Зміст та контекст законопроєкту «Про медіа» має стати темою зустрічі віцепрезидентки Європейської комісії з питань цінностей і міністра культури та інформполітики Олександра Ткаченка. Про це Вєра Юрова повідомила сьогодні на пресконференції у Брюсселі, де презентували Європейський акт свободи медіа, пише «Укрінформ».
Зустріч має пройти у «наступні тижні» у Львові.
«Хочу розуміти причини для ухвалення такого закону, його контекст та мету – все те, що не завжди видно на папері. Ми працюємо над проєктом закону та зможемо зробити висновки після його ретельного вивчення, що триває. Тоді ми зможемо продовжити переговори з уже визначеною позицією ЄС», – сказала представниця Європейської комісії.
Як підкреслила Вєра Юрова, питання свободи слова та незалежності медіа є важливою складовою переговорного процесу для країн-кандидатів на членство в ЄС. «Ми включаємо опис ситуації довкола медіа у наші доповіді щодо верховенства права. Тож ми розглядаємо це як дуже важливий елемент для оцінки якості та стійкості демократії. Ситуація зі ЗМІ відіграє значну роль для країн-кандидатів, вона постійно залишається на радарах наших перемовників щодо наближення національних правил та підходів до європейських стандартів», – сказала Юрова.
Нагадаємо, 30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, «за» проголосували 233 нардепи. Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС.
Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію роботи онлайн-ЗМІ. Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним. Законопроєкт «Про медіа» передбачає, зокрема, й залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці.
Комітет захисту журналістів (CPJ) закликав Верховну Раду відмовитися від подальшого розгляду законопроєкту, адже в такому вигляді документ «серйозно загрожує свободі преси в Україні, посилюючи державний контроль над інформацією в той час, коли громадяни потребують її найбільше».
В Україні теж лунає критика цього законопроєкту. Як вказують експерти, нова редакція документа нібито «скасовує заборону російської музики та "чорні списки"» діячів, які загрожують національній безпеці України. Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін запевнив, що законопроєкт «Про медіа» не знищує «чорні списки». За його словами, він робить їх ведення більш цивілізованим.
Також медіаспільнота критикує окремі положення законопроєкту, які нібито містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії. Зокрема, як заявляв громадянський рух «Відсіч», ці зміни передбачають фактичне зменшення української пісенної квоти в радіоефірі на 10%. Депутатка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук заявила, що ухвалений законопроєкт «Про медіа» не зменшує квоти, а збільшує.
Фото зі сторінки Вєри Юрової у твіттері
