Прем’єра першого документального фільму Антона Птушкіна «Ми, наші улюбленці та війна» відбулась під час церемонії відкриття триденного фестивалю документального кіно Doc Kyiv Fest.

«За ці півтора року, поки ми знімали цю картину, у мене було почуття провини, що я знімаю тварин, а не людей. Але я хочу вірити, що це кіно і про людей також. А може, і більше про людей, ніж про тварин», — сказав автор стрічки.

Птушкін повідомив, що його фільм — глядацький середній метр, і додав, що це «попсова документалка», тобто традиційна подача розповіді: «2022 рік був роком коротких форм. Усі робили відоси, які потрібно було терміново вивантажувати. Я не вмію такого робити, на жаль. Я зрозумів, що мені потрібно щось більш фундаментальне, і документальне кіно — це, напевно, одна з таких форм. Ми вирішили розповісти про тварин, бо ми шукали кут, під яким можна було б показати війну так, щоб було цікаво дивитись іноземцям. Це насправді дуже прагматичний підхід. Було літо 2022 року — Буча вже відбулася. На жаль, смертю людини вже було нікого здивувати на заході. А тварини — це тема, яка може торкнути серця».    

У стрічці велика кількість людей говорить англійською, адже фільм створювався для західної аудиторії. Птушкін сказав, що наразі вдалося досягнути певного результату — фільм уже придбав найбільший мовник Америки — PBS. «Водночас нам здалося, що тут багато історій, які хочеться розповісти і українцям теж. Так виникла ідея створити українську версію. Але для мене це два різних фільми. Це пов’язано з тим, що нам і Заходу цікаві різні речі», — розповів режисер.

На фото: Антон Птушкін та співпродюсерка Зоя Сошенко

Однією з героїнь фільму є Наталя Мазур — колишня керівниця притулку в Бородянці, де під час окупації в зачинених вольєрах загинуло багато собак. Мазур каже, що не випустила собак з вольєрів, бо вони могли напасти на людей. В аудиторії після перегляду виникли питання, чому вона є однією з героїнь у стрічці. Птушкін відповів, що вони створювали документальне кіно і було важливо почути дві сторони. «Одне з найголовніших питань для нас було — чи варто ризикувати життям людини, щоб урятувати тварин? І відповіді на це питання немає. Це жахливо, але глядач має зробити вибір сам», — пояснив режисер.

Створювалася стрічка у співпраці з канадською компанією Yap Films. За словами Птушкіна, представники цієї компанії знайшли його за допомогою великої української діаспори в Канаді. Yap Films зацікавив його англомовний ютуб-канал, на якому в той час останнє відео було присвячено псу Патрону.

На головному фото — Антон Птушкін та програмний консультант ОМКФ Алік Шпилюк

Фото: Ірина Семенюта