Як і в безлічі інших тем та проблем, які мають дуже важливий суспільний інтерес і розуміння яких громадянами має стратегічне для майбутнього країни значення, наші центральні телеканали, в тому числі державний - не виконують законодавчо покладену на них функцію донесення до народу об’єктивної та плюралістичної інформації, позицій всіх головних сторін політичних процесів.

Яскраво цей факт демонструє і просте співставлення, зроблене „Детектор медіаю”, двох ефірів 15 січня 2004 року – на „Інтері” та „5 каналі”.

Так, з точки зору дотримання професійних стандартів, володіння темою дискусії настільки, щоб журналістські питання „тримали” розмову у жорсткому режимі змістовності та невідхилення від основних проблем, - ми вважаємо не ідеальним і модераторство Романа Скрипіна. Були в його репліках-запитаннях інколи оціночні судження. Подекуди полеміка починала „плисти” у другорядні та малозрозумілі глядачу нюанси. Коли опоненти не сходилися у передачі фактів – наприклад, щодо того, хто ж усе-таки і чому зірвав домовленості, опозиція чи більшість, - не завжди ведучий „дожимав” тему до остаточного з’ясування того, що ж відбувалося насправді. Не на всі суттєві питання – які б могли висвітити ще більш зрозуміло та глибше основні лінії та причини конфлікту – журналіст зміг „вичавити” з політиків абсолютно конкретні відповіді тощо.

І все ж таки ефір „5 каналу” засвідчує головне: тільки вільна від цензури дискусія надає громадянам можливості дізнатися, яким саме чином намагаються відстоювати їхні інтереси обрані ними політики. На жаль, центральні телеканали не проводять подібних дискусій, а всі, начебто, діалогічні телевізійні формати відбуваються на них виключно у руслі „темників” та маніпулятивних технологій. Що тільки заявий раз засвідчує, що, наприклад, ту ж саму політреформу, яку, начебто, проводять в ім’я народу, – можна, виявляється, здійснити, тільки відсторонивши цей народ від логіки її проведення.

На жаль, інструментами та провідниками цієї не тільки антиконституційної та антидержавної інформаційної політики телеканалів, а й непрофесійної журналістики виступають і ті, кого в нас називають „зірками українського телебачення”. Хоча, може, і справді: яке телебачення – такі і „зірки”? Чи все є таки навпаки: які „зірки” – таке і телебачення?

Розшифровки подаються за „Оглядом телеефіру”.

ТЕЛЕКАНАЛ "ІНТЕР", ПРОГРАМА "ПОДРОБНОСТИ", 2004-01-15, 20:00.

Гость студии – Степан Гавриш, координатор парламентского большинства.

СТУДІЯ. Ведуча Світлана Лент’єва: - Как оценивает происходящее парламентское большинство, мы решили поинтересоваться у его координатора. Степан Гавриш сегодня гость "Подробностей". Сегодня спикер вынужден был закрыть сессию, большинству так и не удалось найти общего языка с оппозицией. Вы заявили, - не смотря ни на что, политреформа будет проведена. Так, не смотря на что?

СТУДІЯ: Степан ГАВРИШ, координатор парламентского большинства: "Не дивлячись на гостру радикальну позицію опозиції, яка направлена на руйнування будь-якого діалогу, ми обов`язково таку реформу проведемо. І хотів би заявити, що розмови про розпуск парламенту є недоречними. Сьогодні ми контролюємо в парламенті 300 голосів, і при будь-яких умовах будемо працювати, і при будь-яких умовах конституційно, шляхом особистого голосування проведемо політичну реформу, якої очікує сучасна українська нація. Я в цьому абсолютно переконаний".

