Коректно називати людей, які вимушені були переїхати з однієї частини України в іншу, переселенцями, а не біженцями. На цьому наголошували експерти з ООН і громадських організацій - учасники зустрічі українських медіа, що відбулася 19 вересня в Києві. Під час заходу було розглянуто інформаційну кампанію з подолання наслідків/запобіганню стигматизації переселенців з Криму і Сходу країни.
Організатори поширили серед журналістів і редакторів пам'ятки. У них, зокрема, міститься роз'яснення, що біженцями називають людей, які вимушені тікати до інших країн. Тобто, якщо журналіст називає українських громадян, які змушені були переїхали з Криму чи Донбасу, біженцями, тим самим він визнає, що Крим, Луганськ чи Донецьк - це не територія України.
Також організатори зустрічі наголосили: всі вимушені переселенці - громадяни України і мають такі ж права, як і інші. Вимушене переселення - трагедія для людини, тому не варто це розглядати як тест на політичну лояльність, зазначали учасники заходу.
Старший регіональний радник з правових питань Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні, Молдові та Білорусі Ноель Калхун відзначила позитивний вплив соціальних мереж на вирішення проблем переселенців в Україні. Вона зазначила, що півроку тому, коли ця криза почалася, через соціальні мережі було залучено багато людей, у результаті створилася спільнота «КримСОС», яка почала більш системно допомагати. «Це була допомога не державна, а простих людей, було дивовижно, як позитивно соціальні мережі впливали на прийом переселенців в Україні», - сказала Ноель.
Водночас представницю ООН обурила тенденція, яка спостерігається останнім часом. «Зараз ми спостерігаємо іншу тенденцію, імідж переселенців змінюється. Їх сприймають як інших. У ЗМІ переселенець - це завжди наглий, лінивий, живе на утриманні інших і чомусь завжди брудний», - сказала вона. За її словами, така тенденція має негативні наслідки: переселенців не хочуть брати на роботу, здавати їм помешкання тощо. Тому вона закликала журналів думати про наслідки своїх матеріалів.
За словами шеф-редактора видань проекту «Детектор медіа» Наталії Лигачової,негативний образ переселенців більше формується через соціальні мережі, а не ЗМІ. У соцмережах дуже швидко поширюється як позитивний, так і негативний досвід. «А ЗМІ просто мало уваги приділяють цій проблемі. Менш того, є негативна тенденція, і моніторинги "Детектор медіа" це підтверджують, що найчастіше проблему переселенців ЗМІ висвітлюють через піар політиків або благодійних фондів бізнесменів, які надають допомогу. І особливо цинічно це виглядає, коли на деяких телеканалах ми бачимо колишніх політиків, які були причетні до тієї політичної сили, яка здебільшого й винна у тому, що зараз відбувається на Сході. Приміром, коли ситуацію з переселенцями показують у першу чергу через допомогу Наталії Королевської, або Юрія Павленка, то, мені здається, що це переходить межу не тільки журналістської етики, а й моралі», - зазначила Лигачова.
На заході обговорили також проблеми біженців і переселенців на тлі військових конфліктів. «КримСОС», Всеукраїнський благодійний фонд «Право на захист» представили кейси негативних наслідків стигматизації переселенців, а також позитивні приклади співпраці переселенців з місцевими жителями. Проект «STOP Fake.org» показав приклади фейкових новин, пов'язаних з переселенцями.
На зустрічі також виступили переселенці, які повідомили про позитивні і негативні випадки взаємодії з місцевими жителями. Зокрема, переселенка Оксана Єрмішина, яка переїхала до Києва ще в другу хвилю і вже більш-менш влаштувалася, розповіла про один негативний випадок, який її обурив. «На моє прохання допомогти моїм дітям, один з держслужбовців відповів: що своїм не вистачає, не те що вам. Я не хочу, щоб мене називали "не те що вам". Я громадянка України!» - заявила вона.
Водночас учасники зустрічі поділилися історіями, пов'язаними із переселенцями. За словами журналіста «Громадське ТБ. Запоріжжя» Тараса Білки, дехто активно влаштовує провокації з метою вбити клин між місцевим населенням та переселенцями.
Одна з таких останніх провокацій трапилася на острові Хортиця і призвела до побиття журналіста і футбольних вболівальників ультрас. Журналісти зараз проводять розслідування і вже вияснили, що до організації таких провокацій самі переселенці практично не мають жодного відношення, повідомив Тарас Білка.
Учасники заходу не тільки ознайомили представників українських медіа з проблемами поганого ставлення до переселенців, а також закликали їх долучитися до інформаційної кампанії з метою формування позитивного іміджу внутрішньо переміщених осіб (ВПО, переселенців) серед місцевого населення. «Дана інформаційна кампанія є вкрай актуальною, так як на сьогодні існує гостра проблема з упереджено негативним ставленням місцевого населення до переселенців, що породжує випадки дискримінації ВПЛ місцевими жителями», - зазначали організатори.
Нагадаємо, організатори зустрічі: УВКБ ООН; «Детектор медіа»; «КримSOS», виконавчі партнери УВКБ ООН; Всеукраїнський благодійний фонд «Право на Захист».
«Детектор медіа»
Фото Максима Лісового
