І хоч у кінцевому рахунку до складу керівного телеоргану таки влилися кандидатури, які власне й пропонувалися –екс-нардепів та знаних фахівців медійної галузі Віталія Шевченка та Віктора Понеділка, а також креатури донецького “клану” Володимира Манжосова – все ж ставленик Петра Порошенка Юрій Лясовський не спромігся подолати заповітну планку у 226 голосів, недобравши всього-навсього три голоса. З арифметичної точки зору “нашоукраїнці” мають передусім “завдячувати” такою ситуацією чотирьом своїм колегам, які з невідомих причин виявились відсутніми в момент відповідального голосування.

Але якщо відволіктися від цифр, то потрібно сказати, що ініціатори змін у Нацраді пережили чимало неприємних хвилин у той час, коли деякі пропрезидентські фракції таки внесли на розгляд у парламентському залі кандидатури нинішнього члена Нацради Юрія Шкарлата. Який, як відомо, не знайшов підтримки профільного комітету. Це, однак, не завадило спікеру Володимиру Литвину поставити кандидатуру Юрія Шкарлата спершу на обговорення, а потім і на голосування. Такий поворот подій викликав надзвичайно різку реакцію Миколи Томенка, який назвав ці дії незаконними, і навіть пригрозив відмовою фракції “Наша Україна” від участі у розгляді цього питання. Причини подібних, начебто несподіваних ускладнень, слід мабуть шукати все в тих же чисельних кулуарних міжфракційних домовленостях, які стосувалися не лише кадрових питань Нацради, а й ще цілого ряду проблем, на зразок призначення членів Конституційного суду.

Втім, за відсутності достовірної інформації, колупатися в переплетеннях парламентських комбінацій – справа, більш звична для гурманів політичної журналістики. Нам же, з досить поінформованих джерел, відомо, що шанси Юрія Шкарлата відстояти свою посаду були досить високими. І саме цим, напевно, можна пояснити і дещо нервову реакцію “Нашої України”, і досі нечувану активність у парламентському залі її лідера. Віктор Ющенко доклав чимало зусиль, щоб добитися прийняття потрібних рішень. І хоч не у повному обсязі, але таки добився. За кандидатуру Шкарлата було подано 198 голосів.

Таким чином, сьогодні було обрано трьох нових членів із парламентської четвірки(один з яких – Володимир Манжосов, до речі, встановив рекорд депутатської довіри – 410 голосів “за”). Але остаточного завершення нацрадівської “епопеї” доведеться зачекати. До вересня.

Сергій Черненко, “Детектор медіа”

Коментарі:

Микола Томенко, голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації:

- Я особисто дуже задоволений голосуванням. Ми зняли всі невирішені питання, за які нині діючі члени Національної ради нам дорікали, стосовно не функціональності такого органу як Нацрада в разі необрання парламентської четвірки до початку парламентських канікул. Сьогодні обрані три активні та професійні члени Нацради, серед яких тільки один Віталій Шевченко та Віктор Понеділко вартують двох. Крім того це голосування підвело риску під повноваженнями голови Нацради Бориса Холода: до нього Голова Верховної Ради не подавав нашу постанову, де він відкликав свій підпис під поданням на обрання Холода на посаду голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Таким чином рейтинговин голосуванням ми обрали трьох нових членів національної ради і цим фактом завершили історію Національної ради, на чолі з Борисом Холодом. А Президент повинен у свою чергу визначитися: чи він залишить його членом Національної ради, чи поміняє. Сьогоднішнє голосування показало, що деякі депутатські групи та фракції заплуталися в голосуванні або за ніч змінили свою точку зору. У результаті -- ми маємо трьох членів, а не чотирьох. Однак трагедії в цьому я не бачу. Комітет ще повернеться до розгляду резонансних справ, які приймала Національна рада. Натомість вже на початку вересня ви станете свідками таких рішень нового складу Нацради, за які не буде соромно ні їй самій, ні парламентському комітету. Насправді дискусія із членами Нацради до цього голосування, так само як і суперечки після нього засвідчили: попередні члени в силу політичних, чи професійних моментів взагалі закон про Національну раду не прочитали до кінця. До того ж є ще один серйозний момент у нинішніх розкладах. Я б, наприклад, не списував членів від Президента. Вони достатньо професійні люди, щоб зрозуміти: зміна атмосфери в Нацраді вимагає адекватної дії. Нинішня ситуація складається так, що вибору іншого, ніж діяти за законом і не ділити Нацраду на два табори (президентський та антипрезидентський) не має. Нинішній склад Національної ради буде абсолютно оптимальним та функціональним, якщо Президент до того ж поміняє недієвого її члена, який довгий час знаходиться уже за кордоном, та відкличе підпис під кандидатурою Бориса Холода.

Віталій Шевченко, екс-нардеп, новообраний член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення:

-- Як новообраний член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення я планую зосередити свою основну увагу на зміні законодавства про Національну раду. Нинідіючий закон себе вичерпав. Він дозволяє застосовувати політичну коньюнктуру, адмінресурс до цього важливого органу, від якого багато залежить. Треба наводити порядок із рекламою, анонсами, тютюновими виробами. Усе це лише треба регулювати лише законом. Та практика приймання сумнівних напівзаконних актів із за чого були постійні суперечки із парламентським комітетом вона себе вичерпала і нормальна професійна робота починається не з цього. Треба говорити не про Національну раду, що вона з чогось нового має почати свою роботу, а про те, що новообрана Нацрада повинна переглянути свої стосунки із профільним ВР загалом та профільним комітетом зокрема для того, щоб відремонтувати наше законодавство в сфері інформаційних відносин. Питання переліцензування є ключовим. Багато судових позовів до Нацради є завислими. Очевидно, що тут роботи ще не на один місяць. Тут важливо, яку позицію займе представник Національної ради у суді. Саме від його позиції залежатиме остаточне рішення суду. Якщо нова Нацрада буде здатна визнати помилки там, де їх треба буде визнати, то це вплине й на позицію суддів. У такій ситуації деякі негарні або неоптимальні рішення можна було б виправити.

