки конкретний політик відповідає очікуванням електорату. Зокрема й популістським. Але в цьому інтерв'ю генеральний прокурор України продемонстрував найвищий рівень самокритичності, неможливий для більшості його колег у владі. Він чесно розповів, що не треба було конфлікт із НАБУ виносити в публічну площину. І що вони з директором цієї служби дійшли згоди, поговоривши віч-на-віч. Але при цьому генпрокурор наполягає: якщо НАБУ порушує закон про відкритий конкурс щодо таємних агентів, треба змінювати закон про антикорупційний орган, а не влаштовувати піар-акцію проти ГПУ. Тим паче, що імена цих агентів розкрила геть не ГПУ, а саме Національне антикорупційне агентство.

Але при цьому він усе-таки переважно згадував про здобутки ГПУ за час його керівництва. Тут генпрокурор сипав цифрами щодо затриманих і засуджених корупціонерів, лік яких іде на більш ніж тисячу, але це менше, ніж очікує суспільство, адже в українських судах лишилась якась третина суддів від колишнього складу, як підкреслив генпрокурор. Мовляв, продовжує свою думку Юрій Луценко, хтось не пройшов люстрації, а хтось не захотів там працювати після обов'язкової вимоги е-декларування.

Коли журналіст каналу «1+1» поставив запитання про те, як генпрокуратура ставиться до того, що перша експертиза записів розмов у справі про зв'язки Саакашвілі з Курченком на предмет фінансування останнім акцій екс-президента Грузії, оприлюднених генпрокурором у залі Верховної Ради, нібито знайшла в них сліди монтажу, Юрій Луценко відповів: жодних результатів експертиз на момент його інтерв'ю від єдиного компетентного в цій справі органу, а саме Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, ще не надходило.

До речі, вже 29 грудня, за три дні після інтерв'ю шефа «провідним» телеканалам, його прес-секретар Лариса Сарган повідомила на своїй сторінці у Фейсбуку:

«Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ проведено фоноскопічну експертизу, яка підтверджує аутентичність голосів на зафіксованих розмовах між Саакашвілі та Курченком.

Слова та фрази, які їм належать, персоніфіковані у протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу.

На теперішній час близько 15 осіб, які сприяють українським правоохоронним органам у документуванні кримінальних правопорушень Саакашвілі, Курченка, Динника, Дангадзе, допитані як свідки та перебувають під захистом держави».

Загалом за півгодинне інтерв'ю генеральний прокурор устиг багато що сказати. Про те, що він пишається очевидним здобутком ГПУ — спецконфіскацією в український бюджет 1,2 мільярдів американських доларів із коштів Януковича, вкрадених у народу, й саме це допомагає йому пережити негатив у роботі, який наразі переважає. І про те, що пан Саакашвілі поставив себе над Законом, дозволивши собі практично безкарно перетнути кордон України. Суд щодо цього над ним і народними депутатами, які допомагали грузинському екс-президентові штурмувати державний кордон, таки визнав їх винними. Але проблема в тому, що за часів Януковича це правопорушення із кримінального перевели в адміністративне й відтак усі, хто 10 вересня брав участь у цій нечуваній акції, відбулися штрафом у розмірі 300 гривень.

Юрій Луценко запевнив, що ініціюватиме у Верховній Раді зміни до закону про покарання за незаконний перетин кордону на користь кримінальної відповідальності.

Одне слово, навіть того, що сказав генпрокурор в інтерв'ю «провідним» телеканалам, вистачило, щоб не оприлюднювати його на сайтах трьох із них.

І це при тому, що серед запрошених журналістів не було Михайла Ткача з програми журналістських розслідувань «Схеми», який точно запитав би не лише про боротьбу ГПУ з корупцією чи вартість нового будинку генпрокурора, але й про інцидент між журналістами та працівниками УДО на весіллі сина Юрія Луценка.

Хоча в жовтні він уже прокоментував ситуацію в інтерв'ю програмі «ТСН. Тиждень», де сказав: шкодує про те, що сталося.

І це інтерв'ю, до речі, на сайті «1+1» можна знайти. На відміну від актуального від 26 грудня.