На телеканалі «1+1 Україна» відбулася прем’єра 24-серійного серіалу «Ключі від правди». Серіал виходить із понеділка по четвер у вечірньому праймі в доволі дивний спосіб. Тобто в якісь дні показують по дві нові серії, а в якісь — одну нову й одну попередню. Повтори трапляються як посеред тижня, так і на початку, тобто закономірність теж не зовсім зрозуміла. Здається, я пропустила якусь нову концепцію верстки ефірних сіток. Але назагал це не принципово. Як не подобається розклад на телебаченні, можна подивитися в ютубі чи на «Київстар ТБ».

«1+1 Україна» створив серіал разом із кінокомпанією «Три-Я-Да Продакшн». Найвідоміші проєкти компанії — «Позивний Бандерас», «Лікар Ковальчук» і «Коло омани». Найсвіжіший — чотирисерійна воєнна драма «Тільки живий», яка була переможцем державного мистецького конкурсу 2023 року.

Держзамовний проєкт залишив після себе легкий присмак халтури. Зрозуміти (хоча не обов’язково пробачити) творців «Тільки живи» можна. Серіал створювали за вкрай обмежений час, і добре, що взагалі створили. Навряд чи ситуація з «Ключами від правди» була так само авральною. Тому попуск за швидкість новому проєкту не передбачений.

Серіал, як кажуть боти у ютубі, знятий «ріднесенькою українською мовою», але це єдина ознака, що він створений ось нині. Автори, вочевидь, вирішили не заморочуватися з нашою воєнною дійсністю та відправили героїв у 2021 рік. Дату глядачі дізнаються випадково з квитка на літак, який купує героїня. Там же фігурує і Київ як місце подій. До цього дізнатися, що йдеться про столицю, можна хіба з таблички на відділенні поліції, яку мигцем показують на початку серіалу. В усьому іншому це старий добрий фільм без яскравих географічних і національних прив’язок, готовий до продажу за кордон.

Попри стереотипи, серіал — не про нещасну любов. Це детектив, міцно зміксований із виробничим романом. Головна героїня, капітанка поліції Валерія Черниш, змушена звільнитися з органів, щоб розслідувати вбивство свого брата. Сліди ведуть її до п’ятизіркового готелю «Ліберті», куди Лера за підробленими документами влаштовується старшою адміністраторкою. В готелі й відбувається більшість подій.

Готель «Ліберті»

У «Ліберті» крутять свої темні справи кримінальні авторитети, які тут постійно живуть в оточенні ескортниць і золотих вензелів. До речі, серіал знімали в реальному київському готелі, якому змінили лише назву. На його сторінках у соцмережах я не знайшла жодної згадки ані про початок зйомок, ані про прем’єру. Щоб пропустити такий товстий привід для піару, потрібні вагомі причини. Гадки не маю, які вони були у власників закладу, але бажання дистанціюватися від історії про «малину», яка квітне за фасадом респектабельного готелю, виглядає логічним.

Поступово Валерія розплутує особисту справу, а заразом розкриває інші злочини, які стаються в готелі. Наприклад, замах на вбивство впливового гостя, викрадення дитини чи крадіжку музейних цінностей. Мимохідь вона також допомагає численним постояльцям готелю з їхніми психологічними та соціальними проблемами. Наприклад, покращує відносини самотнього батька та доньки-підлітка, мирить закоханих, знаходить гроші на лікування онкохворої тощо.

Справа про викрадення дитини

Попри те, що сюжет про поліціянтку з власною трагедією, яка майже самотужки бореться з організованою кримінальною злочинністю, — це багаторазово обіграна у всьому світі тема, — синопсис серіалу звучить заманливо. Ну бо побутові людські драми — це завжди зажаданий товар, що в змозі скрасити будь-яку банальщину. Щоправда, в «Ключах від правди» ідею спотворили занадто слізливі й пафосні «допоміжні сюжети» й доволі посередня гра акторів другого плану.

— Це все через мене! — вигукує під тривожну музику героїня одного з епізодів, яка збирається зізнатися чоловікові, що у змові з коханцем інсценувала викрадення їхнього сина. А потім спільник жінки її обманув і викрав хлопця, щоб забрати всі гроші собі. Акторка намагається зіграти весь перелік ознак глибокого хвилювання одночасно: важко дихає, водить очима з боку в бік, заламує руки. Тут саме час вигукнути «Не вірю!», але розв’язка серії змусить забути про погану гру. Неочікувано зраджений чоловік і батько, який ледь не втратив сина, у фіналі пробачив дружині геть усе, адже «був занадто зайнятий і приділяв їй мало уваги».

Головний герой-коханець, а за сумісництвом очільник служби безпеки готелю

Толерування злочинам — чи не найбільший гріх «Ключів від правди». У купи героїв зненацька знаходяться «пом'якшувальні обставини», які нібито повинні викликати у глядачів співчуття. Так, літній гість готелю вкрав музейні цінності. Але зробив це винятково дня порятунку важкохворої дружини. Так, власник готелю «Ліберті» не цурається брати данину з ескортниць, але може пожертвувати ці гроші на благодійність. Так, головний герой-коханець, а за сумісництвом очільник служби безпеки готелю, заплющує очі на численні злочини кримінальних босів, що там живуть. Навіть спробу зґвалтування. Але ж йому так потрібні гроші, щоб лікувати важкохворого батька!

Мадам і екскортниця

Якось занадто багато важкохворих на один квадратний метр у проєкті.

Є у серіалі й дрібніші грішки. Як у стрічці «Шпиталь», для більшої реалістичності сценаристи в одному з епізодів вирішили прямо назвати отруйну речовину, за допомогою якої був скоєний замах на постояльця. Речовина справді існує та є небезпечною, тому прийом виглядає суперечливо.

У іншому епізоді, вочевидь, теж для реалістичності, сценаристи використали хід, до якого вдавалися творці серіалу «Слідаки» — назвали точну адресу місця подій. Насправді там розташований дитячий садочок. Така конкретика теж виглядає зайвою.

Подекуди герої діють усупереч здоровому глузду. Наприклад, Валерія кидається самотужки реанімувати непритомного постояльця, не зателефонувавши до швидкої та не покликавши на допомогу. Потім їй стає зле, вона йде попити водички, а нещасний так і залишається на самоті доходити на підлозі. В іншій сцені начебто досвідчена поліціянтка потайки лізе у комп’ютер готелю, не переконавшись, чи не потрапляє вона на камери спостереження. Та й назагал головна героїня, яка останні десять років пропрацювала слідчою, підозріло добре орієнтується в готельній справі. От якби покоївка почала вести слідство — це було б більш переконливо.

Наостанок згадаю, що головні ролі в серіалі виконують досвідчені актори: Антоніна Хижняк («Спіймати Кайдаша»), Сергій Стрельников («Довбуш»), Олексій Череватенко («Хазяїн-2. На своїй землі», Андрій Самінін («Мирний-21») тощо.

Задум творців очевидний — максимально вкластися у кастинг у сподіванні, що улюблені актори відвернуть увагу від недоліків сценарію та обмеженості локацій. Але, як показує практика, жодна зірка не в змозі врятувати слабкий проєкт. Навпаки, на тлі її таланту всі супровідні заламані руки, закочені очі й загравання зі злочинцями стають помітнішими.