Перше побачення нового керівника з «елітою Першого національного», як тут називають новинарів, відбулось 3 березня о 13.00. Пан Ілащук з’явився майже вчасно у супроводі нового віце-президента з фінансових питань Михайла Коблі. Розпочав із головного: «Відразу скажу: з приводу звільнень, скорочень, зарплат – не хвилюйтеся! Репресій не буде – сталінські часи вже минули!».

 

Після цієї виголошеної добре поставленим дикторським голосом настанови розмова стала більш невимушеною, і з боку новинарів посипалися запитання про наболіле. Одним із перших, ясна річ, поставили запитання про технічне переоснащення телекомпанії. Василь Ілащук запевнив: воно планується і «має підсилитись у рамках підготовки до Євро-2012, якщо воно все-таки пройде в Україні».

 

«Не знаю, з яких саме джерел буде фінансуватись модернізація технічної бази НТКУ. Думаю, не лише з державного бюджету, але й з певних комерційних джерел. Але нас це не цікавить, нам важливо отримати ці кошти», - сказав новий керівник телекомпанії.

 

Крім того, він заявив, що у планах добудувати центральний вхід до телецентру й концертний зал, оскільки, очевидно, тут буде розташований основний прес-центр чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Незрозумілим залишається одне: а якби Україна не збиралась приймати в себе Євро-2012, хіба потреби бодай трохи оновити технічну базу не було б?

 

Пан Ілащук, можливо, сам того не розуміючи, влучив у суть, так би мовити, казусу Першого національного, й описав ситуацію такою, якою вона є насправді, але до нього ніхто її публічно не артикулював. Чому й досі, коли по Помаранчевій революції минуло три роки, фінансування НТКУ відбувається непрозоро, й чому дотепер ця компанія не може дозволити собі витрачати державні кошти та гроші, зароблені господарською діяльністю, на те, що їй справді потрібно для ефективної роботи? Чому так і не було завершено переформатування НТКУ з державної установи на державне підприємство, для чого у 2005-му році тогочасними керівниками компанії було зроблено суттєві кроки? Питання залишаються відкритими.

 

Тим часом працівники «Новин» і далі розпитували нового керівника. Хтось із молодих журналістів поцікавився, чи не збирається, бува, пан Ілащук скасувати окрасу новин Першого національного – дублювання українською всіх іншомовних синхронів, у тому числі й російськомовних? В.о. президента щиро здивувався цьому запитанню й запевнив, що цього не станеться ніколи.

 

Ані структуру новин, ані їх розмітку по сітці мовлення телекомпанія найближчим часом не мінятиме, заявив пан Ілащук. Натомість планується повернути до ефіру в неділю 30-хвилинну аналітичну підсумкову програму із солідним ведучим-чоловіком. Саме таку рекомендацію отримав Василь Ілащук від незалежних медіа-аналітиків, поспілкувавшись із ними минулого тижня. Розповісти, що це були за експерти і які ще вони дали йому поради, керівник НТКУ відмовився – інформація, мовляв, конфіденційна.

 

«Вас усіх обкрадали!», - продовжував встановлювати психологічний контакт із колективом Ілащук. – «Це порушення ми знайшли вже у перший день, щойно відкрили документи. Оптова закупівля нафтопродуктів, пишуть у бюджеті, - 5 гривень 60 копійок. Якби я не був водієм, я б не знав, Скільки коштує бензин, а так знаю: 5.25, ну, 5.45! А оптова закупівля має бути на гривню дешевше. То де ж продається такий бензин?».

 

Народ у ньюзрумі схвально загомонів у відповідь на це: відчувалося, що всім присутнім подобається така поведінка нового керівника. Загалом, маючи за плечима 18-річний досвід роботи ведучим новин, пан Ілашук говорив із новинарями Першого каналу довірливо і на рівних. Ділився й своїми проблемами: «Чесно кажучи, я думав, що перехід від однієї влади до іншої буде більш цивілізованим. Я прийшов із відкритою душею, з руками на столі, а від мене люди повідверталися. Хтось із віце-президентів збирається у відпустку, хтось – на лікарняному, і при цьому забрав із собою договори. До мене приходять в останній день перед «Євробаченням» підписувати угоду з Ані Лорак, а я не маю жодних документів. Я підписую собі вирок! Дайте я хоч трохи ознайомлюсь із усім, а потім буду підписувати!».

 

У відповідь новинарі розповідали про свої негаразди: 25 гривень добових, які виділяють журналістові на відрядження, про брак комп’ютерів і робочих місць, про необхідність налагодження регіональної кореспондентської мережі, про своєчасність видачі зарплатні (тут пан Ілащук несподівано виявився далеким від народу, замислившись уголос: «Я навіть ще не поцікавився, коли тут зарплатня…»).

 

Окремо Василь Степанович звернувся й до всіх шанувальників програми «Один за всіх», яку нещодавно зняли з ефіру: мовляв, не хвилюйтеся, програма пристойна, тому повернеться до ефіру після свят, десь 17 березня, а гроші на світло і кран ми знайдемо. Користуючись нагодою, хтось із колективу окремо поставив запитання про долю пам’ятних золотих значків, які телекомпанія виготовила, аби відзначати найкращих працівників, і які невідомо де поділися. Зі значками Ілащук також пообіцяв розібратись.

 

Новий керманич НТКУ нарешті був так близько, що «ТК» просто не могла не скористатись нагодою поспілкуватись із ним особисто і вточнити декілька питань. Пан Василь залюбки запросив кореспондента «ТК» піднятись у свій кабінет. На десятому поверсі, на вході до кабінету, пана Ілащука зустрів стривожений голова департаменту «Євробачення» Володимир Нора: «До нас їдуть німці! Що робити?»…

 

Виявилось, що НТКУ попередньо домовилась із німецькими партнерами про трансляцію «Євро-2008», але досі не підписала угоди, оскільки не отримала відповідної вказівки від Кабінету Міністрів. Чекаючи до останнього, німці сіли в літак і тепер їхали просто на Мельникова, 42, аби нарешті отримати відповідь: так чи ні… І пан Ілащук помчав на засідання до голови Держтелерадіо Едуарда Прутніка, залишивши всі запитання «Детектор медіа» без відповіді. Сподіваємось, до наступного разу.