СТУДІЯ: Светлана ЛЕОНТЬЕВА: - И тем не менее, работа парламента блокирована с конца прошлого года. Вот, что может, по-Вашему, сдвинуть с мертвой точки эту ситуацию?СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: -"Дійсно, з 40-ка пленарних засідань, 10 було заблоковано. А за 10 пленарних засідань ми могли прийняти декілька сот законопроектів. Це відчує Україна обов`язково, і це велика жертва, яку принесли на олтар амбіцій саме тої частини меншості, яка сьогодні не розуміє завдань перед національним інтересом. Думаю, що головне зараз – знайти компроміс і він можливий, єдино, навколо законопроекту-4105, який знаходиться в Конституційному суді. Більше того, цей компроміс можливий тільки тоді, коли ми сядемо за "круглий стіл" спільно з президентом держави і домовимося про те, щоби політична реформа була проведена, і цей компроміс влаштував не окремі корпоративні групи, а українську націю. Якщо це зрозуміє опозиція, то питання буде вирішене, проголосуємо в 400 голосів. Проблема не в тому, хто буде українським президентом, проблема в тому, яка буде українська влада. На скільки вона буде обслуговувати кожного – маленького, середнього і великого українця".

П’ЯТИЙ ТЕЛЕКАНАЛ, ПРОГРАМА "ЧАС" (ПІДСУМКОВИЙ ВИПУСК), 2004-01-15 21:01

Гості студії – координатор парламентської більшості Степан Гавриш і лідер СПУ Олександр Мороз.

СТУДІЯ: Ведучий Роман СКРИПІН. - Отже, з багатьох причин сьогоднішні події у парламенті, як би це не нудно було, скажімо, для більшості населення України, можна вважати поворотним моментом у подальшому житті держави, оскільки йдеться про зміни до Конституції. І ми сьогодні про це, власне, говоримо з двома фігурантами, я б сказав, ключовими фігурантами цього процесу – координатором парламентської більшості Степаном Гавришем та лідером соціалістів Олександром Морозом. Найперше питання одразу до обидвох: що означає - дотермінове закриття сесії?

СТУДІЯ: Степан ГАВРИШ, координатор парламентської більшості: - "Означає лише одно – що ми маємо час для переговорів поза сесійним залом. Сподіваюся, що і парламентська більшість, і опозиція використають для того, щоби закопати ці сокирки війни, втихомирити людей війни, які є у кожній радикальній частині парламентської опозиції, і домовитись. Нам треба шукати компроміс. Сьогодні ми зійшлися на одному законопроекті – 4105. Думаю, що цей компроміс можливий в дискусії навколо способу обрання президента".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Якщо можна, я уточню. Уточнююче питання: це – законопроект, який у кулуарах називають простіше, щоби глядачам зрозуміло, журналісти називають: законопроект Гавриша, законопроект Симоненка-Медведчука... Це Ви про який сказали?

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Один (НРЗБ) законопроект 4105, який був погоджений літом Симоненко, Морозом і парламентською більшістю за участю голови Адміністрації – це той законопроект".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Зрозуміло. Що означає дотермінове закриття сесії, пане Олександре?

СТУДІЯ: Олександр МОРОЗ, голова Соціалістичної партії України: "Я думаю, що це не важливий фрагмент – на півдня раніше закрили сесію, ніж годилося. Тому що не було сенсу продовжувати її, оскільки видно було, що більшість не хоче йти на компроміс".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Ну, сесію можна було б не закривати, насправді.

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Ні, чому. Можна було б не закривати, але дотримані були всі, передбачені графіком засідань, терміни. І, ну можна було б ще один день подискутувати у форматі погоджувальної ради, але тут немає, очевидно, перспективи і спостерігалося, що не використаний третій фактор, який впливає – зовнішній фактор, який впливає на рішення, зокрема, більшості. Тому, почекають, поки приїде президент чи його (НРЗБ) і скажуть представникам більшості: "Кінчайте займатися дурницями, треба вже йти на компроміс із опозицією". Бо за ці дні – із понеділка до сьогоднішнього дня – я хочу сказати, опозиція, зокрема "Наша Україна", пройшла той шлях до компромісу, на який навіть ми не сподівалися, і це треба було провести, таку роботу. Якщо висувалося спочатку одинадцять позицій, потім приблизно десь п`ять зауважень до змісту проекту закону по змінам до Конституції, то сьогодні зійшлися на тому – вчора вже зійшлися – що ми знімаємо всі свої зауваження. Одне тільки – парламент не повинен обирати президента".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Це - непринципова опозиція чи це - бажання домовлятись? Ознакою чого це є?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Що саме?"

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Скажімо, такий прогрес, коли зменшується кількість вимог.

