Подані ексзаступником голови адміністрації Віктора Януковича Андрієм Портновим судові позови, зокрема проти журналістів та медіа, можуть бути закриті після його вбивства. Про це сказала медіаюристка, виконавча директорка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова в розмові зі Zmina.
Вона пояснила, що захист честі, гідності і ділової репутації є особистим немайновим правом, яке не входить до складу спадщини в разі смерті людини. Згідно зі статтею 1219 Цивільного кодексу України, такі права не передбачають правонаступництва. Повноваження адвокатів Портнова також припинилися з його смертю.
«Якщо судова справа знаходиться на розгляді в суді першої інстанції або в апеляційному суді, вона призупиняється. Якщо це справа про майнові права, то спадкоємці спершу мають вступити у спадщину, а суд потім має провести в судовому порядку заміну позивача у справі», — пояснила Людмила Панкратова, додавши, що у випадку з особистими немайновими правами такого не відбувається.
Щодо справ на стадії виконання, згідно з українським законодавством, рішення стає чинним після проголошення судом апеляційної інстанції.
Так, нині є справи, в яких апеляція підтримала рішення суду першої інстанції, за якими встановила недостовірною інформацію, постановила її спростувати і стягнути кошти на користь Портнова. Ці кошти стягнули як судові витрати.
За словами Людмили Панкратової, нині юридично значимим фактом для зупинення провадження або закриття справи є держреєстрація смерті.
«Виконавець повинен відкласти виконавчі дії до з’ясування обставин факту смерті. Коли виконавець має юридичні підстави вважати, що особа померла, він зупиняє виконавче провадження. Якщо кошти вже виплачені, вони поки що так і залишаться», — пояснила вона.
Водночас є рішення, що журналісти оскаржують до апеляції і потім до Верховного Суду. У цьому випадку все залежатиме від рішення Верховного Суду, зауважила юристка. Так, у разі визнання формулювання «проросійський політик» оціночним судженням рішення суду скасують і постановлять нове. Тоді може відбуватись поворот виконання рішення, і ці кошти стягнуть зі спадкоємців Портнова.
«Якщо ж Верховний Суд не погоджується з аргументами журналістів, тоді в нас є право оскаржити це рішення до Європейського суду з прав людини, тому що так ми подаємо заяву до держави, а не до Портнова», — додала Панкратова.
Андрія Портнова застрелили в Іспанії 21 травня. За даними місцевих медіа, це сталося, коли він підвозив своїх дітей до Американської школи в Мадриді. Згідно з попередньою інформацією, йому чотири рази вистрілили в ділянку грудної клітки й ще один раз у голову.
Іспанський суд засекретив справу щодо вбивства Портнова. Однак, за версією правоохоронців, вбивство скоїли стрілець та двоє спільників.
Нагадаємо, раніше Портнов неодноразово вступав у конфлікт із журналістами та громадськими організаціями, зокрема подавав і вигравав позови до Hromadske, до Руху «Чесно», проти редактора «Цензор.НЕТ» Юрія Бутусова та Центру протидії корупції, проти Hromadske через розслідування щодо окупації Криму, проти медіа LB, Kyiv Independent і аналітичного центру StateWatch тощо.
У грудні 2024 року на сайті уряду опублікували петицію про винесення на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування санкцій до колишнього заступника голови адміністрації Віктора Януковича Андрія Портнова. Її ініціювала керівниця відділу розслідувань Hromadske Ярослава Вольвач.
Учасники Медіаруху, українські медійні та громадські організації підтримали петицію і закликали президента Володимира Зеленського винести на розгляд РНБО пропозиції щодо запровадження санкцій проти Андрія Портнова.
Вони нагадали, що у 2021 році США ввели санкції проти Портнова, обґрунтувавши це його причетністю до корупційних дій, спрямованих на контроль української судової системи.
Окрім цього, з 2010-го по 2014 рік Андрій Портнов обіймав ключові посади в Адміністрації президента Віктора Януковича та був причетним до ухвалення так званих «законів 16 січня», які порушували права громадян, обмежували свободи та визнавали громадянське суспільство «екстремістами» й «іноземними агентами». Вони також нагадали про журналістські розслідування про можливий збережений вплив Портнова на судову систему України.
Сам Портнов у відповідь закликав Кабінет Міністрів видалити цю петицію. Він також назвав учасників Медіаруху «організованою групою», а заяву Медіаруху із закликом до президента винести на розгляд РНБО санкції щодо Портнова — «доносом».
У січні 2025 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль у відповідь на петицію заявив, що наразі відсутня інформація щодо наявності підстав для застосування санкційних обмежень проти Портнова.
Читайте також:
Фото: Людмила Панкратова / Інститут розвитку регіональної преси
