Згідно Указу Президента України №1088 від 15 грудня минулого року, 2007-й було оголошено Роком української книги. Проте, в 2007-му й Президентові, й усім іншим, хто був зобов’язаний втілити в життя запроваджені Указом заходи, здається, було не до книг і не до культури взагалі.

 

Щоправда, Державний комітет телебачення і радіомовлення України в середині року все-таки згадав про те, що за вікном – Рік української книги, і 16 липня видав наказ №278 «Про проведення щорічного конкурсу на найкраще представлення української книги в друкованих та електронних засобах масової інформації». У зв’язку з цим на ім’я керівників загальнодержавних, обласних та регіональних компаній було надіслано листа, в якому запропоновано авторам усіх теле- і радіопрограм, які висвітлюють стан книговидання в Україні, знайомлять читачів із книжковими виданнями, популяризують сучасну вітчизняну літературу – до 10 грудня 2007 року подати до департаменту телебачення і радіомовлення матеріали для участі в конкурсі. Підбиття підсумків конкурсу відбудеться в рамках Київської книжкової виставки-ярмарку «Книжкові контракти», що триватиме в Центрі ділового і культурного співробітництва «Український дім» з 19 по 22 грудня.

 

Дізнавшись про проведення конкурсу, напередодні визначення підсумків його результатів, ми вирішили провести власний «конкурс» серед програм відповідної тематики і, на жаль, дійшли висновку, що в запровадженому конкурсі майже нема кому взяти участь.

 

Свої пошуки спеціальних телепрограм про книги ми почали з опитування фахівців у книжковій галузі – книговидавців, адже саме вони найбільш зацікавлені в існування таких програм. На них замикається й найважливіша творча ланка процесу книговидання – письменники. На наше запитання, які телепрограми про книги вони можуть назвати, видавці і книготорговці замислювалися надовго, особливо якщо йшлося про програми загальнонаціональних телеканалів. Згадували насамперед рубрику в ранковому шоу в «Сніданку з “1+1”» – мабуть тому, що вранці «під телевізор» усі збираються на роботу.

 

Після розпитувань нам таки вдалося знайти на одному із загальноукраїнських каналів окремий проект про книги. Програма називається «Книга.ua» – вона нещодавно (1 вересня 2007 року) з’явилася на Першому національному каналі. Правда, час показу в неї не дуже зручний – о 16.50 у суботу. О цій порі мало хто буває вдома, а повтор виходить уночі, десь аж під ранок. Головних рубрик у програмі декілька: «Події. Україна» і «Події. Світ», «Що почитати», «Головний герой», «Невідоме з історії» і «В гостях». Інколи додають ще одну рубрику «Тема», в якій висвітлюються певні теми, наприклад, «Ненормативна лексика в сучасній українській літературі».

 

Між рубриками «Книга.ua» можна помітити чіткий розподіл. «Події. Україна» і «Події. Світ» виглядають як справжні новини, але у світі книжок. «Головний герой» і «В гостях» – звичайні інтерв’ю. До прикладу, героїнею останньої програми була відома авторка детективів із Росії Тетяна Устинова, тимчасом як самі автори тієї програми завітали до Костянтина Стогнія.

 

Як і більшість подібних, програма «Книга.ua» – авторська. Автору й ведучій Марині Бондаренко доводиться виступати то в ролі диктора в новинних блоках, то в ролі інтерв’юера. Можливо, тому вона здається затиснутою в рамках поміж новин та інтерв’ю – для диктора вона іноді здається надто «домашньою», а для інтерв’юера дещо стриманою. Час від часу здавалося, що пані Устинова сама в себе бере інтерв’ю, а репліки ведучої частіше нагадували твердження, ніж запитання. І з цими твердженнями Устинова завзято сперечалася. Зрештою, героїні виявилося забагато, вона ледь не повністю перекрила собою ведучу.

 

Найцікавішою рубрика програми – «Невідоме з історії». Скажімо, в останньому випуску автори досліджували відновлення авторської редакції новели Григора Тютюнника «Медаль».

