Так, Ейдан Уайт сказав, що IFJ знайома з українськими проблемами. Він підкреслив, що їх організація гратиме вирішальну роль у вирішенні цих структурних проблем, а також сприятиме демократизації журналістської праці в Україні. Людина з 16-річним досвідом взаємодії з журналістськими структурами має своє бачення того, якими повинні бути об’єднання працівників ЗМІ. По-перше, журналістська організація не повинна бути надто великою, по-друге, вона має брати участь у політичних процесах, чітко визначати, хто прагне незалежності, а хто – є політично заангажованими і, по-третє, активно працювати з міжнародними фінансовими структурами. Щоправда, найчастіше ці структури спрямовують свої кошти на комерційний сектор, а не на громадські організації. Проте, журналістські товариства повинні намагатися зайняти свою нішу в процесі фінансування, адже громадські організації сприятимуть демократизації посттоталітарного суспільства. Пан Уайт переконаний, що Україна має всі можливості для створення міжнародних організацій, хоча останнім часом МФЖ стримує стосунки з нашою країною. Причиною такої стриманості є, передусім, невизначеність стосовно можливостей Національної спілки журналістів України – чи може вона працювати і приносити результати. Адже, за його словами, подібні організації Росії та Молдови не можуть працювати ефективно. Крім того, МФЖ фінансувала створення міжнародних організацій в Росії та країнах Балтії. А останнім часом федерація активно працювала в такій країні Центрально-Східної Європи, як Боснія. Зараз пріоритетними країнами для співпраці є Чехія, Болгарія та Румунія. За словами генсека МФЖ, організація недостатньо зробила для пострадянських країн: активна робота велася в Грузії, а діяльність федерації в Казахстані, Узбекистані не дала ніяких результатів. На останньому конгресі Міжнародної федерації журналістів у Кореї серед найбільш перспективних країн для співробітництва назвали Україну. Протягом свого триденного візиту Ейдан Уайт зустрівся і з головою НСЖУ Ігорем Лубченко, який запропонував провести наступний міжнародний конгрес в Україні. Крім того, намітили низку спільних заходів, які можну було би провести у Києві. Вони стосуватимуться свободи слова та цензури в українських ЗМІ, відносинам мас-медіа та влади, у тому числі безпеки журналіста, яку не можуть забезпечити вітчизняні силові структури, та реструктуризації ринку ЗМІ в Україні. Основною проблемою - на погляд західних медйників - за змішаної економіки, яка розповсюджена у посттоталітарних країнах, є розподіл ринку, коли існують приватні мас-медіа та ЗМІ, які підтримуються системою державних дотацій. З іншого боку, якщо існуватимуть лише приватні ЗМІ, багато людей втратить роботу. „Наші зусилля спрямовані на те, щоб зробити роботу мас-медіа різної форми власності – державних, приватних, регіональних, центральних – прозорішою та демократичнішою”, - наголосив Ейдан Уайт. Ще один пласт проблем містить у собі розробку стратегічного підходу для регулювання роботи ЗМІ. До нього входять питання оплати працівників медіа, налагодження стосунків з роботодавцями та ін. „Сьогодні ми налаштовані на широкий діалог як з локальними, так і міжнародними організаціями. Для реформування ринку ЗМІ необхідно змінити все: менталітет, культуру, політику по відношенню до мас-медіа. Якщо ми будемо працювати разом, то протягом 10-15 років можна досягти результатів”, - сказав генеральний секретар МФЖ. На доволі важку ситуацію в Україні закордонні гості дивляться реалістично. На них справляє враження той факт, що, всупереч ситуації за кордоном, де організаційні процеси відбувалися цивілізовано, без брудної боротьби, в Україні є низка організацій, які хотіли б представляти інтереси журналістів, але чимало з них не мають на це ніяких повноважень. Обговорення ситуації в українських ЗМІ стосувалося перш за все справи Гонгадзе. Пан Уайт повідомив, що коли вони запропонували провести міжнародне розслідування, наштовхнулися на спротив з боку місцевих владних структур і навіть Мирослави Гонгадзе. Справедливому міжнародному розслідуванню справи заважає те, що в Україні нею займаються групи, які захищають лише власні інтересами, інформація закрита, люди віддають перевагу окремим розслідуванням, а не сконсолідованим діям. Свою позицію у справі Гонгадзе представники міжнародних організацій окреслили так: „ми наполягаємо на ретельному аналізі усіх матеріалів, щоб усі докази були враховані та додані до справи”. „Мені здається, що цією вимогою ми поставили слідчих у тяжке становище”, - сказав Ейдан Уайт. У той же час він розуміє, що було б неправильним зосереджуватися лише на одній справі Гонгадзе. Серед інших планів IFJ – випустити прес-карту для своїх членів. Для цього буде створена комісія, яка прийматиме рішення про акредитацію та оформлення карток. Зі свого боку голова КНМП Андрій Шевченко розповів про подібні наміри української медіа-профспілки - об’єднавши регіональні та київські осередки журналістської профспілки у національну, випустити прес-карту національного масштабу, яка мала б легітимність на території всієї України. А об’єднавшись, вступити до Міжнародної федерації журналістів. Для вироблення єдиної прес-карти планується залучити представництва органів влади та журналістські організації. Крім того, необхідно створити комісію, у який були б присутні представники від державних структур, спілок журналістів, видавців, незалежних профспілок. Андрій Шевченко підкреслив, що метою Київської незалежної медіа-профспілки є всебічна підтримка журналістів. Важливими пунктами роботи КНМП є оздоровлення внутрішньоредакційних стосунків та вироблення редакційних договорів, прозора оплата праці та врегулювання стосунків між роботодавцями та журналістським колективом, підготовка законів для захисту журналістів та карної відповідальності за їх порушення, стимулювання внутрішньої мотивації та моральна підтримка працівників ЗМІ. „Ми готові до діалогу з журналістськими організаціями”, - додав він. Ейдан Уайт підтримав ініціативу медіа-профспілки, сказавши, що прес-карта стане ще одним стимулом для підтримки та об’єднання журналістів. Приміром, у Росії існує спільна – місцевого і міжнародного значення - прес-карта від Спілки журналістів та МФЖ. Проте він зазначив, що переговорів з владою недостатньо, важливо, щоб усі ЗМІ визнали правомірність цієї картки. Представники міжнародних організацій пообіцяли дати поштовх перспективним починанням Київської медіа-профспілки. А також забезпечити молоду організацію всією потрібною інформацією, надати всебічну допомогу та консультації. Ейдан Уайт сподівається, що Київська медіа-профспілка стане точкою відліку для подальшого розгортання боротьби за свободу слова в Україні. Це, на його думку, свідчить про те, що журналісти активізуються у боротьбі за свої професійні права - і право суспільства на чесну і прозору інформацію.