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Це означає щире бажання представників опозиції здійснювати політичну реформу в інтересах конкретної людини, громадянина, народу і держави".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Хотілося б уточнити. Сьогодні багато говорили про попередні домовленості поміж більшістю та опозицією. Чи були такі попередні домовленості? Чи був компроміс практично знайдений?

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Я бачу іншу дещо картинку, чим Олександр Олександрович. Я бачу шлях певної частини опозиції, схожий на рух у зибучих пісках – коли колеса рухаються, але руху вперед немає. Я не можу це сказати про всю опозицію. Дійсно, соціалісти на чолі з Олександром Олександровичем і Вінським намагалися знайти цей компроміс, і правда – такі пропозиції лунали, але були повністю дезавуйовані "Нашою Україною" і БЮТ. Коли Йосип Вікентійович Вінський заявив про те, що вони готові підтримати законопроект 4105 за вилученням статей про обрання президента парламентом, і ми сказали, що цей діалог можливий, піднявся Віктор Андрійович Ющенко і сказав, що ми будемо наполягати на пропозиціях, які внесли раніше. Про що йшла мова? Мова йшла про те, щоби внести в цей законопроект зміни, знову його схвалити, знову направити в Конституційний суд. І це означало, що, фактично, мова йшла про мат в два ходи. Ми мали перед собою перспективу руйнування політичної реформи. Як дальше будуть розвиватися події? Мені здається, дуже просто. Ми сядемо за стіл переговорів. Я розмовляв сьогодні з Олександром Олександровичем, (він) зі мною розмовляв, і я розумію його. Він сказав – я хочу бути учасником політичної реформи, але в мене забрали цю можливість. Не забрали, Олександр Олександрович. Можливість відкрита і діалог ми мусимо закінчити, тому що політична реформа не належать нашим з вами амбіціям, вона належить українській історії".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Степане Богдановичу, наскільки я пригадую, ми сьогодні вранці поряд сиділи у кабінеті Литвина, і там мова йшла не про це. Ви говорите про речі позавчорашні. А сьогодні йшлося про той варіант, який підготував Литвин, голова Верховної Ради. Він сказав: перший варіант – ми зараз голосуємо поправку до закону 4105, якою передбачаємо вилучення звідти всього, що згадується про вибори президента парламентом. Другий варіант – він те ж саме пропонує віднести на наступну сесію, щоб при остаточному голосуванні це розглянути і підписати відповідну угоду, аби ми не відмовлялися від своїх слів. І третє – те ж саме, тільки із відсилкою права вирішувати це питання остаточно в наступному парламенті. На що ми відразу, зібравшись в опозиції, і Ющенко завізував цю постанову, ми готові..."

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Варіант другий?"

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Да, другий варіант. Будь ласка – ми голосуємо правку до 4105 – це означає, що ми закриваємо очі на формулу голосування 24-го числа заради здійснення політичної реформи. А що виявилося? Більшість каже: нє, ми не можемо, ми не готові... А варіант номер один не треба голосувать, бо це пропозиція..."

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Це був проект постанови".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Вибачте..."

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. Ви говорите – номер один чи номер два, чесно кажучи, глядачу мало це зрозуміло...

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Я ще раз повторю – те, що пропонувала більшість, це означає згоду на наступну сесію внести проект постанови про відмову від обрання президента в парламенті".

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "І це був крок вперед".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Так, відносно вчорашньої позиції це був ваш крок вперед, але такий, що не перетинав межу двох сесій, передбачену Конституцією. А ми пропонували: давайте зараз, щоб не дурить один одного, проголосуємо це як поправку до закону і відправимо його до Конституційного суду. І це на наступній сесії давало б мені змогу вільно брати участь у голосуванні, вести агітацію за те, щоб зміни у Конституцію були прийняті остаточно".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Це, між іншим, дуже цікаві деталі, оскільки ми почули вперше з двох протилежних боків от такі от деталізовані речі – як відбувався діалог. Але, все ж таки – хто винен у зриві домовленостей?

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Опозиція. Я наполягаю – певна частина опозиції, знову ж таки – люди війни – лицедіяли і це був політичний фарс".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Хто – люди війни, пане Степане?

