У Грузії ініціювали поправки до закону «Про мовлення», які забороняють ведучим і журналістам висловлювати свою позицію в інформаційних програмах чи при висвітленні питань державної політики. Про це повідомляє грузинське видання Sova.

Поправки до закону ініціювали владна партія «Грузинська мрія» та партія «Сила народу», яка позиціює себе як опозиційна сила.

Поправки до закону переглянуть стандарти авторських передач. Закон також визначатиме правила отримання / передачі інформації телекомпанією прихованим способом. Зокрема, журналістам заборонять записувати інтерв’ю або телефонні розмови з метою їх трансляції, попередньо не повідомивши про це респондента.

Серед нових регуляцій проєкту:

• мовник повинен вказати джерело інформації. У разі анонімного джерела мовник має чітко це зазначити. У такому разі зацікавлена особа, чиї законні інтереси (включаючи репутацію та ім’я) можуть бути порушені через повідомлення у медіа некоректного (помилкового) факту, має право подати скаргу в Комісію з комунікацій або до суду;
• участь політичного діяча або члена політичної партії в новинах чи новинній програмі в ролі ведучого, інтерв’юера або журналіста не допускається;
• під час авторської програми безпосередньо перед її початком глядачів мають поінформувати, що програма є авторською. У ній мають бути належним чином представлені також усі важливі альтернативні думки. Слід уникати спотворення факту або думки та неправильного тлумачення різних поглядів;
• особа, проти якої в програмі були висловлені звинувачення, має отримати право на своєчасну та належну відповідь;
• неприпустимо висвітлювати політичні чи інші протиріччя або актуальні питання державної політики в новинній програмі, ґрунтуючись на особистому ставленні чи думці мовника. Не можна буде висловлювати підтримку або осуд будь-якої політичної партії, громадського, релігійного об’єднання чи іншої зацікавленої групи;
• дзвінки в прямому ефірі мають відбиратися за принципом справедливості, тобто щоб не звучала лише одна точка зору, а була представлена й альтернативна, щоб уникнути маніпулювання громадською думкою;
• мовник зобов'язаний передавати новини та інформацію, засновану на фактах — точно і неупереджено, а також запобігати розповсюдженню неправдивої інформації; мовник зобов'язаний забезпечити дотримання принципу справедливості та неупередженості, а в програмі новин — чіткий поділ фактів і коментарів;
• якщо допущено фактичну помилку, треба буде відкрито та негайно її виправити у відповідний ефірний час, після того як мовнику стане відомо про помилку;
• під час інформаційної програми неприпустимо використовувати інсценування, або ж слід чітко дати зрозуміти, що це — інсценування чи постановний матеріал.

Нагадаємо, у травні 2024 року парламент Грузії ухвалив законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу» у фінальному читанні. Закон зобов’язує неурядові компанії та медіа, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як організація, що проводить інтереси іноземної сили. Ухилення від реєстрації або неподання фінансової декларації у встановлені терміни тягне за собою штраф у розмірі 25 тисяч ларі.

Проти ухвалення цього закону торік навесні у Грузії тривали масові протести, на яких правоохоронці били демонстрантів і журналістів. 

Також, як повідомлялось, у Грузії виключать з усіх чинних законів терміни «гендер» та «гендерна ідентичність». Зокрема, закон «Про гендерну рівність» перейменують на закон «Про рівність жінок і чоловіків». 

Фото: парламент Грузії / Formula News