Опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва показало, що мешканці Центру та Заходу України на тлі масштабної російської агресії віддали пріоритет захисту держави над пріоритетом дотримання свободи слова. Результати дослідження були представлені 2 червня під час онлайн-пресконференції.
На питання, що є важливішим – захист держави від дезінформації чи свобода слова, – респонденти віддали пріоритет захисту держави (65%). Дотримання свободи слова є пріоритетом для 22%.
Водночас більшість опитаних (51%) не погодилася з тим, що заради наведення порядку в Україні можна тимчасово обмежити свободу слова (погодилися з цим – 35%).
Шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова, коментуючи результати опитування, зазначила, що такі цифри є цілком очікуваними й зрозумілими. Бо під час війни, звісно, безпека для громадян – на першому місці, й вони заради неї погодяться на певні обмеження їхніх прав.
«Але 51%, все ж таки, не готовий поступатися свободою слова навіть заради наведення порядку. Тут мова йде скоріше вже про післявоєнний час, коли війна або завершилась, або вийшла з гарячої фази. І це добре. Власне про це і кажуть експерти, які наголошують, що зараз ми бачимо досить сильні обмеження в телевізійному мовленні, зокрема в марафоні "Єдині новини" та "FreeДом". "Детектор медіа" провів дослідження, згідно з яким з політичних сил там присутня лише партія влади. З опозиційних сил має певну частку лише партія Юлії Тимошенко, принаймні це стосується нацмарафону. Інші, наприклад, "Європейська солідарність", не присутні в нацмарафоні, і це вже каже про певні обмеження. Це тривожний сигнал, особливо для післявоєнного часу. Ми повинні стежити за цією ситуацією, щоб у нас залишилась свобода слова і був баланс думок у післявоєнному етері. Хоча я вважаю, що баланс щодо проукраїнських сил має бути і під час війни», – каже Лигачова.
Наталія Лигачова додала, що в етерах нацмарафону є певний дисбаланс й з експертами: запрошують тих, котрі співпрацюють з владою, а незалежних експертів ігнорують.
«Нацмарафон зараз повністю контролюється владою. І це нормально для ситуації гарячої фази війни. Але якщо так триватиме і після війни, це буде ненормальною ситуацією. Це буде заважати громадянам ухвалювати свідомі рішення щодо виборів, які відбудуться після війни, бо громадяни не матимуть достатньої інформації для усвідомленого вибору», – наголосила Лигачова.
Крім цього, на думку Наталії Лигачової, владі та журналістам не слід готувати для українців «теплу інформаційну ванну» щодо подій на фронті, адже реальність може бути більш тривожною. Намагання тих, хто створює марафон «Єдині новини», повідомляти переважно позитивну інформацію про поточні події в Україні, може призвести до зневіри та розчарування: «Мені здається, влада це починає розуміти... Президент став озвучувати, наприклад, наші втрати, казати про важкість ситуації на фронті... І це правильно. Ми маємо вірити в нашу перемогу, але не треба думати, що громадяни не здатні розуміти реалії, й не вдягати на них рожеві окуляри».
На думку соціологів Фонду, результати проведеного дослідження ще раз засвідчили потребу шукати баланс між безпекою та свободою слова, а також необхідність для громадянського суспільства навіть у воєнний час відстежувати дії влади та запобігати необґрунтованим обмеженням свободи слова.
Опитування методом face-to-face проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології за підтримки John Fell Oxford University Press Research Fund впродовж 7–15 травня 2022 р. Загалом було опитано 1000 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення семи західних (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області) та чотирьох центральних (Вінницька, Кіровоградська, Хмельницька, Черкаська області) областей України. Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та область проживання. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,2%.
Для порівняння використані дані опитувань, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у лютому та грудні 2021 року та лютому 2022 року в тих самих регіонах України.
Опитування було проведене з розумінням обмежень для подібних досліджень, які з’явилися внаслідок російської агресії, руйнувань, завданих агресором, та вимушеної евакуації мільйонів громадян. Проте порівняння результатів цього опитування із даними довоєнних опитувань у тих самих областях дають Фонду підстави робити спостереження та висновки про зміни в українському суспільстві, які сталися протягом перших 90 днів війни. Обґрунтування вибірки цього опитування міститься у пресрелізі після результатів.
Читайте також:
Нагадаємо, Міноборони в умовах війни з Росією закликало українців не публікувати фото та відео переміщення української техніки, а також облич військовослужбовців ЗСУ.
Також Міноборони звертає увагу, що під час війни фатально небезпечно повідомляти про знаходження або відсутність озброєння та військової техніки ЗСУ з прив’язкою до населених пунктів.
Крім того, ЗСУ просять медіаспільноту максимально обмежити публікацію персональних даних українських військовослужбовців, зокрема офіцерів, вимикати фото- та відеофіксацію, не допускати поширення у медіа точної територіальної прив’язки бомбосховищ.
Фото: Радіо Свобода
