Серпень – другий місяць президентської виборчої кампанії, за кількісними характеристиками не надто відрізняється від попередніх місяців – було зафіксовано 30 конфліктних ситуацій в українській медіа-сфері.

Але маємо відзначити, що справджуються деякі наші попередні прогнози. Зокрема, щодо передвиборчої поляризації ЗМІ, яка відповідно призводить до зміни характеру конфліктів навколо ЗМІ та журналістів.

Нагадаємо про наші висновки місячної давності. Оскільки більшість ЗМІ і, відповідно, журналістів з приходом виборчої пори так чи інакше визначились із власною позицією – чи то добровільно (скажімо, з меркантильних міркувань)чи то під різними формами примусу - кількість індивідуальних конфліктів, як це не парадоксально, пішла на спад.

У серпні, як і у попередньому місяці, переважна більшість персональних «наїздів» на журналістів була продиктована загальною логікою політичного протистояння - конфлікту між намаганнями влади забезпечити ефективне інформаційне блокування головного опозиційного кандидата і навпаки – спробами опозиції знайти шляхи комунікації з виборцями.

Звернемось до фактів. З трьох зафіксованих випадків нападів на журналістів два пов’язують з опозиційними політиками. Не випадково ці випадки активно розкручувалися у провладних ЗМІ, хоча й без детального аналізу ситуації та надання можливості публічних пояснень іншій стороні.

Втім, неадекватні вчинки та висловлювання декого з опозиційних політиків вже далеко не вперше надають приводи для розгортання дискредитаційних технологій щодо головного опозиційного кандидата у президенти.

Оператора телекомпанії "Алекс" Віталія Коряка побив народний депутат Євген Червоненко. Інцидент стався у Мелітополі на мітингу „Нашої України”, де працював оператор ТРК „Алекс”. Редактор відділу новин Запорізької ТРК "Алекс" Олена Глущенко зазначила, що депутат вдарив оператора по нирках.

Як повідомляють співробітники ТРК "Алекс", після інциденту від "Нашої України" приходив депутат та приносив вибачення від імені політичної сили, але керівництво телекомпанії не прийняло їх.

Головного редактора Рівненської газети “Панорама” Миколи Кульчинського. побили в обласному штабі “Нашої України” у Рівному.

Микола Кульчинський наголосив на тому, що це побиття не варто пов’язувати з виборами Президента та блоком Віктора Ющенка, оскільки конфліктність цієї ситуації базується на порушенні принципів журналістської етики.

Брат журналіста Роман Кульчинський повідомив ІМІ, що приблизно два тижні тому Микола передрукував у своїй газеті матеріал про голову місцевого осередку “НУ” Василя Червонія. За його словами, у відповідь на цю публікацію у рівненській газеті “Волинь” з’явився матеріал щодо родини Кульчинських, зокрема стосунків їх батьків. Обурений такими публікаціями, Микола Кульчинський пішов “розбиратися” до місцевого осередку “Нашої України”. За словами брата, його дуже сильно побили, та, заявивши, що він п’яний, викликали “Беркут”. Правоохоронці не встановили наявності алкогольного сп’яніння, але внаслідок травм, спричинених побиттям, Кульчинського довелося відвезти до лікарні.

Нарешті, третій випадок – побиття журналіста запорізької газети «Искра» Дмитра Шкуропата носив відверто кримінальний характер.

Зі слів Дмитра Шкуропата, він ішов по вулиці, розмовляючи з регіональною кореспонденткою УНІАН, коли зненацька відчув удар ззаду по голові.

Втративши на декілька секунд свідомість, журналіст впав. А коли отямився, чоловік спортивної статури намагався вдарити його ногою по голові. Не вціливши, нападник схопив барсетку, що випала з рук Шкуропата і втік. Відразу після інциденту викликали міліцію, а сам журналіст звернувся до лікарні по допомогу. Лікарі констатували у журналіста легкий струс мозку та гематому на обличчі. Порушено кримінальну справу за статтею 186 ч.2 "Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого".

Друге за популярністю порушення минулого місяця – відключення від ефіру. Об’єктом цих порушень, як і раніше, залишився опозиційний «5-канал». На початку місяця канал був відключений у Дніпропетровську, але згодом повернутий в ефір. Пізніше дві компанії, що транслювали «5-й» в Ужгороді, також припинили трансляцію. Зокрема, оператор кабельних телевізійних мереж "Крам" припинив трансляцію програм "5 каналу" у найбільшому житловому районі Ужгорода.

Директор "Краму" Олександр Медвецький повідомив про те, що припинення трансляції пов'язане з неузгодженістю господарських моментів між фірмою "Крам" і телекомпанією "5 канал".

"Ми дійсно припинили трансляцію "5 каналу" через неузгодженість деяких господарських моментів і поки вони не будуть цілком погоджені трансляції не буде", - сказав він.

При цьому, за повідомленнями преси, Олександр Медвецький відмовився уточнити, що саме не узгоджено.

Слідом за компанією "Крам", 5-й канал був відключений у ще одній кабельній мережі - "Тавіан".

У Кіровограді було перерізано кабель телекомпанії "TV-Стимул" під час її роботи в ефірі. У зв’язку з тим, що телекомпанія є інформаційним партнером "5 каналу", припинилася ретрансляція каналу в Кіровограді і Кіровоградському районі.