Степан Гавриш, народний депутат України, керівник групи “ Демократичні ініціативи”

-- Сьогоднішнє голосування показало, що наша депутатська група, запропонована кандидатура якої на члена Національної ради не була підтримана, практично є “золотою акцією”. Тепер ми маємо ситуацію. Коли парламент непропорційно представлений у Нацраді. Якщо аналізувати ситуацію, то можна говорити, що ці голосування є наслідком політичної структуризації парламенту, яка непропорційно діє стосовно наявної пропорційності взагалі у визначені будь-якого питання в сесійній залі. Голосування за членами Національної ради показало, що парламент працює в системі політичних корпорацій, які або формуються ситуативно, або існують між водорозділом блоку “За Єдину Україну”, який сьогодні перейшов у стан відповідних фракцій, або блоку “Наша Україна” та її союзників.Наша фракція не дуже задоволена голосуванням в цілому, адже наш кандидат ( Юрій Захарченко – від “Детектор медіа”) не пройшов. Однак ми визнаємо, що не достатньо підготувалися до цієї боротьби, не провели кваліфіковані переговори стосовно підтримки нашої кандидатури в обмін на наші голоси на користь їхньої.

Игорь Гаврилов, независимый эксперт, депутат ВР 3-го созыва

Я считаю результаты голосования позитивными. Единственое, о чем я сожалею, что не выбран четвертый представитель от ВР. Что касается людей которые были избраны - выбор к счастью совпал с принципом профессионализма, потому что Понедилко и Шевченко я считаю в этой области безукоризненными профессионалами и опыт их работы в ВР, наложившись на работу в Нацсовете, принесет колоссальные результаты я надеюсь в работе Нацсовета в целом. Ведь основными авторами основных законов, которые регламентировали деятельность телевидения и радио были именно эти люди. Я думаю, то что выбрали Манжосова, представителя Нацсовета в Донецке - это тоже позитивно, потому, что он знаком с работой в регионе.

К сожалению, времени сейчас мало - последние дни сессии и я думаю, что не успеют выбрать четвертую кандидатуру, скоре всего это перенесется на сентябрь месяц. Кто это будет - сейчас прогнозировать сложно. Многое будет зависеть от того, кого предложат. То, что не прошел Шкарлат вызывает большие сожаления, потому что Юрий профессионал, который четыре месяца проработал в Нацсовете, вошел в ритм работы и разобрался каким образом там работать, а сейчас к сожалению теряет возможность реализоваться там и дальше. Если бы были довыборы, я считаю, что Шкарлат был бы профессиональным представителем в Нацсовете.

Микола Княжицький

- С моей точки зрения, порочным является сам принцип назначения членов Нацсовета от политических сил. Во-первых, это противоречит даже украинскому закону, где сказано, что члены Нацсовета не могут быть партийными и симпатизировать тем или иным политическим силам.

Во-вторых общество состоит не только из политиков, ведь те, кто сидит в парламенте конечно народные избранники, но это не народ. А Национальный совет должен отстаивать интересы народа, а не политических партий, потому что цель партий - прийти к власти, а цель народа - жить в нормальном обществе, смотреть нормальное телевидение и слушать нормальное радио.

Как следствие, как только меняется политическая ситуация - меняются члены Нацсовета. Они не профессионалы, они не понимают ничего в индустрии. Я говорю сейчас не о конкретных людях , а о принципе, потому что люди, которые голосовали руководствовались не принципом профессионализма. Это орган, который формируется по политическим принципам и кандидатуры там значения не имеют. Играет роль распределение политических сил в Парламенте, а не конкретных кандидатур. Это может быть самый гениальный человек или самый ничтожный, все равно будет голосовать как ему скажут политические силы, которые его выбрали в Парламенте.

Что касается людей, которых избрали, надеюсь, что их деятельность в Нацсовете будет более успешной, чем деятельность в парламенте. Потому что наш закон, который они готовили просто ужасен. Например, в законе даже не сказано сколько человек нужно для принятия решения в Нацсовете. Законодательство абсолютно не защищает украинскую продукцию и не будет ее защищать и дай Бог, чтобы эти люди, которых туда избрали, попытались это исправить своей работой в Нацсовете, и могли сказать: "да это наша вина и наша ответственность, что мы живем по таким законам".

Ігор Курус, керівник аналітичного відділу Національної Ради з питань телебаченя і радіомовлення

- Ця Нацрада є унікальною, бо вперше за всю історію її існування до їїскладу увійшли люди, які стояли на початку створення цього органу. Я маю на увазі Віктора Понеділка і Віталія Шевченка. Адже саме у 1994 році коли Понеділко займав посаду голови профільної комісії, Шевченко був її відповідальним секриарем, було сформовано НР іприйнято базовий закон про ТБ і РМ.

Сподіваюсь, що ці люди внесуть у діяльність НР саме ті мотиви за якими вона створювалась.