23 липня, за тиждень до старту парламентської виборчої кампанії, активісти та журналісти представили результати громадського аудиту доброчесності складу чинної Верховної Ради України. Тепер завдяки онлайн-інструменту «Чеснометр» кожен виборець зможе ознайомитися з профайлами депутатів з точки зору їх відповідності критеріям «Чесно» та зрозуміти, хто є хто. Інструмент представили під час суспільно-політичного форуму «Чесна розмова з майбутнім парламентом», проведеного за ініціативи громадянського руху «Чесно».
Відповідно до дослідження руху «Чесно», виявилося, що тільки три депутати відповідають критеріям доброчесності: Микола Томенко, Олександр Гудима (фракція «БЮТ - Батьківщина») і Володимир Лановий (фракція НУНС, став депутатом лише в червні 2012 року).
Також моніторинг виявив, що 17 депутатів за свою каденцію порушили тільки один із шести критеріїв (щодо особистого голосування). Серед них: Анатолій Гриценко, Руслан Князевич, Андрій Парубій, Павло Жебрівський (НУНС), Остап Семерак, Олена Мостіпан, Сергій Міщенко, Роман Забзалюк (БЮТ), Сергій Гриневецький (Блок Литвина), Сергій Гордієнко (КПУ) та інші.
В основі перевірки депутатів лежала інформація з відкритих і достовірних джерел, а її результати не є остаточними, оскільки громадяни можуть доповнювати дослідження фактами, а депутати - їх спростовувати.
Моніторинг депутатів здійснювався за шістьома критеріями:
- відсутність фактів порушення прав і свобод людини;
- незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців;
- непричетність до корупційних дій;
- прозорість задекларованих доходів і майна, їх відповідність способу життя;
- особисте голосування в парламенті;
- участь у засіданнях парламенту і у роботі комітетів - не менше 75%.
«89 народних депутатів порушували права і свободи людини, в тому числі 50 депутатів із Партії регіонів, 13 - із БЮТ, 7 - із НУНС, 10 - позафракційних та 7 - із КПУ», - зазначила координатор громадської кампанії «Новий громадянин» Світлана Заліщук.
Гендиректор ТВі Микола Княжицький з виконавчим директором ІМІ Вікторією Сюмар (на передньому плані), Олег Медведєв і Тарас Петрів перед початком форуму
Мустафа Найєм і Сергій Лещенко («Українська правда»)
Надія Пришляк (УНІАН), Ірина Білан («Українські новини»), Галина Громик («Інтерфакс-Україна»)
Учасники форуму
Модератор форуму Андрій Куликов, Олександр Черненко (КВУ) і Світлана Заліщук («Новий громадянин»)
Степан Дьяченко (партія «Справедлива Україна»), народний депутат Анатолій Гриценко
Учасники форуму
Вікторія Сюмар і Світлана Заліщук
Оксана Романюк (представник в Україні «Репортерів без кордонів»). Народний депутат Олесь Доній простояв практично весь захід
Народний депутат Андрій Шевченко через брак місць в залі також змушений був стояти під час заходу
Крім того, 49 депутатів змінили свою політичну позицію, а 198 осіб були причетні до корупційних дій, із них 103 депутати від Партії регіонів, 30 - БЮТ, 21 - НУНС.
Дослідження також показало, що 383 депутати не відзвітували щодо своїх доходів; 419 - не голосують особисто в сесійній залі, а 234 народні обранці систематично прогулюють роботу парламенту.
Після обговорення результатів громадського аудиту парламенту учасники форуму намагалися знайти відповідь на питання: хто зробить майбутню Верховну Раду чеснішою та чи потрібен суспільству чесніший парламент?
Журналісти, які брали участь у заході, були одностайно переконані, що ЗМІ впливають на виборців і політиків. Зокрема, таку думку висловили: гендиректор ТВі Микола Княжицький, Ольга Вакало (ОДТРК «Запоріжжя»), Мустафа Найєм («Українська правда»), редактор Kyiv Post Катерина Горчинська та оглядач «Детектор медіа» Світлана Остапа.