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Я би не хотів перераховувати – список надто великий. Ті, хто сьогодні стояв навколо Литвина і не дали можливості сьогодні справедливо, регламентно закрити сесію. Я впевнений, що у нас був шанс домовитися ще в понеділок, Олександр Олександрович, коли ми запропонували проект постанови, де навіть погоджувалися на референдум, де сказали про голосування у проекті постанови законопроекту про вибори народних депутатів на пропорційній основі у редакції Ключковського-Рудьковського – того, який хотіли Ви. Але це було зруйновано. Карфаген пав. І впродовж наступних днів ми, знову ж таки, шукали ту логіку, яку запропонували в понеділок. Дійсно, була втрачена довіра".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Степан Богданович, треба розібратись – хто був "Карфаген". Давайте не будемо прізвищ називати. А я хочу сказати відверто і я не думаю, що Степан Богданович може мені заперечити – винний той фактор, конкретно, Адміністрація президента і особисто сам президент, який з Баден-Бадена керує більшістю в парламенті, його позиція через його представника і тому подібне. Тому, ми давним-давно знаємо, що треба робити так, як ми домовлялися. І Ви це знаєте, і я це знаю. Тільки я пропоную шлях, і до нього привертаю всіх своїх колег з опозиції, а ви вичікуєте: а раптом щось десь зміниться в іншому...в іншій... з іншого боку і тоді з`явиться якийсь варіант, щоб можна було відігрувати(???) інакше. В чому загроза того проекту, який сьогодні доправлено до Конституційного суду і що було причиною конфлікту 23-24-го числа? (грудня – „Детектор медіа”). Мова ж не йде про якийсь антураж зовнішній у парламенті, про якусь комедію чи виставу. Мова йде про речі стратегічні, про майбутнє держави – вона буде авторитарною чи демократичною? Бо та схема, реалізована у проекті, про який... який відстоює сьогодні Степан Богданович, непорушна. Йдеться про те, що – уявіть собі: ми обрали президента, вірніше, президент існуючий одержує повноваження формувати, вірніше, впливати на позицію парламенту щодо обрання президента через чотири чи сім місяців, скажімо, за кількома, там, кроками, відповідно до цієї реформи. І виявляється, що цей парламент не може обрати президента. А він може розпустить парламент, але може й не розпустить. Нащо йому розпускати парламент, як у нього більшість, залежна від нього і голосує те, що потрібно? І таким чином президент залишається до безкінечності, без виборів продовжує свої повноваження. Я розумію, що тут може заперечити Степан Богданович деякими фрагментами щодо перехідних положень і так дальше. Їх можна легко обійти. Досвідчений юрист, такий, як він..."

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Пане Олександре, ми про це трохи згодом.

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Давайте про це не будемо говорити, бо це тонкощі юридичної техніки, які не потрібні нашим виборцям і нашим глядачам. Вони повинні знати, що компроміс можливий справді. Він сьогодні відтягнутий в часі. І, очевидно, нам треба буде шукати згоди, бо проблему можна вирішити тільки в парламенті. І якщо буде і дальше спостерігатися втручання з боку Адміністрації президента, то до тих пір не буде ладу в державі і всі ці наслідки, що ми бачимо сьогодні - незадоволення людей і все інше – це все наслідки такого (НРЗБ)".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Тут Ви зачепили цю тему, власне, можна перейти абсолютно спокійно до наступного питання. Цілком очевидним є, що і більшість, і опозиція діють власне по своїх розроблених сценаріях. Скажімо, ніхто тут не діє спонтанно, знаєте, от це видно як з дій більшості - якщо це спрацьовуює, значить, ми будемо робити так, якщо не спрацьовує, ми будемо голосувати так. Якщо опозиція говорить: якщо це буде проголосовано, ми будемо діяти так. Чи існують сценарії подальшого перебігу подій, скажімо, розроблені і у більшості, і в опозиції? Якщо можна, розкажіть тут про ці сценарії можливі.

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Без сумніву. Ви знаєте, я міг би загострити ситуацію в діалозі з Олександром Олександровичем, але не буду цього робити ні при яких обставинах, тому що зберігаю шанс бути його партнером, рівно як він може бути партнером для мене в проведенні політичної реформи. Він зініціював у 99-му році ідеологію переходу до парламентсько-президентської форми державного устрою, і її підхопив президент держави. У нас єдиний ключовий момент цій в історії це зробити. Тому, сценарій у більшості один – провести політичну реформу.

