Вірменська медіаспільнота рішуче засудила поліцію країни за поранення щонайменше десяти журналістів під час сутичок з протестувальниками, які 12 червня в Єревані вимагали відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна. Про це повідомила вірменська служба «Радіо Свобода».
«Ми засуджуємо застосування поліцією брутальної сили проти представників ЗМІ, а також непрофесійні, непрораховані дії, які призвели до серйозних наслідків. З низки відео, а також фото інформаційного агентства Photolur зрозуміло, що світлошумові гранати також були спрямовані на журналістів і операторів, які стояли в місці, де були зосереджені камери ЗМІ», — заявили 13 червня дев’ять вірменських медійних груп.
Того дня сили безпеки кинули в натовп десятки світлошумових гранат. Щонайменше 83 людини зазнали поранень. За даними правоохоронних органів, також постраждали 18 поліцейських.
Медійні організації стурбовані тим, що Пашинян і його союзники однозначно захищають дії поліції. Журналісти вимагають від МВС розслідувати дії силовиків та «притягнути до відповідальності посадових осіб, які перевищили службові повноваження».
Слідчий комітет Вірменії звинуватив протестувальників у «масових заворушеннях» і заявив, що встановив 40 причетних осіб. Відомо, що під час сутичок було заарештовано 28 протестувальників. Їм загрожує кримінальна відповідальність.
Нагадаємо, у травні ми також повідомляли про те, що під час протестів у Вірменії проти територіальних поступок Азербайджану правоохоронні органи атакували кількох журналістів. Напади на щонайменше п’ятьох журналістів сталися з 19 квітня під час акцій протесту проти плану уряду передати частину території Азербайджану згідно з угодою, яка була завершена 16 травня.
Тоді міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) закликала владу Вірменії припинити насильство з боку поліції проти репортерів та боротися з безкарністю, провівши незалежні та прозорі розслідування нападів.
За даними RSF, посідаючи 43-тє місце серед 180 країн у Всесвітньому індексі свободи преси за 2024 рік, Вірменія зараз переживає «безпрецедентний рівень дезінформації та розпалювання ненависті», зокрема у зв’язку з постійною загрозою війни з сусіднім Азербайджаном через Нагірний Карабах.
Фото: Karen Minasyan / AFP / Getty Images