«Інше питання: якою мірою впливають і чи виборці мають доступ до цих ЗМІ. Наприклад, з нашим каналом є питання», - сказав Микола Княжицький.
Про довіру виборців до ЗМІ свідчить той фактор, що люди звертаються до журналістів по допомогу після того, як не змогли вирішити своїх проблем у владних кабінетах. «А власне на вибір виборців старшого віку більше впливає телебачення. Молодь же більше довіряє інтернет-виданням», - зазначила Світлана Остапа.
Ольга Вакало ж упевнена, що потреба чесної нерафінованої інформації є не лише у громадян, але й у політиків.
На заваді поширенню чесної інформації стоять дві проблеми, вважає Мустафа Найєм. Одна з них внутрішня - це недовіра журналістів один до одного, а також загальна - відсутність критеріїв чесності інформації. «У депутатів є партія, гроші, медіа, бізнес, а єдиний ресурс, який є у журналістів - це його репутація. Якщо нам не довіряють читачі, слухачі, глядачі, то це й буде найкраща люстрація», - зауважив Мустафа.
Микола Княжицький сказав, що про впливовість медіа свідчать переслідування ТВі. «Я написав дві скарги до прокурора, і він не відповів на жодну у визначений термін, а зробив це лише після того, як президент сказав, що розбереться», - сказав він. Виключення ТВі із кабельних мереж «Тріолан» Княжицький пов'язує з показом сюжету про підкуп кандидатами від Партії регіонів виборців гречкою та іншими продуктами.
Народному депутату Анатолію Гриценку не сподобався песимістичний настрій Мустафи Найєма. Він попросив його бути більш оптимістичним, бо на журналістів дивляться з надією люди. «Від вашого настрою залежить багато. Нам треба всім разом розбити міф-стереотип, що всі депутати однакові. Не всі. Так само як і журналісти не всі однакові, і виборці не всі однакові. Власне, і саме рух "Чесно" мав за мету показати, що не всі депутати однакові. Як використати ЗМІ? Говорити чесно, закликати виборців йти на вибори, переконати навіть розчаровану людину, що від неї щось залежить. Показати також моральних уродів, які не мають права брати участь у виборах. І переконати їх, що вони не всі однакові, і що можна захистити свій результат», - сказав Гриценко, додавши, що на сьогодні є дуже важливим питання прозорості медіавласності.
«Коли ми кажемо, що всі депутати однакові, ми маємо на увазі те, що депутати не хочуть один проти одного виступати, приховують злочини своїх колег по парламенту, не зважаючи на Конституцію», - відповів Мустафа.
Інформація про Олеся Донія під час презентації «Чеснометру»
Представники різних політичних сил
Кирило Куликов очевидно не зацікавився презентацією «Чесно», бо під час форуму грав у гру на мобільному
Андрій Шевченко і Тарас Шевченко (Інститут медіа права)
Редактор Kyiv Post Катерина Горчинська і Микола Княжицький
За словами журналістів, дослідження руху «Чесно» не так легко донести до більшості громадян, оскільки провладні ЗМІ не поширюють інформацію, яка може зашкодити партії влади. Змінити цю ситуацію могли б закони про прозорість медіавласності та незалежність регуляторного органу, переконаний Микола Княжицький. «Бо поки цього не буде, у нас будуть обмеження в розповсюдженні інформації і джинса», - сказав він.
Катерина Горчинська (TBi) переконана, що тут потрібен комплексний підхід. «Нам потрібні зміни в освіті журналістів, система внутрішніх стандартів. Чому джинса виникає? Тому що не існує ніяких стандартів. В Україні велика кількість ЗМІ, частина з них існує за бюджетні кошти. Цього не повинно бути, вони повинні виживати самостійно», - впевнена вона. На думку Світлани Остапи, проблем із поширенням інформації не було б, якби влада роздержавила пресу і створила канал суспільного мовлення, про що вже заявляла давно.
Мустафа порадив доносити інформацію «Чесно» через друзів, родичів, знайомих, тобто застосовувати технологію «від дверей - до дверей». «Ті, хто входять в "Чесно", готові це робити», - запевнила присутніх Ольга Вакало.
Фото Павла Довганя