Між іншим, влітку, коли відбувалися дискусії навколо законопроекту 4105, головним чи одним з основних суб`єктів був Олександр Олександрович. Він перший не тільки написав конкретні пропозиції, але перед від`їздом на лікування ми разом сиділи у кабінеті голови спільно з главою Адміністрації, головою Верховної Ради, з Симоненко і досить жорстко проходилися по основних позиціях законопроекту 4105. Я б зрозумів соціалістів – вони зробили би заяву, сказали: політично ми готові голосувати за законопроект 4105, але з такою-то вимогою. І ми могли би вести діалог конкретний. Тому сценарій у нас один – провести політичну реформу для того, щоби забезпечити нову систему влади з новими функціями перерозподілу і новими функціями обслуговування. Сценарій опозиції інший. Знову ж таки – соціалісти".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Давайте до сценарію...

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Я би хотів сказати своє бачення. Дуже коротко. Соціалісти, без сумніву, будуть шукати цей шанс. Їм важко між двома берегами – політичною реформою і угодами з іншою частиною опозиції. Що стосується БЮТ і "Нашої України" – моє враження – вони не хочуть політичної реформи".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Пане Степане, уточнююче питання. Ви сказали: наш сценарій – це втілення конституційної реформи. Уточнююче питання – якою ціною?

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Ціною нашої політичної позиції і політичної відповідальності, ціною нашого вибору".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Ціною компромісу - можна сказати?

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Без сумніву, ціною компромісу також".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Мене дуже тішить те, що говорить Степан Богданович. Я не хочу якісь докори йому закидати, але він ще пригадує літо, коли не йшлося про проект 4105, а (НРЗБ) Степан Богданович з усією такою аргументованістю виступав проти, оскільки проти цього сценарію виступав президент. Я не хочу сказати, що тут є прямий зв`язок. Очевидно, власне, були інші... інше бачення політичної реформи, тепер воно змінилося і на 99% співпадає з моїм. Я цим дуже тішуся і сподіваюся, що це все й буде так зроблено. Бо в чому тут причина? Я Вас тут абсолютно не звинувачую. Форма реформи нібито одна, а наміри – протилежні. Режим хоче зберегтися при владі і передати її, скажімо, інші структури, але зберегтися при владі, а ми хочемо шляхом реформ забрати владу від режиму і віддати її народу, щоб він нею розпорядився".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Які є сценарії, пане Олександре?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Сценарій дуже простий. Більшість повинна погодитися з тим, що в перших числах лютого місяця вона голосує поправку до закону 4105 в тій частині, яка сьогодні пропонувалася Володимиром Литвиним і яку ми підтримуємо".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Те, що сьогодні відбувається. Який сценарій спрацює?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Якщо цього не відбувається, будемо думати дальше. Тому що сьогодні говорити про ті сценарії недоречно. Сьогодні вранці ми зібралися у 9-ть годин у кабінеті Литвина і одержали, ну так, викинули карти нам: ось три варіанти – десять хвилин. Ми пішли десять хвилин – опозиція порадилася: добре, нам цей варіант підходить, ми його підтримуємо. Давайте шукать компроміс, ми відкриваємо сесію, розглядаємо питання, які сьогодні важливі. А позиція (більшість – „Детектор медіа”) щось мала інше – або вона раніше бачила ці варіанти, або щось інше було причиною того, що не погодилися на такий варіант".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Пане Степане, спостерігачі говорять, що сьогоднішнє дострокове (там, півдня чи день – це вже не важливо) закриття сесії – це прямий шлях до того, аби потім проголосувати остаточно всі зміни до Конституції, вже без усіляких компромісів, 300-ми голосами. Наскільки є такі високі шанси того, що це все завершиться тим, що ви не знайдете з опозицією компромісу і проголосуєте знову руками чи бюлетенями, чи підписами – це вже важливо?

