Максим Віхров 22 червня повідомив «Детектору медіа», що з травня 2022 року став головним редактором видання «Український тиждень».
Наразі в редакції «Тижня», окрім нього, працює Ольга Ворожбит, Алла Лазарева, Тетяна Боць, Андрій Голуб, Роман Малко, Олександр Крамар і Федір Кудрін. Також видання працює з багатьма позаштатними авторами.
«У нашій роботі ми продовжуємо дотримуватись редакційного принципу "Зміст має значення". Наприклад, ми ще до війни завели телеграм-канал, але пишемо там лише про головні, найбільш важливі події в Україні та світі, а не засипаємо читача сотнями повідомлень на добу. Також ми стали робити більший акцент на роботі з міжнародною аудиторією. Наприклад, Алла Лазарева і Ольга Ворожбит дали за цей час, напевно, сотні коментарів іноземним медіа: французьким, німецьким, індійським тощо, — повідомив Віхров. — Наш кореспондент Роман Малко, а також залучені автори роблять репортажі зі звільнених та прифронтових теренів, записують свідчення людей, які пережили окупацію, роблять інтерв’ю із захисниками України, зокрема з іноземними добровольцями».
Він також розповів, що редакція перекладає важливі тексти про Україну англійською, має україно-, англо-, франко- та німецькомовний твіттер. Крім цього, видання налагодило двосторонню співпрацю з Die Welt, на шпальтах якого тепер друкують статті авторів «Тижня».
«Що стосується решти напрямів, ми залишаємось, скажімо так, світоглядним виданням. Коли у лютому всі заговорили про потребу глибинної деколонізації, про цивілізаційні відмінності між Україною та Росією, мені було дуже приємно — це те, про що "Тиждень" пише вже півтора десятиліття. Нещодавно стало відомо, що вулицю Пушкінську у Києві перейменують на честь Євгена Чикаленка. Значить, все ж таки не дарма "Тиждень" з 2016 року допомагав витягнути ім’я Чикаленка із забуття, — сказав Максим Віхров. — Але пишатися зробленим колись — це справа для мирних часів. Війна ще триває, і думати про те, якою Україна має стати після війни, треба вже зараз. Тут інтелектуальні напрацювання "тижнівського" середовища також стануть у пригоді. <…> Наша місія — насичувати український інтелектуальний простір сенсами і ми будемо виконувати її».
Як розповів Максим Віхров, журнал «Український тиждень» друком наразі не виходить.
«Пізно увечері 23 лютого, це якраз була середа, ми, як завжди, здали у друкарню черговий випуск «Тижня». Але друком він вже не вийшов. А через декілька днів наш більд-редактор і верстальник Максим Соловйов пішов на війну. Наразі ми не маємо змоги видавати друковану версію, тому публікуємо всі наші матеріали на сайті Tyzhden.ua, доступ до них безкоштовний. З економічної точки зору, робота у такому форматі — це серйозний виклик, але ми робимо все, щоб задовольняти інтелектуальні потреби наших читачів. Нас часто запитують, коли ми повернемось у друк, але наразі я не маю відповіді на це питання. Про будь-які зміни ми обов’язково повідомимо», — сказав головред видання.
Підтримати «Тиждень» можна через Патреон тут.
«Ми завжди були, є і будемо незалежним медіа, яке не обслуговує олігархічні інтереси і не публікує «джинсу». Тому ми особливо вдячні тим, хто поділяє наші погляди і підтримує нас фінансово», — додав Віхров.
Нагадаємо, у березні 2020 року журнал «Український тиждень» призупиняв випуск друкованої версії через пандемію COVID-19 та каратин. Згодом журнал відновив свій вихід. У тому ж році Tyzhden.ua оновив дизайн сайту та підхід до його наповнення. 9 грудня головний редактор «Українського тижня» Дмитро Крапивенко повідомив, що журнал у 2020 році не видаватиме спецпроєкт із британським журналом The Economist «Світ у 2021». А вже наприкінці грудня 2020 року «Український тиждень» провів реорганізацію, редакцію залишили дев’ять працівників. Зокрема, видання відмовилось від репортажів, соціальної тематики тощо, вирішивши сконцентруватися на аналітиці та прогнозуванні.
Фото з фейсбук-сторінки Максима Віхрова