За словами головного редактора кіровоградського телеканалу "Стимул" Володимира Жупаненка, невідомі проникли на дах 14-поверхового будинку кіровоградського готелю "Турист", де знаходилося антенно-фідерне устаткування телекомпанії "TV-Стимул", і вирізали кілька метрів кабелю. У зв'язку з цим, роботу кіровоградського дециметрового каналу "Стимул" і київського "5-го каналу" було припинено.

Одне із двох зафіксованих незаконних звільнень з роботи також носило політичне забарвлення, або принаймні, було пов’язане з перипетіями політичної боротьби.

Під тиском влади був змушений звільнитись з роботи Юрій Чумак - головний редактор газети “Новости Чугуева”, органу міської ради найбільшого міста обласного підпорядкування.

7 серпня “Новости Чугуєва” надрукували статтю депутата міськради Вікторії Токар, члена фракції “Наша Україна”, де, крім критики на адресу міських властей, депутат окремо наголосила на неприхованому порушенні ними Закону “Про вибори президента України” на користь одного з кандидатів. 9 серпня головний редактор газети Юрій Чумак за особистою вказівкою міського голови Галини Мінаєвої був усунутий від виконання своїх обов’язків, а за кілька днів мер особисто запропонувала йому «добровільно-примусово» подати заяву про звільнення.

“Як керівник видання, для всебічного висвітлення ситуації я намагався друкувати думки представників всіх політичних сил, котрі цього прагнули – повідомив “Німецькій Хвилі” Юрій Чумак – але змушений звільнитись саме після публікації статті представника блоку “Наша Україна”.

Зафіксований лише один випадок відмови журналістам у наданні інформації. Який знову ж таки стосувався опозиційного видання.

Служби прем'єра Віктора Януковича не допустили журналістів "Української правди" Сергія Лещенка та "5 каналу" Османа Пашаєва на прес-конференцію Януковича.

Охорона, що не пропустила журналістів, мотивувала це їхнім запізненням, яке самі журналісти пояснювали довгою процедурою перевірки.

Натомість працівник телеканалу „Інтер”, який так само затримався через складну процедуру перевірки, був допущений на прес-конференцію за допомогою працівника служби прем’єра Юрія Каракая.

Нарешті, єдиний зафіксований випадок нападу на редакцію знову ж таки стосувався опозиційної львівської газети «Поступ». За словами генерального директора видання Андрія Білоуса, багато обставин вказує на те, що пожежу спричинив навмисний підпал. Андрій Білоус розповів ІМІ, що поблизу вікна кімнати верстальників проходить пожежна драбина, по якій ймовірно, міг забратися злочинець. За словами гендиректора, на стіні приміщення є характерний слід від рідини, яка “текла і горіла”, що вказує на використання злочинцем пляшки із запалювальною сумішшю.

Андрій Білоус повідомив, що за їх підрахунками збитки від пожежі становлять 300 тисяч гривень, а головне управління МНС у Львівській області оприлюднило інформацію про те, що прямі збитки склали 48 тис. грн.

Львівська міліція розслідує дві версії підпалу приміщення газети „Поступ” – пов’язані з професійною діяльністю чи помстою, повідомив агентстві „Інтерфакс-Україна” начальник міського управління внутрішніх справ Львова Михайло Курочка.

Єдиним фактом, який можна вважати позитивним щодо політичної опозиції стало рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, який задовольнив скаргу довіреної особи кандидата в президенти Віктора Ющенка в територіальному виборчому окрузі N22 Володимира Банади на газету "Досвітня Зоря".

Банада просив суд визнати дії редакції газети такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про вибори Президента України" у зв'язку з поширенням офіційного повідомлення про діяльності уряду з коментарем агітаційного характеру про кандидата на посаду президента Віктора Януковича. 17 серпня Луцький міськрайонний суд Волинської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу по скарзі Банади, вирішив скаргу задовольнити.

Підсумовуючи серпневу картину конфліктних ситуацій, можна відзначити, що 13 випадків або безпосередньо стосувалися опозиційних ЗМІ, або були пов’язані з публікаціями, які випадали із загальної інформаційної стратегії влади.

Цікаво також, що загострення політичного протистояння парадоксальним, на перший погляд, чином впливає на кількісні показники деяких видів порушень – зокрема фактів цензури, погроз журналістам і нападів на журналістів. Неадекватна кількість публічно зафіксованих порушень щодо мас-медіа – скажімо, за серпень став відомим лише один факт цензури в одному з регіональних видань – пояснюється перш за все посиленням адміністративного ресурсу і все тією ж передвиборчою мобілізації самих журналістів, змушених в умовах інформаційних воєн забувати про професійні стандарти.

Безперечно, що фактів застосування цензури було б зафіксовано набагато більше – якби самі працівники ЗМІ набралися сміливості їх оприлюднити. Йдеться при цьому не тільки про ЗМІ, контрольовані владою, але й опозиційні.

Чому цього не відбувається – питання етичного вибору самих журналістів та проблем корпоративного саморегулювання і правової захищеності, які давно і без особливих результатів дискутуються в професійному середовищі.

Таблиця конфліктів та порушень прав журналістів за серпень 2004 р

Моніторинг здійснюється у рамках проекту "Захист професійних, соціальних та трудових прав працівників ЗМІ в Україні" за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.