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Те, що ми будемо голосувати – це не викликає жодного сумніву. Те, що ми будемо робити все для того, щоби парламент не був розпущений – теж не визиває жодного сумніву. І те, що ми будемо шукати компроміс – не визива... не викликає жодного сумніву. Чому? Тому що ми вважаємо, не тільки в силу кількісного фактору прийняття рішення, але й в силу якісного, до цього має бути залучена та частина українського політикуму, яка бажає політичної реформи. Відносно закидів нам на те, що ми, там, виконуємо чуже замовлення – це неправда. Ми об`єднали просто зусилля, ми переконали президента, який був категоричним противником у свій час такої політичної реформи – він став на нашу сторону, він зробив дуже складну, непросту еволюцію".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Ви переконали президента, а не президент переконав вас?

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Ми переконали президента і він переконує сьогодні нас, як не дивно, не тільки мене (мене не треба переконувати), я дійсно був проти обрання президента парламентом, але потім, зважаючи на (НРЗБ) компромісу, я прийняв це рішення".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Що стало аргументом для того, щоби Вам погодитись з президентом?

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Провести реконструкцію системи влади, створити систему стримувань, які би унеможливили узурпацію цієї влади".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - В ім`я чого?

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: - "Стримувань всередині системи влади, які не дозволили б кожній гілці влади отримати більше влади, ніж вона може понести. Я проти імперативного мандату, щоби сьогодні керівництво партій могло позбавити мене мандату, який я отримав від народу, у випадку, коли я не так скажу те, що їм подобається. Але я наступив собі на горло".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - ... якщо депутат переходить із фракції у фракцію, то...

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Він може бути виключений із фракції, не забувайте".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Скажіть, справа все ж таки у зміні системи влади чи справа в персоналіях, які можуть прийти чи...

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "У зміні системи влади... у зміні системи влади. Влада має бути... мати... володіти такою системою, при якій будь-яка особистість буде обслуговувати виключно національні інтереси найперше".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Чи можна кардинально змінити те, що було проголосовано руками 24 грудня? Я маю на увазі, що голосування наступне в парламенті – там можуть бути відкинуті ці Прикінцеві положення.

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Не треба нічого міняти. Особливість конфлікту полягає в тому, що зміст основний реформи підтримується і опозицією, і більшістю. Опозицією – за переконанням – яка вона..., бо вона цю реформу виносила і вистраждала впродовж декількох років".

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Не тільки(???) соціалістами, це буде справедливіше. Я не буду суперечить".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Добре, соціалістами, комуністами, до речі. А більшість раптово приєдналася до наших позицій. Раптово – відносно – якщо (НРЗБ) так говорити. Нас це влаштовує. Але ми не згодні з тим, щоб президент обирався парламентом. Сьогодні і більшість, вона й раніше розуміла, що цього робити не можна. І президент багато разів заявляв про те, що він вважає, що треба, щоб його обрали, ну, його – президента – обрали всенародно. І раптом, якщо взяти ще абсолютно недолуге, примітивне рішення Конституційного суду про, я би сказав так, делікатно – безглузде рішення Конституційного суду про обрання на третій ... право обрання на третій строк Кучми і інші речі, то тоді стає зрозумілим, хто є сценаристом конфлікту у парламенті. І до тих пір, поки зовнішній фактор – Адміністрація президента, виконавчі структури – будуть заважати робити парламенту, до тих пір не буде ладу в парламенті, у суспільстві, до тих пір страждатиме народ".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Ви згадали про комуністів. Якою є позиція комуністів? Для кого вони на сьогоднішній день є союзниками – для опозиції чи для більшості?

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Мені здається, що вони твердо притримуються своєї політичної лінії і не відступають від неї ні на один крок. Але, оскільки ми мали сьогодні четвертий день уже непросту дискусію, то позиція лідера комуністів Петра Симоненка, засвідчила, що і вони готові до певного компромісу. Але тоді, коли вона відбудеться на рівні публічного обговорення характеру, змісту цього компромісу. Ми вітаємо такий крок. Власне, для нас дуже важливо не відступати від законопроекту 4105 ще й тому, що ми маємо угоду, підписану 292 голоси, направлену в Конституційний суд в виді законопроекту, і ми будемо дотримуватись. Я би хотів лише зауважити одну дуже важливу деталь для тих, хто нас слухає і з якої починали сьогодні нашу дискусію – відносно зустрічі (це було в новинах) 20-ти народних депутатів із Конституційним судом, де частина Конституційного суду ніби визнала те, що вони прислухались до їх позицій. Це – прямий тиск на Конституційний суд, це прямий тиск на правосуддя. І такі методи використовуються в сесійному залі, такі інструменти постійно нам демонструють, що права лише одна сторона – опозиція. Ми хочемо, щоби ми були єдині в розумінні цього..."

