Олександр Зирін, незалежний ТБ-продюсер, для „Детектор медіа” Нарешті сталося: на офіційній прес-конференції в Національній телекомпанії її Президент Олександр Савенко повідомив, що для визначення учасника в пісенному конкурсі „Євробачення-2005” від нашої держави буде проведено відбіркові тури.

Приємно – адже автор і на сторінках „Детектор медіа”, і на друкованих сторінках неодноразово і протягом уже двох років гостро ставить питання саме про проведення чесного і зрозумілого відбору учасника „Євробачення” в нашій країні. Полишимо завзятий і досить численний журналістський хор, який згадав, що в цивілізованих країнах відбіркові тури з заключним концертом – нормальна цивілізована практика. Раптом згадав... Адже тільки в нашій країні потребу у проведенні відбіркових турів можуть... обговорювати. Обговорювати бурхливо і навіть затято, „по-нашому, по-бразильськи”, із згадуванням і аналізом не стратегічних проблем вітчизняного шоу-бізнесу і видовищного телебачення, а сімейного стану і подробиць особистого творчого і не дуже творчого життя автора ідеї проведення саме таких відбіркових турів, з образами публічними і закулісними як власного народу так і окремих його громадян. Але будемо сподіватися, що все позаду...

Будемо сподіватися, що керівництво Національної телекомпанії нарешті зрозуміло, що настав (і уже дуже і дуже давно!) час змін. Змін у підходах до формування чіткої і зрозумілої системи. Системи, яка наочно продемонструє і співробітникам НТКУ, і її конкурентам, і її потенційним рекламним партнерам методи і напрями отримання цілком конкретних комерційних і статусних дивідендів. Система така конче потрібна – адже уже два телевізійних сезони НТКУ не виробляє якісного високоприбуткового музичного вітчизняного відеопродукту – відбіркових пісенних турів на „Євробачення”. Не виробляє за умов повної відсутності конкурентів і за умов стовідсоткової ексклюзивності. Не виробляє в основному тому, що деяким представникам „тусовки” це зовсім не потрібно.

Саме вони нашіптують рекламним партнерам і агентствам про безперспективність вкладення грошей у такого роду проект на УТ-1, саме вони пояснюють за фуршетами вітчизняним журналістам наявність у країні так званого „вищого ешелону”, „першої десятки” і т.п. шоу-бізнесу, а отже непотрібність і повну безперспективність такого роду музичних ТБ-програм. Такий підхід чітко бачать вітчизняні фахівці – і, похиливши голову, відвертаються від НТКУ, точніше певних її підрозділів.

Крім кризової морально-етичної ситуації, формувалися і реалії телевізійні – така штучна ситуація призвела до того, що, за досить скромними підрахунками, на УТ-1 не побачили ефіру близько ста нових вітчизняних пісень і стільки ж нових імен, які могли бути представлені у відбіркових турах до „Євробачення”.

За тими самими скромними підрахунками, глядачі УТ-1 не побачили щонайменше 7-8 півторагодинних цікавих і якісних музичних ТБ-програм. Програм, які можна було дуже вдало розмістити у вечірньому прайм-таймі і повторити зранку у суботу чи в неділю. Причому і програми, і імена, і пісні ці відразу потраплять на багатомільйонні телеекрани загальнонаціонального ТБ-каналу із можливістю покриття більше ніж 96 відсотків. А до того ж окремі пісенні номери з цих програм можуть масово з’явитися і в ефірі десятків місцевих ТБ-каналів по всій державі. Потужний крок уперед для вітчизняного шоу-бізу і до змін на банківському рахунку НТКУ. Чи, можливо, є скептики?

Напевно, що є. Аргументи тих із них, хто юрмляться біля таці так званого вітчизняного щоу-бізнесу, розглядати детально, думаю, не варто. Адже нові талановиті імена означають „гаплик” засиллю на ТБ-екранах і в динаміках по-сусідськи улюблених представників „раасєйской тусні”, до якої тим чи іншим боком, у той чи інший спосіб туляться і місцеві діячі.

