З початком повномасштабного вторгнення алгоритм інформаційної роботи з висвітлення війни у ЗМІ напрацьовувався з нуля. Про це в інтерв’ю Liga.net. розповіла колишня заступниця міністра оборони з інформаційної політики та стратегічних комунікацій Ганна Маляр.
Вона зазначила, що до 24 лютого 2022-го були зовсім інші інформаційні виклики. І були вже створені наративи, які використовувалися і які не потрібно було доробляти.
З початку великої війни перед оборонним відомством в інформаційному полі постало декілька завдань.
«Перше, що ми побачили, — шалену паніку серед населення. Тому завданням було не тільки надавати людям інформацію, а й відпрацювати із суспільством таким чином, щоби не просто його заспокоїти, ні, — у людей має бути внутрішній та зовнішній оборонний потенціал. Бо це, зокрема, і ті люди, які мають прийти до тієї ж територіальної оборони (як знаємо, у перші тижні туди прийшло майже сто тисяч добровольців). І ми тоді транслювали, що всі повинні стати до зброї — ніякого іншого варіанту немає», — каже Маляр.
Другим завданням, яке вона назвала, було не нашкодити Збройним силам. Тобто, сформулювати розуміння і надати роз’яснення з приводу того, про що можна і про що не можна говорити: «Ми напрацьовували це вже під час війни, тому що ніякого підручника з цієї теми немає. У перші тижні я проводила роботу з головами місцевих адміністрацій всіх областей, з представниками місцевої влади, з мерами міст, організовувала інформаційні штаби при всіх місцевих адміністраціях по всіх областях, зв’язувала їх з військовими, щоби вони налагодили комунікації. І можна побачити, що зараз ніякого хаосу у подачі інформації на місцях немає. У нас вже немає, наприклад, таких ситуацій, коли мер каже про те що ракета не влучила в аеропорт, а потім за дві години вона туди влучає, бо мер мимоволі став навідником, коли це сказав. Міністерство оборони тоді дуже швидко напрацювало рекомендації, що і як говорити, і розіслало по областях із зауваженнями, що у випадках, коли щось не зрозуміло, треба звертатися до Міноборони або до військових».
Ключовим, на думку Ганни Маляр, має бути розуміння: «Міністерство оборони створює інформаційну політику, але під час війни основним замовником є Збройні сили. І всі меседжі, які я створювала, які публічно озвучували Міноборони та всі Сили оборони, — насамперед були скоординовані з Генеральним штабом».
Ексзаступниця міністра оборони також розповіла, що після декількох своїх відряджень до західних країн вона зробила висновок, що інформаційна робота України з висвітлення війни оцінюється «дуже високо». Маляр уточнила, що в цій роботі інколи задіяні не лише Міноборони та Генштаб: «Якщо говорити про роботу на території ворога — не можу розкривати деталі, але, повірте, і там ведеться дуже потужна інформаційна робота — то до неї долучені і Мінціфри, і Міністерство внутрішніх справ, і, звісно, Головне управління розвідки».
Нагадаємо, 18 вересня Кабінет Міністрів звільнив Ганну Маляр з посади заступниці міністра оборони.
Маляр стала заступницею міністра оборони у серпні 2021 року — ще до того, як міністерство очолив Олексій Резніков.
До цього вона була тренеркою підрозділів СБУ зі стратегічних комунікацій та брала участь у телепроєктах як юристка-криміналістка. У 2020 році балотувалась до Київради від «Слуги народу», але вибори програла.
Як зазначає «ВВС Україна», під час роботи на посаді заступниці міністра оборони Маляр активно дописувала в соціальні мережі про успіхи ЗСУ на фронті. Іноді її дописи випереджали офіційні повідомлення Генштабу ЗСУ і призводили до непорозумінь.
Деякі з її повідомлень військові називали передчасними та хибними.
Ганна Маляр вела досить успішну інформаційну кампанію, спрямовану на те, аби в соцмережах не поширювали наслідки ракетних ударів Росії по Україні, та попереджала про кримінальну відповідальність за такі дії. Вона грала важливу роль у координації роботи журналістів на фронті, що інколи призводило до конфліктних ситуацій. Зокрема, журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва у своїй статті «Хто така Ганна Маляр? І чому її звільненню радіють воєнкори та пресофіцери» написала: «Саме в часи цієї заступниці воєнного кореспондента могли викреслити з пулу чи поставити в бан на відвідини того чи іншого сектора».
Останній скандал, у який потрапила Маляр на своїй посаді заступниці міністра оборони, був спричинений її передчасною заявою про звільнення села Андріївка біля Бахмута. Цю інформацію, яку вона оприлюднила раніше за Генштаб та військових, офіційно спростувало командування 3-ї окремої штурмової бригади.
29 вересня Маляр опублікувала у фейсбуці звіт про свою роботу. Вона нагадала, що в її підпорядкуванні було три підрозділи: директорат інформаційної політики, управління преси і департамент гуманітарного забезпечення. І підкреслила, що під її керівництвом відбулась реформа медійних підрозділів Міноборони з урахуванням викликів воєнного стану.
«Створено Military Media Center — медійний майданчик Сил оборони. Там щодня киплять інформаційні події — проводяться брифінги, круглі столи, зустрічі, включення в ефіри тощо. Оновлений формат, програмна сітка та склад ведучих Радіо Армія ФМ. Удосконалено роботу інформагенції Армія Інформ у нових умовах», — повідомила ексзаступниця міністра оборони.
Також на рахунок своїх досягнень вона записала створення телеканалу «Армія ТВ» та отримання ним ліцензії. «Зараз він в процесі запуску. Колектив зібрано з мобілізованих телевізійників та на базі військового телебачення. Військове телебачення не руйнували, бо задача колективу працювати зараз разом, а потім “підхопити” телеканал після перемоги та демобілізації», — розповіла Ганна Маляр.
Згадала вона і про «Порядок реагування на кризові ситуації», впроваджений за її участі у Міноборони та ЗСУ, і про комунікаційну стратегію «Рік відплати», спрямовану на забезпечення виконання мобілізаційних заходів, і про порадник Міноборони для медіа, покликаний допомогти редакціям організувати роботу в районах бойових дій, комунікувати з військовими і дотримуватися норм безпеки.
Фото: Liga.net.