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Я думаю, що висновки (НРЗБ) в Україні - це не є тиском на Конституційний суд.

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Це є тиском на Конституційний суд, без всілякого сумніву. Це тиск на судову систему".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "А замовлення з Адміністрації президента для Конституційного суду – це є тиск чи не тиск? Так тут тиск моральний. Приходить депутат і каже: "Що ж ви робите, люди добрі? Ви ж бачте, що це брехня. В Конституції так написано, ви пишете інакше". То це – моральний тиск, це звертання до совісті людей. А коли по телефону чи викликають і говорять: треба так щоб було прийнято – незважаючи на логіку того рішення, то що це таке?"

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Таким чином можна звинуватити опозицію, що вона обслуговує інтереси третьої держави і про це багато роблять заяв, в тому числі і лідер деякий опозиції. Давайте не будемо підозрювати один одного. Керуватися фактами. Я керуюся фактами".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "А Ви скажіть мені, хто на мене тисне з-за кордону?" СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Я про Вас не сказав".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "А-а-а. Але ж я в опозиції".

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Але я хочу сказати, що (НРЗБ) можна звинуватити таким чином і немало є для цього фактів, в тому числі. Але ми цього не робимо з єдиною метою – щоб не тратити залишки довіри, які один для одного для реконструкції тої системи, яку ви сьогодні критикуєте, для того, щоб унеможливити третій фактор завтра. А що зміниться? Глава Адміністрації у президента з таким імперативним мандатом буде інший? Ніколи. Оточення буде інше? Ніколи".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Буде".

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Не буде".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Так було ж не так, у світі є не так".

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Ви вірите у добрих царів, Олександр Олександрович".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Та при чому тут царі! Ми зробимо так, щоб цар не був царем. Треба корону зняти з нього і сказати – ось твій хазяїн, народ твій хазяїн – служи йому, а не вибудовуй собі вертикаль із своїх чиновників підлеглих та навіть соромитися прийти в сесійний зал присягу скласти".

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "В 94-му році ви це зробили один раз, тепер ми це реформуємо. Давайте не робити більше помилок".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Це не ми зробили, це зробили ті, хто тоді хотів прислужуватися режиму, а тепер уже зрозумів і теж перейшов в опозицію".

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Це – слабкі ліки на мою збуджену душу".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Скажіть, позиція комуністів, але дуже коротко – вони ваші союзники чи союзники більшості?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Комуністи – союзники своєї позиції, вони її відстоюють послідовно, вони її не змінювали, але вони стали заручниками ситуації".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Ну а голосування 24-го числа?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Голосування 24-го числа було демонстрацією, ну, я би сказав так, от такої... такого способу доведення суспільству незмінності своєї позиції. Але вони, при тому, самі зрозуміли, що вони попали в двозначну ситуацію. І сьогодні ми їм пропонуємо, сьогодні вранці ще пропонували – давайте знімемо оце... двозначність, давайте разом проголосуємо за зміни до цього проекту і тим самим (легітимізуємо???НРЗБ) те, що відбувалося, закриємо очі на те, що було це, скажімо, некоректно зроблено (я в деталі не вдаюся). Вони не пішли на зустріч. Очевидно, доведеться такі кроки робити в наступній сесії".

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "А я б сказав, що для нас була несподіваним і одночасно повчальним уроком тверда, послідовна позиція комуністів".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Пане Степане, давайте не повторюватися з метою економії часу. Хотілося б запитати у вас про взаємини з президентом. Це не секрет, що, скажімо, є президентський вплив і утворено, скажімо, координаційну раду по співпраці з Кабміном...

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Консультативну".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - ... консультативну раду по співпраці з Кабміном, до якої так само увійшов глава президентської адміністрації. Але я не про це хотів би спитати – для чого це створено. В принципі, мета є очевидною. Як давно Ви говорили з президентом і що останнє Вам говорив президент?