 

Загалом, попри певні недоліки, сама поява спеціалізованої програми про книжки на загальнонаціональному каналі є знаковою. До того ж, як для Першого національного програма виявилася несподівано новаторською. Єдине – хотілось би побажати, аби змінили час її виходу на більш рейтинговий, зрештою, як і її повтор – аби аудиторію складали не тільки ті, хто страждає на безсоння. Та й хотілось би чути побільше про нові імена на літературному небосхилі.

 

Згадаймо, як свого часу на каналі «1+1» в авторському проекті «Документ» Юрій Макаров започаткував акцію «Книга року». В її рамках до студії запрошували авторів, відбувалася цікава дискусія. Дехто з глядачів навіть «досиджував» до розмови про книжки – адже програма виходила пізно вночі. Та сьогодні від «Документа» залишився «Документ +», який виходить щодня 4.45 (ранку!). Книжкову рубрику тут веде письменниця Лариса Денисенко, проте в такий пізній чи то пак ранній час дискусії професіоналів мало хто бачить.

 

Як не дивно, більшість телепрограм про книжки виходять на регіональному телебаченні. Утім, їх також небагато. Скажімо, жителі Луцька можуть подивитися «Амплітуду слова», у Запоріжжі виходить програма «Літера», у Харкові – проект «Друкований знак». Своєю професійністю вигідно вирізняється програма «Книжкова полиця», що виходить у Кривому Розі.

 

Найвідоміша з регіональних телепрограм – «BookСіті» на київському каналі «Сіті». Позаочі фахівці називають цей проект суто комерційним: від початку свого існування програма тісно співпрацює з книговидавцями. Комерційний підхід дійсно впадає в око –ледь не кожного випуску глядачі бачать інтерв’ю з чергового книговидавця.

 

Утім, можливо саме така комерційність дозволяє програмі виходити в дуже зручний час – у неділю о 19.30. Та й повтор виходить так само зручним – у суботу об 11.20 – кияни вже виспалися, але ще не полишили своїх домівок для активного відпочинку.

 

«BookСіті» явно претендує називатися програмою для інтелектуалів. Ведучий, він же автор, Євген Михайлов завжди виглядає «гламурно». Та й сама програма витримана в в такому ж «гламурному» стилі. Замість студії – кафе, зйомки стилізовані під аматорські – чорно-білі. Утім, ця стилізація дуже часто перетворюється на «реальність» – ці зйомки виглядають саме як аматорські, та ще й із відвертою претензією на креатив… Неприємно вражає око відвертий непрофесіоналізм знімальної групи.

 

Програма будується довкола постаті одного героя, котрий презентує різні книжки, дає їм свою оцінку і говорить про них із ведучим. Саме цей герой найчастіше і виглядає «комерційним». Утім, треба віддати авторам належне: разом із комерційністю проекту, вони взяли на себе певну просвітницьку місію. Новий формат передбачає, що в кожній із програм читачеві пропонується до уваги кілька нових книг, і часто серед них – книги ще невідомих письменників. До честі авторів програми, вони беруть для ознайомлення у видавництв нові книжки, самостійно відбирають ті, які, на їхню думку, можуть зацікавити читача, і знімають про них невеличкі сюжети: коротка рецензія автора програми, коротка розповідь про книжку самого письменника та коротка інформація про зміст книжки, час її написання тощо. Тут-таки можна дізнатися й про ціну книжки. Таким чином, «BookСіті» виявляється чи не єдиним для молодого письменника шансом потрапити зі своєю книжкою на телебачення.

 

Фахівці (книговидавці, письменники) одностайно скаржаться: телепрограм про книги катастрофічно бракує. І це при тому, що останніми роками попит на книжки та культурні продукти загалом невпинно зростає. А між тим наприкінці літа після ребрендингу несподівано припинив своє існування єдиний в Україні професійний журнал про книжки – «Книжник-рев’ю». Тож саме на часі поява нових книжкових телепрограм.