detector.media
10.09.2021 21:16
«Вагнерівців» мали затримати турецькі силовики – очільниця ТСК про деталі «спеціального заходу»
«Вагнерівців» мали затримати турецькі силовики – очільниця ТСК про деталі «спеціального заходу»
Вона розповіла, що бойовиків мали затримати турецькі силовики за участь у воєнних діях у Сирії. Кооперації з іншими країнами не було, а відтермінувати операцію вирішили українські спецслужби.

Очільниця Тимчасової слідчої комісії щодо «вагнерівців» Мар’яна Безугла на брифінгу розповіла, що не було спецоперації щодо «вагнерівців», а був «спеціальний захід». Не було санкціонованої спецоперації з метою затримати «вагнерівців» в Україні. 

Бойовиків мали затримати у Стамбулі в рамках міжнародно-правової операції турецькі силовики за участь у воєнних діях в Сирії. У СБУ виникла ідея «спробувати витягти частину (цих. — Ред.) осіб з території РФ на територію України». Кооперації з іншими країнами також не було. 

ТСК також дізналася, що серед 33 «вагнерівців» одна людина була агентом і працювала на спецслужби Білорусі, а ще один із групи був інформатором для Білорусі. Росія отримала саме 32 бойовиків – один залишився в РБ.

Відтермінувати операцію вирішили українські спецслужби.

«Наша спецслужба програла в цій боротьбі між трьома спецслужбами – України, Білорусі й Росії, але тим не менше, не була спровокована на щось гірше, й це не призвело до реально відчутних міжнародних наслідків, а тим паче катастрофічних, які ми спостерігали у ситуації з Протасевичем», – сказала вона.

І Росія, й Білорусь знали про підготовку до затримання і збір інформації українською розвідкою ще на самому початку.

«Щодо того, хто злив, – це питання має кілька відповідей. Інформування ФСБ було передбачено на етапі документування у 2018-2019 роках. Спецслужби України мали це передбачити. Тому в нас питання, чому було прийняте таке рішення для проведення», – сказала вона. 

Нагадаємо, що 29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків неофіційної приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх РФ.

Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, яка хотіла виманити російських найманців, що брали участь у бойових діях на Донбасі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани в Офіс президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко.

ЗМІ підозрюють, що в найближчому оточенні президента є люди, які могли «злити» цю інформацію противнику. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України відкидають цю інформацію.

Крім того, 25 серпня Служба безпеки України просила Любов Величко розкрити джерела інтерв’ю з куратором української спецоперації із затримання бойовиків приватної військової компанії «Вагнер», яке опублікувало видання Mind.ua 24 серпня та яке «кидає тінь» на президента Володимира Зеленського, голову Служби безпеки України Івана Баканова, керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

9 вересня 2020 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Службу безпеки України відкрити провадження проти керівника Офісу президента Андрія Єрмака через спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера». Провадження відкрили за статтями про державну зраду (ст. 111 ККУ) та шпигунство (ст. 114 ККУ). Андрій Єрмак, своєю чергою, назвав відкриття справи «політичним піаром».

28 вересня ведуча Яніна Соколова та головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомили, що Державне бюро розслідувань викликало її на допит у справі про спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера».  

6 березня Zn.ua написало, що Офіс президента України начебто намагався вмовити службу британської розвідки МІ6 завадити виходу фільму-розслідування Bellingcat про зрив операції із затримання «вагнерівців» у Білорусі в 2020 році. У британській розвідці відповіли, що нічого не можуть зробити з розслідуванням журналістів через свободу слова. За даними «Української правди», в Офісі президента побоюються виходу розслідування Bellingcat, однак про відставку керівника Офісу Андрія Єрмака наразі не йдеться.

1 березня 2021 року головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомив, що журналіст Bellingcat Христо Грозєв із командою 10 березня приїздили до Києва, де записували для фільму інтерв’ю із журналістами, чиновниками, депутатами та п’ятим президентом Петром Порошенком. За словами журналіста, Грозєв розповів йому, що Андрій Єрмак попросив у Bellingcat записати для фільму інтерв'ю з держдіячами, які представлять у фільмі позицію ОПУ, однак відмовився в останній момент. Очільник Офісу президента Андрій Єрмак вважає, що в історії з операцією із затримання групи ПВК Вагнера «багато фантазій і намагань видати бажане за дійсне». Сам Грозєв не коментував цю інформацію, але закликав українські ЗМІ не маніпулювати щодо фільму.

Пізніше Володимир Зеленський сказав в інтерв’ю «VIP з Наталією Мосейчук», що особисто попередив Олександра Лукашенка про бойовиків ПВК «Вагнер», коли вони були вже в Білорусі.  

Фото: з вільних джерел

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY