Про це адвокат підозрюваної Віталій Коломієць повідомив Liga.net.
«Так, вони відправили дуже дивну відписку, хоча по ст. 214 КПК зобов'язані внести (відомості про злочин в Єдиний реєстр досудових розслідувань, – Ред.), А потім вже приймати рішення», – сказав він.
Пан Коломієць додав, що ДБР прислало це повідомлення «з максимальним затягуванням часу».
Він уточнив, що ДБР мотивувало відмову тим, що вони «не побачили ознак злочину». За словами адвоката, це можна встановити лише в результаті певної перевірки та зафіксувати постановою, «а не такою відпискою». Він вважає відмову ДБР відкрити провадження політичним рішенням.
Адвокати підозрюваної подали скаргу на ДБР до суду. Дата розгляду скарги поки не призначена.
«Детектор медіа» звернувся із запитом до ДБР.
Як писав ДМ, 30 грудня 2019 року адвокати Яни Дугарь заявили про фальсифікацію доказів слідства, назвавши низку фактів, які можуть про це свідчити. Захисники Яни Дугарь повідомили, що планують подавати заяву про злочин щодо фальсифікації доказів та незаконне утримання особи під домашнім арештом.
3 січня 2020 року захист Яни Дугарь подав до Державного бюро розслідувань заяву про злочин, у якій йдеться про незаконне затримання, притягнення завідомо невинної особи до відповідальності та неправдивий висновок експерта.
Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Убивство кваліфіковане прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».
12 грудня 2019 року Національна поліція затримала і за згодою Генеральної прокуратури України оголосила підозру фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.
За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. Роль у вбивстві Шеремета подружжя ветеранів АТО, волонтерів Владислава (на прізвисько Буча) та Інни (на прізвисько Пума) Грищенків на брифінгу чітко не було пояснено (на сайті МВС зазначено, що, за результатами молекулярних експертиз, на вибухівці лишилися сліди ДНК Грищенків).
Зазначимо, 22 листопада Печерський районний суд продовжив арешт іншому підозрюваному у цій справі, ветерану АТО Владиславу Грищенку. А 6 грудня Печерський суд взяв під варту на 60 діб ще одну підозрювану Інну Грищенко. Владислава та Інну заарештували за підозрою в справі щодо підготовки вибуху в Івано-Франківській області.
13 грудня Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка заарештували на 2 місяці.
13 грудня 2019 року суд обрав запобіжний захід підозрюваній Яні Дугарь у вигляді цілодобового домашнього арешту.
16 грудня 2019 року проєкт «Слідство.Інфо», який отримав від джерел текст експертизи, повідомив, що її результати є суперечливими та неоднозначними. Зокрема, четверо експертів, серед яких іноземець, підписали висновки, які «суперечать один одному». У поліції, своєю чергою, відкинули звинувачення щодо суперечливості результатів експертиз.
Того ж дня в Міністерстві внутрішніх справ заступник голови відомства Антон Геращенко провів зустріч off the record із активістами, журналістами та блогерами щодо справи Шеремета. У коментарі «Детектору медіа» Геращенко сказав, що на зустрічі було близько 25 осіб. За його словами, нових доказів (окрім тих, що були оприлюднені під час брифінгу) під час зустрічі оголошено не було.
8 січня 2020 року Апеляційний суд Києва залишив Яну Дугарь під цілодобовим домашнім арештом. Тепер вона буде під домашнім арештом у Києві, а не в Дніпропетровській області. Водночас суд відмовив захисту в допиті солдатів-свідків, які були пораненими та перебували на лікуванні в частині пані Дугарь з 17 по 20 липня 2016 року.
Фото: Сергій Долженко / ЕРА
