Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 30 липня — 4 серпня 2018 року.
Аномальна кількість гучних кримінальних історій на початку серпня поставила перед тележурналістам серйозний виклик із дотримання професійних стандартів. Більшість каналів впоралися із завданням і висвітлювали злочини та судові справи етично, хоча, звісно, це стосувалося не всіх журналістів. Кримінальні новини початку серпня вкотре підкреслили три проблеми українських новинарів.
«Кілька хвилин тому керівник поліції Одещини повідомив: неподалік Мелітополя вдалося затримати вбивцю», — повідомляє кореспондентка Марина Моісеєнко на ICTV й демонструє глядачам фото затриманого. Це — фінал повідомлення 31 липня про вбивство ветерана й активіста Віталія Олешка. Журналісти не лише визначили відповідальних замість суду, вони ще й продемонстрували їхні обличчя на всю країну.
Аналогічно вчинили й на «1+1»: тут теж показали знімки затриманих, а вирок чоловікам ведуча Наталія Мосейчук оголосила ще в підводці: «Убивць, а їх було четверо, вже затримали правоохоронці».
Крім того, що це порушує базові права людини, подібні дії журналістів ще й шкодять розслідуванню. Як повідомили вже 3 серпня у тому ж «ТСН»: «Адвокати наполягають — очевидці злочину вказали на головного підозрюваного лише тому, що його обличчя начебто масово розтиражували в мережі». У новинах на СТБ, наприклад, обличчя чоловіків заблюрили.
2 серпня українські телеканали масово транслювали презентацію правоохоронців у справі Надії Савченко. На честь завершення розслідування силовики показали зброю, яку начебто збиралася використати проти колег народна депутатка, продемонстрували дію мін, описали ймовірні плани нападу й відступу підозрюваних. Та головне — озвучили приблизні числа жертв у разі реалізації задуму. «Унаслідок теракту Савченко у центрі Києва могли постраждати сім з половиною тисяч людей. А якби в хід пішли автоматники і снайпери, то кількість жертв могла би зрости і до 10 тисяч», — починає новину ведуча Катерина Кельбус на 5-му каналі.
Подібна презентація мала й так справити сильний ефект на глядачів, але журналісти подали ще й упевнені слова правоохоронців про фактично доведену вину підозрюваних. Наприклад, ICTV цитував Генпрокурора Юрія Луценка: «Ми в ході цього слідства здобули всі необхідні докази, які підтверджують первинну версію про підготовку масштабного теракту в центрі української столиці».
А от хоча б якусь позицію захисту згадали тільки на «UA: Першому». Місцеві журналісти заявили, що не змогли отримати коментарі в адвокатів у справі, тож показали фрагменти відповідного допису у Фейсбуку сестри Савченко. Чому опубліковане напередодні відео не помітили інші канали — невідомо. У будь-якому разі, вийшло, що силовики презентували плани, зброю та буцімто очікувані затриманими втрати серед населення, а самі підозрювані на свій захист про себе та про свої начебто плани не сказали ні слова.
Того ж дня Віра Савченко, як передає ZIK, наприклад, запевняла, що «брифінг пана Луценка — це завершальний етап спеціальної інформаційної операції проти Надії зі знищення образу героя [...] Щоб у людей посіяти зерно сумніву, почали розказувати, що вона хотіла простих людей вбити, а не тільки депутатів». Із поясненнями адвоката у справі можете ознайомитися тут.
Чергова підліткова бійка на камеру, цього разу в Одесі, стала для телеканалів черговим приводом показати в ефірі жорстокі сутички. Дівчинку б’ють ногами по голові, сідають на неї і б’ють кулаками, б’ють ззаду та спереду, змушують вставати й продовжують бити далі. «Відзняте відео дитячий психолог навіть додивитися до кінця не може», — заявляють на «1+1» 4 серпня і продовжують транслювати кадри глядачам. Показали їх і на ICTV, «Україні» та 5-му каналі. А «112» та «Інтер», транслюючи побої, навіть не намагалися приховати облич учасників. І лише на «UA: Першому» заявили, що «саму сутичку з етичних міркувань ми не показуємо».
