Парламентська асамблея Ради Європи висловила стурбованість поводженням із засновником Wikileaks Джуліаном Ассанжем та називає обвинувачення, висунуті проти нього владою США, «непропорційно суворими».
Резолюцію під назвою «Затримання і засудження Джуліана Ассанжа та їхній негативний вплив на права людини» підтримали 88 депутатів, 13 висловились проти і 20 утрималися, повідомляє Укрінформ.
«Парламентська асамблея нагадує про важливість вільної преси, чия роль "громадського сторожового пса" забезпечує належне функціонування демократичної держави, що керується верховенством права. Ця роль є особливо актуальною у світлі серйозності нинішніх збройних конфліктів та зростання кількості і тяжкості випадків міжнародного переслідування», — йдеться в резолюції.
ПАРЄ стверджує, що «жорстоке» поводження з Ассанжем, якого нещодавно звільнили з-під варти після понад «десятирічного політично мотивованого переслідування» за його журналістську діяльність, потребує особливої уваги.
«Непропорційно суворе поводження з Джуліаном Ассанжем, зокрема його безпрецедентне засудження за Законом про шпигунство, створює небезпечний негативний ефект і клімат самоцензури, що впливає на всіх журналістів, видавців та інших осіб, які висвітлюють питання, що мають важливе значення для функціонування демократичного суспільства», — йдеться в документі.
Ассамблея вважає, що всі викладені факти дають підстави для того, щоб вважати Ассанжа «політичним в'язнем».
ПАРЄ закликала країни-члени та країни-спостерігачів переглянути свої закони про захист інформації та забезпечити ефективний захист журналістів від примусу розкривати свої джерела.
Асамблея також закликала Сполучені Штати Америки як країну-спостерігача при Раді Європи розслідувати ймовірні воєнні злочини і порушення прав людини, викриті Ассанжем.
Як повідомлялось раніше, 1 жовтня засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж вперше після свого звільнення з британської в’язниці мав публічний виступ в Комітеті з правових питань і прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи. Як повідомляє Укрінформ, у своєму зверненні Ассанж заявив, що вважає себе мішенню для переслідування за журналістську діяльність.
24 червня засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа звільнили з британської в'язниці. Перед тим Ассанж уклав угоду з міністерством юстиції США і погодився визнати себе винним у публікації конфіденційних військових документів. Відповідно до умов нової угоди, прокурори міністерства юстиції вимагатимуть 62-місячного ув’язнення, що дорівнює терміну, який Ассанж уже відсидів у лондонській в'язниці суворого режиму, поки боровся проти екстрадиції до США.
Влада США звинувачувала Ассанжа у змові з метою отримання та розголошення інформації про національну оборону. Йдеться про публікацію конфіденційних військових документів, які йому надала колишня аналітикиня армійської розвідки Челсі Меннінґ у 2010 і 2011 роках. Це тисячі сторінок нефільтрованих американських дипломатичних телеграм, звіти про діяльність, пов'язану з війною в Іраку, та інформацію про ув'язнених у тюрмі Ґуантанамо. США стверджували, що файли Wikileaks, які розкривали інформацію про війни в Іраку та Афганістані, ставили під загрозу життя людей. Йому висунули 18 кримінальних обвинувачень і загрожувало позбавлення волі терміном до 175 років.
Асанж із 2012 року жив у Посольстві Еквадору в Лондоні, де попросив прихистку. Британія відхилила запит Еквадору про призначення Ассанжа членом дипломатичної місії. У 2019 році Ассанжа позбавили права на політичний притулок в Еквадорі та затримали британські правоохоронці.
Велика Британія відмовлялася екстрадувати Ассанжа до Сполучених Штатів через його нестабільний психічний стан. У 2022 році, після того як США гарантували гуманне поводження з ув’язненим, Британія схвалила екстрадицію Ассанжа до Штатів, однак він направив нову апеляцію на це рішення. У березні 2024-го Високий суд Лондона вирішив не екстрадувати Ассанжа до США до завершення розгляду його апеляції.
Сумарно Ассанж провів п'ять років у в'язниці суворого режиму та ще сім років прожив у посольстві Еквадору в Лондоні
Фото: Джуліан Ассанж у ПАРЄ / Getty Images
