Юрію Ключковському, який звинуватив медіа в істерії навколо Закону про вибори, відповіли п'ять громадських організацій
Сьогодні з заявою щодо Закону про вибори у частині регулювання діяльності медіа виступили 5 громадських організацій, які були учасниками робочої групи, що розробляла зміни до цього закону: Незалежна асоціація телерадіомовників, Індустріальний телевізійний комітет, Асоціація “Мережа”, Східноєвропейський інститут проблем медіа та Інститут медіа права. Це звернення стало відповіддю на виступ в прямому ефірі „1+1” Юрія Ключковського, де він, зокрема, зазначав, що медіа даремно піднімають істерію навколо суперечливих положень закону.
Представникики даних організацій наголошували на найсуттєвіших небезпеках, що містить Закон про вибори. Зокрема, Ольга Большакова зазначила: „Телеорганізації та інші ЗМІ взагалі позбавлені можливості висвітлювати виборчий процес: аналізувати програми, досліджувати історію партій, професійні здібності кандидатів тощо. Навряд чи виборці зможуть отримати навіть роз’яснення, як заповнювати бюлетень...” За її словами, єдиним можливим способом це виправити є внесення змін до ст.66, де немає визначення політичної реклами чи агітації, і, фактично, будь-яке інформаційне журналістське повідомлення може бути розцінене як політична реклама чи агітація.
Однак за словами учасників конференції, до Верховної ради подано аж 3 законопроекти щодо змін у Закон про вибори, і лише один з них містить зміни до ст.66. „Така кількість законопроектів – це велика небезпека, - говорить Тетяна Лєбєдєва (Незалежна асоціація телерадіомовників). – Це дезорієнтує депутатів і ставить під загрозу прийняття конкретних змін у сфері регулювання медіа. Єдиним законопроектом, який містить зміни до ст. 66, є законопроект, поданий народним депутатом Гаврилюком”. За словами пані Лєбєдєвої, без цих змін всі інші зміни не матимуть результату.
Дмитро Федечко (асоціація „Мережа”) наголосив на основних небезпеках цієї статті: „Будь-яке інформаційне повідомлення може бути визнане політичною рекламою, і це призведе до тимчасового припинення ліцензій телерадіоорганізацій чи закриття газет”. За його словами, основною відмінністю агітаційних матеріалів від журналістських має бути суспільна значимість інформації. Далі він додав, що будь-які роз’яснення ЦВК і Нацради, попри все, не матимуть юридичної сили.
На завершення Катерина Котенко (Індустріальний телевізійний комітет) зазначила: ”Ми вже не маємо ніяких сподівань на Верховну Раду. Ми почали кричати, так звана наша „істерія” почалась ще з вересня, і до 26 грудня, до початку реєстрації кандидатів, це буде топ-темою. Остогидли звинувачення в тому, що піднімаємо істерію. Неправда те, що звучало від Ключковського вчора в ефірі „1+1”. Правда є те, що ми виступаємо проти жорсткості цієї санкції (
закриття ЗМІ – ТК). Якщо не буде змін до Закону, або якщо вони будуть не такими, як ми вимагаємо, ми звертатимемось до інших механізмів: проситимемо депутатів зробити дієздатним КС, відправимо на його розгляд Закон, або підпишемо угоду з Нарадою і ЦВК, щоб якомога убезпечити ризики для журналістів”.
Наталя Данькова, "Детектор медіа"Читайте також:
Зачем враги, если ТАКИЕ адвокаты?IREX U-Media запрошує на семінари з питань висвітлення виборів (анонс)
Телеканали наполягають на внесенні в Закон про вибори чіткого визначення передвиборної агітаціїЗМІ намагаються вибратися з законодавчої пасткиСогласительный совет одобрил снятие ограничений в деятельности СМИ