ІХ з'їзд Національної спілки кінематографістів України обрав нового голову Спілки. Ним став відомий кінооператор Сергій Борденюк, який з 2008 року є секретарем правління цієї організації. Зі 133 делегатів за нього проголосувало 92 кінематографісти, проти — 41. За опонента Борденюка — продюсера, засновника та керівника компанії «Артхаус Трафік» Дениса Іванова — голоси розподілилися чітко навпаки: за — 41, проти — 92.
Сергій Борденюк. Фото з сайту КНУКіМ
З’їзд розпочався о 10-ій ранку. Результати голосування за нового голову оголосили на початку одинадцятої вечора.
Попередній очільник НСКУ, кінорежисер та генеральний директор Національної кіностудії ім. О. Довженка Олесь Янчук перевищив термін своєї каденції на два роки: замість визначених статутом чотирьох років, обіймав цю посаду шість. Як пояснив він «Детектору медіа», у 2021-му не змогли провести з’їзд через пандемію коронавірусу, а у 2022-му завадила повномасштабна війна.
З’їзд відкрився доповіддю Янчука, у якій він прозвітував про діяльність Спілки під його керівництвом. Насамперед зазначив, що його зайнятість на посаді гендиректора кіностудії не дозволяла йому «проводити більше часу у Будинку кіно, але деякі проєкти втілити, все ж таки, вдалося». Серед іншого, вдалося стати на захист прав та інтересів кіноспільноти: як відомо, у травні цього року НСКУ подала судовий позов проти Кабінету Міністрів, оскаржуючи рішення Держкіно подовжити повноваження членів Ради з державної підтримки кінематографії.
Олесь Янчук нагадав, що найскрутніші часи для спілчан почалися в період пандемії та продовжилися після повномасштабного російського вторгнення. Аби розрахуватися з боргами за комунальні послуги та сплачувати хоч якісь зарплати, довелося зняти 109 тис. дол. з депозиту (Спілка продала свою частку у Московському кіноцентрі, і виручені від продажу 360 тис дол. було покладено на депозит. — «ДМ»).
Після майже півторагодинного виступу Янчука, що завершився короткою суперечкою з Ярославом Лупієм, який очолює Одеське відділення НСКУ (бо за словами пана Олеся, «ніякої діяльності в одеському осередку не було. Не бу-ло!»), делегати годину слухали про перспективи, які на них очікують у найближчі чотири роки: зі своїми програмами виступили претенденти на крісло голови Спілки Сергій Борденюк та Денис Іванов.
За реакцією залу майже відразу стало зрозуміло, що спілчанам більше до вподоби те бачення майбутнього, яке їм запропонував Борденюк: його виступ час від часу переривався оплесками, натомість промова Іванова супроводжувалася дещо настороженою тишею. І хоча Іванов досить детально розписав, як саме він збирається залучати кошти на діяльність Спілки, представляти її інтереси на міжнародному рівні, налагоджувати співпрацю з центральними та місцевими органами влади та опікуватися осередками (власне, про ці вектори діяльності відзвітував у своїй програмі і Борденюк), склалося враження, що спілчани здебільшого дійшли висновку, який озвучив один дуже поважний за віком кінематографіст. Він сказав, що у програмі Борденюка «було головне — турбота про мистецтво», а у програмі Іванова він цієї турботи не помітив.
Непорозуміння виникло й після того, як обидва кандидати оголосили списки своїх команд. Виявилося, що декілька кінематографістів одночасно потрапили до «пулу» і Борденюка, й Іванова. Причому деякі з них дізналися про це вже під час з’їзду, адже жодних попередніх домовленостей з ними не було. Наприклад, кінознавець Сергій Тримбач, який очолював Спілку впродовж 2009–2016 років. Він з обуренням відреагував на те, що Борденюк вказав його як члена своєї команди. «Я у Іванова! Ми обговорювали з ним це два місяці!» — заявив Тримбач.
Але було й те, що беззаперечно об’єднало табори прихильників обох кандидатів. Це опозиція до Держкіно, яке останніми роками надто віддалилося від нагальних потреб та запитів кінематографістів. Як сказала у своєму виступі Юлія Сінькевич (колишня генпродюсерка ОМКФ, членкиня наглядової ради та співзасновниця Української кіноакадемії, членкиня наглядової ради Українського інституту, Європейської кіноакадемії та Українського Оскарівського комітету), «Держкіно не є нашим другом та партнером, на жаль».
Тож і Сергій Борденюк, і Денис Іванов, і деякі інші кінематографісти, які брали слово, обговорювали та пропонували засоби, завдяки яким кіноспільнота в нинішні важкі часи буде сама відшукувати можливості для своєї професійної реалізації, не покладаючись на підтримку Державного агентства України з питань кіно.
Показово, що ані виконувача обов’язків міністра культури Ростислава Карандеєва, ані голови Держкіно Марини Кудерчук на цьому важливому для кінематографістів зібранні не було. Хоча, звісно, представників Мінкульту та Агентства на нього запрошували. І, звісно, на з’їзді у 2017 році були присутні і тодішній міністр культури, і тодішній голова Держкіно.
Сергій Борденюк — оператор-постановник вищої категорії, художній керівник курсу операторської майстерності Київського національного університету культури і мистецтв. Заслужений діяч мистецтв України. Лауреат вітчизняних та міжнародних кінофестивалів. У творчому портфоліо митця — понад 50 відзнятих фільмів та серіалів.
Денис Іванов — продюсер, кінодистриб’ютор, культурний менеджер. Засновник та керівник кінокомпанії «Артхаус Трафік» і кінофестивалю «Чілдрен кінофест», співзасновник Одеського міжнародного кінофестивалю
Фото Олени Чередниченко: президія ІХ з’їзду НСКУ
