Благодійний фонд «Меморіал Голокосту “Бабин Яр”», який працює над створенням Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», розпочав документальний онлайн-проєкт «Розмова».
Це серія відеоінтерв’ю з повнолітніми українцями з досвідом проживання в Києві, яким ставлять низку запитань на визначені теми: історія людини та її родини, ставлення до Голокосту, до трагедії Бабиного Яру, до подій Другої світової, міркування про майбутній меморіал Голокосту тощо.
Серед запитань є, зокрема, й такі:
Розмови будуть записуватися за допомогою Zoom або іншого зручного для співрозмовника відеододатку. Тривалість розмови – пів години. Для участі в проєкті треба обрати зручний час для розмови та ознайомитися з інструкцією.
Перелік запитань і тем, що звучатимуть під час розмови, можна проглянути попередньо. За бажанням кожен може доповнити записані розмови відеоселфі з додатково озвученими думками. Подібну розмову можна записати з будь-ким, хто цікавить, і розширити власними запитаннями. Посилання на додатково записані відео, пропозиції запитань та щодо соціальних груп, які можна залучити до розмови можна надсилати на пошту rozmova@babynyar.org. Також зацікавленим приєднатися до команди і стати інтерв’юером пропонується заповнити форму.
З 15 червня всі відео після модерації на відповідність законам поступово з’являтимуться на оновленому сайті Меморіалу, де можна проглянути своє відео або відео інших учасників, відфільтроване за тематичними категоріями: віком людини, професією, цінностями; ситуаціями, які її сформували.
Нагадаємо, у квітні низка медійників, діячів культури й науки України закликали наглядову раду Меморіалу «Бабин Яр» звільнити режисера Іллю Хржановського з посади художнього керівника центру через скандал довкола його циклу фільмів «Дау».
Наглядова рада відповіла, що діяльність Іллі Хржановського на посаді художнього керівника Меморіалу «Бабин Яр» оцінять наприкінці 2020 року, коли наглядова рада та громадськість обговорюватимуть результати роботи щодо художнього втілення ідей музею. Наглядова рада також вирішила відновити та розширити роботу Громадської ради, зокрема – залучити до неї діячів мистецтв, культури і науки України.