Навколокримінальні новини — царина, в якій журналісти мають бути особливо обережними. Адже часто в подібних ситуаціях ідеться про зовсім не публічних людей, у житті яких трапилася трагедії. І помилки ЗМІ та їхня гонитва за рейтингами може обернутися для героїв сюжетів неприємними ситуаціями: від сорому на всю країну до можливого зриву розслідування.
Популістські поради — один із найкращих методів піару на телебаченні для «опозиціонерів». Озвучуючи, здавалося б, прості рішення, політики й себе показують у хорошому світлі, і владу критикують, адже та чомусь не хоче покращувати життя людей. Звісно, вся ця ідилія може розбитися об думку опонентів, експертів та якісну роботу журналістів. Але на «Інтері» Юрій Бойко ні з чим подібним не зустрічається.
31 липня співголова «Опозиційного блоку» вимагав повернути державне регулювання цін і почав традиційно з маніпуляцій: «Цены растут, цены на продовольствие выросли только за прошлый год на 20 %. К сожалению, эта тенденция и сейчас...»Ціни справді ростуть, але цього року не на 20 %, а поки що лише на 4 %. Тож тенденція вже не така.
Далі політик заявляє, що «инфляция могла снизиться потому, что у людей нет денег». Мабуть, могла, але, за офіційними даними НБУ, інфляція уповільнилися через: «Уповільнення зростання цін на сировину, в тому числі через розширення вітчизняної та імпортної пропозиції, а також зниження світових цін на продовольчі товари», «Зміцнення курсу гривні до валют країн — торговельних партнерів у попередні місяці».
І після цього народний депутат переконує, що держава повинна повернути контроль над цінами: «Правительство должно контролировать, отсекать спекулятивную составляющую, должно обеспечивать прозрачность ценообразования». Глядачу, радше за все, лишається тільки підтримувати ідеї Юрія Бойка, в яких немає озвучених мінусів.
Адже аргументи Кабміну з приводу скасування регулювання цін журналісти не озвучили: «Зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції та дебюрократизація (дерегуляція) у сфері ціноутворення». Не подали й думку експертів: «Механізм конкурентного ціноутворення — кращий регулятор, ніж державний службовець». Не завадили б сюжету й думки інших політиків, адже Радикальна партія, наприклад, теж підтримує ідею повернення державного контролю, а на «Інтері» все виглядає так, наче це ідея лише «Опоблоку».
Безперечно, ті ж експерти, які хвалять скасування регуляторних обмежень, називають і небезпеки таких кроків та закликають уряд до подальших дій: «Необхідно розробити механізми для допомоги малозабепеченим у вигляді чи карток, чи магазинів для малозабезпечених, чи продуктових субсидій». Але це конструктивна критика й реальні аргументовані пропозиції. А Юрій Бойко на «Інтері» займається найбанальнішою формою популізму — пропонує, здавалося б, ідеальні прості рішення, які насправді, ймовірно, шкідливі для країни.
Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:
«Опозиційний блок» — навіть на фоні політичного затишшя партія п’ять разів з’явилася в сумнівних новинах. Усі рази «опозиціонери» піарилися на «Інтері».
Володимир Гройсман — протягом тижня прем’єр декларував чотири рази. Двічі на «Інтері» та двічі на «Україні».
Олег Ляшко — експертом із питань міжнародної політики «радикал» постав на «Україні».
Сергій Каплін — критика уряду та боротьба за соціальну справедливість тричі приводили народного депутата на «Інтер».
Микола Мартиненко — сторону політика в суді інформаційно підтримував «Інтер».
«Каховка протеїн агро» — інтереси свого олігарха щодо підприємства знову двічі відстоювали на «Інтері».
Критика:
Валерія Гонтарева — справу проти екс-голови НБУ незбалансовано висвітлювали на «1+1».
Загалом протягом тижня експерти «Детектора медіа» нарахували 23 сумнівних матеріали. На «Інтері» таких вийшло 19 сюжетів, на «Україні» — дев’ять і на «1+1» — один.
Детальніше про ці та інші особливо яскраві сюжети тижня читайте в публікації «Знайти мертву білочку. Моніторинг новин 30 липня — 4 серпня 2018 року».