Тим більше не цікавить такого роду діячів поява класних і високоприбуткових програм на екранах із позначкою „УТ-1” – чи не єдиному публічному місці, яке залишено в нашій державі для появи представників та зразків вітчизняної популярної та масової культури. Як це може бути організовано на найпотужнішому телевізійному каналі нашої країни, будь-який вітчизняний фахівець прекрасно знає: є два варіанти організації і проведення такого проекту.

Перший (і, як на мене, більш реальний) – організувати і провести відбіркові тури не в кожній області, а по регіонам. Припустімо, в Донецьку – східні області, в Одесі – південні, у Дніпропетровську – центральні, у Львові – західні, у столиці України можна провести два тури – для учасників з північного регіону і власне Києва. Виходити треба і з потенційних технічних (телевізійних та концертно-видовищних) умов у зазначених місцях, і з кількості потенційних учасників. Фінальну частину конкурсу проводитиме Київ, як і заключний концерт.

Маємо, як мінімум, 7 видовищних музичних програм хронометражем близько 90 хвилин із прекрасними потенційними спонсорськими і рекламними можливостями. До речі, вихід таких програм у живий ефір зменшить їхню вартість і дозволить підвищити видовищність.

Другий варіант більш витратний і важкий – проведення конкурсних відборів у всіх областях України. Зрозумілі і в 2004 році елементарні речі. Зрозумілі для людей, які і за штатним розкладом, і за внутрішньою потребою дбають про інтереси своєї ТБ-фірми, які живуть разом зі своєю країною, а не поруч. До речі, одразу зазначу – конкурсні відбори, пов’язані з радісно-затятим проведенням відбіркових турів на „Євробачення” під лозунгами різних передвиборчих кольорів, не розглядаю – сподіваюся, що розуму вистачить.

Фахівці, на жаль, розуміють і інші реалії – за умов, у які видовищне телебачення на НТКУ протягом останніх років штучно заганяли, провести якісні, чесні, відкриті, професійні відбіркові тури буде дуже і дуже важко. Особливо новій і не заангажованій „тацею” від „тусні” ТБ-команді. Не важко спрогнозувати шалений і відкритий і (найбільш небезпечна форма дружби) закритий – тихий і лютий, спротив тусовки. Будуть застосовані всі методи впливу на потенційних рекламних і фінансових партнерів для того, щоб переконати їх у недоцільності вкладення коштів у такого роду ТБ-проект НТКУ. Будуть вийняті „з рукавів” і результати легендарного вітчизняного рейтинготворення, і згадки про фінансовий та творчий стан НТКУ, і ще багато і багато чого на різні смаки і запахи.

Існує і небезпека того, що буде обраний інший варіант формування ТБ-команди. Варіант старий, знайомий, комсомолоподібний – очолити і гордо повести за собою. Абсолютно безпрограшний: якщо провал – будуть продемонстровані відеофрагментики із публічними виступами на тему „я ж давно про це говорив(-ла) і попереджав(-ла)”, в разі удачі – Ура! Слава Україні! Сльози і шморгання носом...

Чи зробить керівництво НТКУ рішучі і правильні кроки ? Хочеться вірити. Принаймні публічна заява Президента НТКУ про проведення відбіркових турів до „Євробачення-2005” в Україні – це ще не крок, але уже поворот тіла УТ-1 у вірному і цивілізованому напрямі.

Олександр Зирін, незалежний ТБ-продюсер, для „Детектор медіа”

Читайте також з цієї теми:

Радість!.. Чия? За скільки?

Олександр Пономарьов сприймає свою участь у „Євробаченні-2003” як затратну місію?

Україна на Євробаченні – підсумовуючи сказане

„Україна на Євробаченні-2003: аста з лавістою бєйбі. До того ж – двадцять разів”

Які можуть бути претензії до Пономарьова?

Україна. Євробачення. Перемога.

Запитання „Детектор медіа”: - Що, на вашу думку, потрібно для того, щоб українське ТБ на належному рівні організувало трансляцію „Євробачення-2005”?

„Євробачення” в Україні: стан очікування...

Квитки на "Євробачення" будуть доступними, особливо для журналістів