На минулому тижні Всеукраїнська громадська організація «Телеглядацька асоціація батьків України» виступила із критикою на адресу телеканалу НТН. Предметом нарікань стала програма «Найвідоміші українські маніяки», яку телеканал демонструє о 18.30. Українські батьки вимагають від телеканалу НТН перенести програму з 18.30 на пізній час після 23.00.

 

Виявляється, таким чином канал виявить соціальну відповідальність. Далі пропонується взагалі відмовитися від виробництва цього проекту. Формулювання в батьків України досить цікаве: «З метою захисту населення від небезпечної, на думку громадськості, інформації та позитивного іміджу України в очах іноземних туристів».

 

Почнімо з того, що сама назва проекту передбачає, що свідомі батьки проженуть своїх дітей від блакитних екранів. Навіть враховуючи те, що в нашій країні можливо все, я не готовий уявити палкого прихильника «Найвідоміших українських маніяків», який вирішив будь-що залучити до спільного перегляду всю родину, включаючи неповнолітніх дітей.

 

Ба більше: автори звернення, за моїм глибоким переконанням, навряд чи є фанатами цієї та подібних програм. Отже, не вмикають канал НТН у п’ятницю о 18.30 і не вмикатимуть цей канал навіть о 23.00, якщо програму перенесуть. Значить, їхні діти та діти з осудних родин так чи інакше захищені від згубного впливу кривавого телебачення.

 

Поїхали далі. Вечірній телеефір – хоч п’ятничний, хоч понеділковий, хоч на вікенд – за визначенням не дитячий. Про те, що в Україні відсутні спеціалізовані дитячі канали при наявності суто музичних, суто спортивних та суто кулінарних, зараз краще не починати говорити, інакше розмова піде по колу. Отже, ввечері дітям нема чого робити біля телевізорів. Вважаєте інакше – вмикайте їм добрі мультики на DVD.

 

Я поцікавився, що пропонують інші канали цього дня о цій порі. Наприклад, Перший національний транслює «Український вимір» – зовсім не дитяче ток-шоу. Новий крутить «Мою прекрасну няню», яку з великою натяжкою можна дозволити дивитися неповнолітнім. На «1+1» – серіал «Монте-Кристо», діти просто занудяться. К1 крутить «Бригаду», і життєвий шлях Саші Бєлого дітям знати передчасно. Навіть на Animal planet (у кого є, звичайно) о цій порі показують не милих зворушливих тваринок, а розповідають про мужніх ветеринарів, які борються з наслідками знущання з тварин. Про знущання, між іншим, тут розповідають так само докладно, як у «Найвідоміших маніяках»…

 

Звідси – запитання: чому б не спробувати заборонити вечірній та нічний телеефіри взагалі? Рекомендувавши в цей час показувати лише згадані мультики з урахуванням того, що діти ще не полягали спати і раптом можуть побачити і почути щось шокуюче.

 

Зрозумійте правильно: я не лобіст цієї програми, хоча час від часу є її глядачем. При тому, що моя дитина в цей час грається далеко від телевізора. І я не обговорюю побачене вголос за вечерею, смакуючи криваві подробиці. Якщо канал НТН вважає саме цей час для такої програми зручним, значить там передбачають: діти і вразливі люди не є її цільовою аудиторією. І просто не вмикатимуть телевізор, злякавшись назви.

 

Скажу більше: я за те, щоби розширити і трошки переформатувати цей проект. І створити на інших каналах аналогічні проекти, метою яких буде лише показ соціального та суспільного негативу. Можливо, таким чином він поступово зникне з праймових випусків новин. Адже в нашій державі і в нашому суспільстві поняття «маніяк» давно вже не обмежується терміном «серійний убивця». Український політик, кандидат у президенти або народні депутати – теж маніяки. Юнаки й дівчата, що претендують потрапити на «Фабрику зірок» – маніяки, та ще й які.

 

Отже, створивши окремі телепроекти з контентом суто негативної інформації, акули телевізійного бізнесу вб’ють двох зайців. На них перестануть нарікати українські інтелігенти і просто культурні люди, яким набридла загальна «барбосизація» та «жовтизна» новин. При цьому та сама «барбосизація» та «жовтизна» у вигляді сюжетів та цілих програм про жорстокість, насильство й горе буде присутня в, так би мовити, спеціалізованих гетто. Кому до вподоби – дивіться.

 

Спроба заборонити «страшну» програму нагадує мені спроби вичавити з телевізора, причому нічного (!), еротику та секс. Унаслідок цього частково постраждало серйозне кіно, в якому елементи еротики, сексу та насильства є тією складовою, що необхідна режисерові для постановки досить серйозних суспільних та соціальних проблем.

 

До речі, маніяки – це одна з таких проблем. Адже хворе суспільство сприяє загостренню психічних хвороб у його членів. Тому, на мою думку, краще знати, що на нас чекає, аби захиститися самим, навчитися захищати своїх дітей, бути пильними й обережними.

 

Дещо про позитивний імідж України в очах іноземних туристів, який ця програма нібито руйнує. По-перше, тільки лінивий не волає сьогодні пробі, що нашу країну іноземці вже давно сприймають як ринок дешевої робочої сили, дешевих мозків, і їдуть сюди в секс-тури. По-друге, більшої шкоди, ніж українські політики включно з президентом України, нинішній Україні поки що ніхто не завдав. Це завдяки нашим політикам ми поволі втрачаємо той позитивний імідж, якого почали набувати з осені 2004-го до весни 2005-го. Так що зловлені і знешкоджені маніяки на фоні політичних діячів просто програють.

 

Нарешті, ще один пасаж батьків України: «Науково доведено психологами-криміналістами, що велика частина серійних вбивць чинили свої криваві злочини з однією метою – прославитись та потрапити у пресу або телепрограми. Завдяки “Найвідомішим українським маніякам” мрія українських маніяків стати відомими на всю країну здійснилась». Пробачте, але знову апелюю до українських політиків: кожен із них робить усе можливе і неможливе, аби потрапити у пресу й особливо – в телепрограми, яких для них та під них на одному лише 5-му каналі протягом тижня з півдесятка. Не кажучи вже про політичні ток-шоу на інших каналах, прямі включення політиків у новинах, запрошення їх у студії новин на прямі ефіри тощо.

 

Наступна категорія тих, хто хоче потрапити у пресу і на телебачення – артисти, особливо «зірки» естради. За можливість кілька хвилин розказати про свою роль у мистецтві вони готові навіть платити. Не особисто, правда, з гаманців продюсерів, але то вже інше питання.

 

Взагалі, я не знаю жодної людини, яка би проти своєї волі, з примусу давала коментар чи інтерв’ю пресі, а тим більше – з’являлася в якомусь телепроекті бодай на хвилину. Значить, за дивною логікою батьків України, всі, хто щось робить, конче хоче прославитися і потрапити в «ящик». Біда в тому, що інженер, аби про його винахід дізналася країна, мусить когось закатрупити.

 

У тому, що хорошими справами прославитися не можна, біда не лише нашого суспільства. Й атака на одну щотижневу 20-хвилинну програму нічого в позитивний бік не зрушить.

 

Отже, під фінал банальна істина: ніхто, крім вас особисто, шановні батьки, не потурбується про безпеку ваших дітей і не захистить їх від згубного впливу телевізора. Я б не перекладав на телеканали весь тягар батьківської відповідальності.