Дмитра Вєдєнєєва звільнили з посади заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.
Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив історик, народний депутат IX скликання й колишній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович:
«Декаґебізація в дії. Вєдєнєєв більше не заступник директора Інституту українознавства. Дякую усім небайдужим», — написав В’ятрович.
Він опублікував фото листа директора Науково-дослідного інституту українознавства Василя Чернеця, у якому той повідомляє заступника міністра освіти і науки Дениса Курбатова, що після того, «як у соцмережах прокотилася “хвиля обурення” щодо давніх публікацій Вєдєнєєва з приводу історії Голодомора», про які Чернець, «на жаль, не знав», він вирішив «врахувати думку громадськості» і звільнити його з посади заступника директора НДІ українознавства.
Про призначення Вєдєнєєва стало відомо з повідомлення Інституту у фейсбуку: «21 вересня 2023 року на зборах колективу Науково-дослідного інституту українознавства директор Василь Гнатович Чернець представив заступника директора з наукової роботи — доктора історичних наук, професора Вєдєнєєва Дмитра Валерійовича». У НДІ українознавства Вєдєнєєва представили як українського історика, військового аналітика та експерта, полковника запасу, який «у 2006 р. захистив докторську дисертацію на тему "Діяльність спеціальних підрозділів руху українських націоналістів та Української повстанської армії (1920–1950 рр.)" і написав понад 750 друкованих праць, у тому числі 50 монографій, навчальних посібників та науководокументальних праць».
Володимир В’ятрович різко розкритикував це призначення й оприлюднив щодо Вєдєнєєва інформацію, яка у повідомленні Інституту жодним чином не згадувалася:
«Одним із головних завдань Росії в історичній політиці в попередні десятиліття тому було заперечення геноцидного характеру Голодомору. Колосальні ресурси витрачалися на те, щоб так не сприймали його в Україні, не визнавали таким в світі. З приходом до влади в Україні Януковича Росія розпочала зносити здобутки визнання Голодомору геноцидом попереднього президента. Тому новий, обраний в 2010, вже на першому ж своєму виступі за кордоном весною цього року сказав, що нема підстав твердити про геноцид, була лиш загальна трагедія народів СРСР. Нове керівництво СБУ почало закривати архіви КГБ, де містилася інформація про події 1930-тих».
Він зазначив, що головними інструментами цієї російської кампанії стали нові очільники Українського інституту національної памʼяті, структури, створеної за президентства Віктора Ющенка саме для дослідження Голодомору і поширення інформації про нього.
«Це були комуніст Валерій Солдатенко та кагебіст Дмитро Вєдєнєєв. Обидва встигли наробити шкоди Україні, поки перший з них був директором УІНП, а другий його заступником. Обидва втекли з посад після втечі Януковича в 2014. І ось вчора дізнаюся, що Вєдєннєєв знову на посаді заступника директора. Щоправда вже не Інституту національної памʼяті, але все ж державної установи — Інституту українознавства. Це неприпустимо, тим паче в час війни — Вєдєнєєв озвучувач російських наративів про наше минуле», — наголосив Володимир В’ятрович.
Він звернувся до Міносвіти та до міністра Оксена Лісового із закликом «виправити цю ганебну помилку».
«Особливо ганебну у рік, коли відзначаємо 90 роковини Голодомору. Той, хто стирав памʼять про його жертв, не повинен працювати в державних структурах», — підкреслив історик.
Як повідомляє Lb.ua, у 2013 році В’ятрович писав, що Вєдєнєєв у своїй книзі «Заручниця глобального протистояння» ретранслював давно забуті тези радянського КГБ про те, що концепція Голодомору була вигадкою ЦРУ та інструментом боротьби проти радянської влади під час холодної війни.
Крім того, Вєдєнєєв досліджував діяльність керівника радянських закордонних диверсійних спецслужб Павла Судоплатова, вбивці провідника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця у 1938 році. У 2015 році Вєдєнєєв у співавторстві з істориком російських спецслужб Олександром Колпакіді видав книгу «Разведка Судоплатова. Зафронтовая диверсионная работа НКВД-НКГБ в 1941–1945 гг.».
У 1991 році Д.Вєдєнєєв закінчив КДУ імені Шевченка, куди вступив після школи, тому бути штатним співробітником КДБ не міг через вік. У 1994 р. став офіцером - науково-педагогічним співробітником СБУ.
Фото: Дмитро Вєдєнєєв / «Новинарня»