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Я говорив давно. Ми говорили про політичну реформу і не більше. Я дійсно зацікавлений, я професійно володію всіма тонкими аспектами проведення політичної реформи і виступаю в якості експерта".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Хтось сьогодні в парламенті говорив по телефону з президентом?

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Я не знаю. Я не хотів би взяти на себе відповідальність за...".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - І останнє питання, вже зовсім останнє, оскільки три хвилини лишилося до кінця, хотілося б ще так багато висвітлити. Найважливіше, напевно – чи потрібен Україні парламент, якщо зважати на те, що відбувається, скажімо, систему "Рада" огородили скляною вигородкою, сьогодні Литвин сказав, що парламент охоронятимуть пристави, щоби стежити за порядком, тобто такий варіант парламентської поліції і депутатів, які порушують порядок, виводитимуть із залу. Окрім іншого, поставлять металошукачі на вході до зали. Знаєте, це в принципі, це є латиноамериканський парламент. Навіщо Україні латиноамериканський варіант у такому випадку? Чи потрібен тоді взагалі парламент? Може, опозицію легше просто посадити за ґрати, щоби не заважали працювати?СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Ні, я думаю, що краще опозиції запропонувати втихомиритись і вирішувати всі питання регламентним шляхом. Ніде в світі немає такої практики, щоби меншість могла приймати рішення, не маючи для цього консолідованої конституційної..."

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - ... Єльцин розстріляв парламент, Ви це прекрасно пам`ятаєте.

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Ну, не напружуйте ситуацію, це некоректно і не треба переносити "чорні плями" чужої історії на українську ковдру. У нас немає для цього причини, окрім однієї – опозиція... опозиція веде себе як революціонери, які розбирають бруківку, складають барикади, кидають камінням куди хочуть. Спочатку вони кидають у тих, кого Ви не любите, завтра вони кинуть у Вас".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - Пане Олександре, Ваша позиція.

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Я дуже втішений останніми словами Степана Богдановича. Хотів би нагадати, що ви були частиною парламенту у 2000-му році, котрі несли мегафони в парламент, котрі галасували, зривали засідання, відвели частину парламенту в Український дім... Я приходив туди до вас і говорив: "Не робіть дурниць. Якщо ви хочете проголосувати, звільнюєм Ткаченка, прийдіть сюди, в сесійний зал, зробіть це, але в сесійному залі". Вам ніхто не заважав цього робити. І тепер Ви шукаєте винних в тому, що тепер так трапляється, повторюється. Повторюється завжди в іншому варіанті".

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Опозиція може піти проголосувати (НРЗБ)".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Ні, вона не збиралась нікуди ходить і не піде – і в цьому її перевага".

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Ми пішли в Український дім – у нас не було вибору".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - (НРЗБ) випадку, оскільки Ви були в керівництві Верховної Ради, Ви – були спікером Верховної Ради. Чому за Литвина можлива така ситуація лише таким шляхом приборкати, скажімо, емоції.

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Я поясню. Тому що, будучи головою Верховної Ради, я не був залежний від Адміністрації президента, я був залежний від депутатів, які довірили мені вести засідання і виконувати інші функції. І так повинно бути. Парламент не повинен діяти як продовження Адміністрації президента. Як тільки це буде так, то буде завжди непевну позицію мати спікер і будуть непевну позицію мати представники більшості, які озвучують, чи відстоюють, чи голосують так, як кажуть там, де часто інтереси не співпадають – інтереси влади не співпадають з інтересами народу".

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Литвин будь-якою ціною намагається зберегти парламентаризм...

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Хоче".

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "... як стабільний інститут політичної системи українського суспільства".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. - (НРЗБ) система українського суспільства...

СТУДІЯ: СТЕПАН ГАВРИШ: "Те, що там є скло, що система комунікацій сьогодні відведена в іншу систему лише означає одно – що ми змушені, приречені працювати і ми хотіли працювати. Хай опозиція уникне цього конфлікту і перестане розбирати бруківку під ногами".

СТУДІЯ: Роман СКРИПІН. Я дякую вам за участь в нашій програмі.