«Рашисти могли знати, що їх ракета була збита, у режимі "онлайн" й отримали підтвердження у вигляді офіційних повідомлень ще 4 травня, включно з фото. А публікація Defense Express вийшла через понад добу від часу подій», — так видання Defense Express відреагувало на звинувачення від Повітряних сил у наданні інформації ворогу.
Нагадаємо, раніше 5 травня видання, яке спеціалізується на оборонній тематиці, повідомило, начебто приблизно о 02:40 4 травня у небі над Києвом Збройні сили України вперше успішно перехопили російську «гіперзвукову» ракету Х-47 «Кинджал». Такий висновок Defense Express зробив на основі фото решток ракети, які потрапили в розпорядження журналістів.
У реакції на звинувачення медіа пояснює, що «Інформація щодо можливості ЗСУ знищувати балістичні ракети — офіційна, інформація про знищення ракет, які цілили у Київ, — офіційна. З боку Defense Express — лише ідентифікація самих уламків, перші фото з якими стали публічними за добу від публікації матеріалу».
Журналісти уточнюють, що про можливе застосування по Києву балістичних ракет і їх знищення повідомила Київська міська військова адміністрація. Перші фото уламків опублікувала Патрульна поліція Києва. Про те, що системи «Петріот», які здатні збивати балістичні цілі, стали на бойове чергування, наприкінці квітня повідомили Повітряні сили.
Зі свого боку Defense Express, «отримавши фото уламків, самостійно провів лише їх ідентифікацію та припустив на основі порівняння частин ракети Х-47 "Кинжал", наявних та отриманих фото, а також офіційного повідомлення про ймовірне застосування ворогом для обстрілу Києва балістичних ракет, те, що мова йде якраз про "Кинжал". А не про балістичну ракету від ОТРК "Искандер" чи Х-22».
Ситуацію зі звинуваченнями від Повітряних сил прокоментувала «Детектору медіа» Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації. Вона вважає, що Повітряні сили некоректно зробили журналістів винними в цій ситуації: «Журналісти не є розпорядниками інформації. Розпорядник інформації, очевидно, це якийсь держслужбовець, злив її в медіа, переслідуючи якусь свою мету і навряд чи бажаючи нашкодити Україні. Згідно з українським законодавством, відповідальність за поширення інформації несе її розпорядник, тобто держслужбовець, на якого законодавством покладений цей обов’язок. На мою думку, не варто було критикувати публічно журналістів, тому що впевнена, що вони теж не хотіли нашкодити Україні, а цю ситуацію краще вирішувати комунікаціями».
Пані Оксана додала, що поспілкувалася з Юрієм Ігнатом, речником Повітряних сил: «Він пояснив свою позицію, я — свою, і ми порозумілися. Пан Юрій вважає, що журналісти важливі, цінує журналістську роботу і сказав, що він даватиме коментарі. Ми домовилися, що ми покращимо комунікацію для того, щоб таких ситуацій більше не виникало».
«Детектору медіа» також вдалося зв’язатися з Юрієм Ігнатом. Але він відмовився публічно коментувати ситуацію. Раніше Повітряні сили оголосили в телеграмі, що «Сьогодні коментарів і ввімкнень спікерів Повітряних Сил не буде!». Та порадили звертатися до Defence Express і Київської міської військової адміністрації.
Також Оксана Романюк запропонувала створити тематичний лікнеп для журналістів: «За понад рік і два місяці війни вже всі журналісти добре розуміють, що, куди і як, але інколи можуть виникати нюанси, які стосуються саме Повітряних сил».
Медійниця побоюється, що подібна критика з боку Сил оборони, які наразі мають найвищу довіру в державі, може вилитися у фізичну небезпеку для журналістів.
Раніше Повітряні сили ЗСУ заявили, що не розповідатимуть українським та закордонним ЗМІ про роботу протиповітряного щита країни. А речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат закликав громадян не публікувати кадри роботи української протиповітряної оборони.
Повітряні сили також попереджали про кримінальну відповідальність адміністраторів телеграм-каналів, які публікують інформацію про рух російських ракет та дронів і збиття їх українською ППО. За їхніми словами, цією інформацією може скористатися Росія під час планування наступних атак.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр вважає, що у відкритих джерелах криється певна небезпека, адже вороги іноді швидше дізнаються інформацію з українських відкритих джерел, ніж їм доповідають їхні ж спецслужби.
