24% українців та українок у віці 18+ років чули про сторіччя «Українського радіо» та/або долучалися до заходів з відзначення. При цьому пам’ятна подія привернула увагу кожного п’ятого молодого українця у віці 18–35 років, 21% людей у віці 36–55 років, а також 29% людей у віці старше 56 років.
Про це свідчать результати щорічного дослідження «Індекс медіаграмотності українців», проведеного дослідницькою агенцією «New Image Marketing Group» на замовлення ГО «Детектор медіа», яке презентували 6 травня в Укрінформі.
Найпопулярнішими способами та форматами залучення серед тих, хто чув або брав участь у заходах, стали: прослуховування та перегляд документальних передач, участь у Радіодиктанті національної єдності, перегляд інтерв’ю президента Зеленського з нагоди сторіччя мовника, а також перегляд телеконцерту Симфонічного оркестру та Хорової капели Українського радіо з Національної опери.
Член правління Суспільного мовлення, відповідальний за радіо, телебачення та диджитал-платформи, Дмитро Хоркін у коментарі «ДМ» підкреслив, що під час широкомасштабного вторгнення роль радіомовлення значно зросла, особливо в контексті обстрілів та блекаутів, коли «Українське радіо» продовжує мовити, а також з огляду на можливість засобами радіо досягти слухачів на тимчасово окупованих територіях, де «УР» часто є «інформаційним джерелом останньої надії», в тому числі життєво важливих даних про гуманітарні коридори. Він зауважив, що не випадково Нацбанк та «Укрпошта» підкреслили цю важливу роль у дизайні пам'ятної монети і марки. «За 100 років ми не припиняли свого мовлення, навіть під час Другої світової війни, коли вся територія України була окупована. Сьогодні ми теж відчуваємо відповідальність — безперебійно надавати слухачам інформацію, за будь-яких обставин», — прокоментував він роботу в умовах прицільних атак на об’єкти телерадіомовлення.
Результати опитування «Індекс медіаграмотності українців»
Як відзначали сторіччя першого українського мовника?
Вадим Міський, співголова Оргкомітету з відзначення 100-річчя «Українського радіо» та програмний директор ГО «Детектор медіа», в коментарі «ДМ» розповів, що століття першого українського мовника стало непростим, але надзвичайно важливим комунікаційним завданням: це була можливість нагадати про внесок радійників у проукраїнський спротив під час комуністичного режиму та про незамінну роль радіо під час російсько-української війни. «Значення цієї події виходить далеко за межі компанії чи навіть медіагалузі, позаяк ми маємо не так багато інституцій зі столітньою історією, які навіть у найтемніші часи відігравали важливу роль у зміцненні української ідентичності. Велика війна пробудила величезний інтерес українців до власної культури та спадщини. І тому гуртуванню суспільства навколо національної ідентичності, мови та культури ми приділяли увагу під час подій, приурочених до сторіччя радіо», — сказав Вадим Міський.
Він подякував команді радійників, які попри відсутність спеціальних ресурсів узяли на себе величезне додаткове навантаження та успішно залучили до пам’ятних заходів значну частину українського суспільства. Окремо він відзначив команди інших платформ Суспільного мовлення за підтримку контентом і команду маркетингу й комунікацій, яка створила унікальну візуальну айдентику події. Співголова оргкомітету також висловив подяку партнерам, серед яких Верховна Рада, Офіс Президента України, Кабмін, Нацбанк, «Укрпошта», Київрада, а також міжнародним партнерам і громадським організаціям — Офісу Ради Європи, Представництву ЄС, Internews, Фундації «Суспільність», «Детектору медіа», численним самоорганізованим ініціативам по всій країні — за підтримку відзначення цієї непересічної дати для держави. «І, найголовніше, дякуємо за залученість слухачам, для яких “Українське радіо” продовжує працювати безперервно та за будь-яких обставин, та Силам Оборони, в лавах яких несуть службу також і радійники, і слухачі», — сказав він.
Результати опитування «Індекс медіаграмотності українців»
Що показало дослідження?
Кандидатка соціологічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України Марта Наумова в коментарі ДМ повідомила, що, враховуючи ширші дані дослідження «Індекс медіаграмотності українців», в рамках якого опитували українців, можна простежити: «ті, хто чули або долучалися до відзначення сторіччя “Українського радіо”, є більш медіаграмотними, ніж українці в цілому».
Соціологічне кількісне дослідження «Індекс медіаграмотності українців» проводилося дослідницькою агенцією «New Image Marketing Group» на замовлення ГО «Детектор медіа» методом інтерв'ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета з використанням стандартизованого опитувальника (CAPI). Географія дослідження охопила всю територію України, за винятком тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та АР Крим. Вибірка для запитань про сторіччя «Українського радіо» склала 1600 респондентів віком 18 років і старше та є репрезентативною за віком, статтю, типом населеного пункту та регіоном.
Нагадаємо, дані щорічного дослідження медіаспоживання Internews/USAID свідчать, що станом на 2024 рік 39% слухачів радіоновин дізнаються про останні події саме на хвилях «Українського радіо». Це найвищий показник серед усіх радіостанцій країни.
Раніше Президент України Володимир Зеленський відзначив працівників «Українського радіо» державними нагородами та почесними званнями за вагомий внесок у розвиток українського радіомовлення, популяризацію національної культури й музичного мистецтва, вагомі творчі здобутки, а також високу професійну майстерність та з нагоди 100-річчя «Українського радіо». Свої відзнаки вручила також Верховна Рада України. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вручив подяку колективу «Українського радіо» та окремим його працівникам. Також до відзначення радійників долучилися Держкомтелерадіо і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
Нагадаємо, історії спротиву українських радійників скоро можна буде почитати у книзі «Українське радіо: історія буремного століття», яку готує до публікації видавництво «Лабораторія» у партнерстві з ГО «Детектор медіа».
