Узагальнений моніторинг за 21–26 серпня 2017 року матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (або цензури) в теленовинах, а також випадків замовчування важливої для суспільства інформації.
Дані за 2017 рік — це дані за 21-26 серпня, 15–20 травня і 6–12 лютого; дані за 2016 рік – це дані за 25–30 липня, 14–19 березня; за 2015 рік – це дані за 19–24 жовтня, 13–19 липня, 20–25 квітня, 19–24 січня.
1. МАТЕРІАЛИ З ПОРУШЕННЯМИ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ, ЯКІ МОЖУТЬ СВІДЧИТИ ПРО ОЗНАКИ ЗАМОВНОСТІ (ЦЕНЗУРИ)
Загалом протягом звітного тижня в підсумкових випусках щоденних новин досліджуваних телеканалів була така кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з порушеннями професійних стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (цензури):
На звітному тижні серпня (порівняно з травнем) загальна картина залишається майже незмінною.
На всіх каналах значну частку матеріалів із ознаками замовності, як і раніше, становлять матеріали «паркетного» характеру. Порівняно з травнем значно зросла кількість таких матеріалів, які згадують у позитивному контексті Президента Порошенка — 38 таких матеріалів (у травні було 25 матеріалів). Друге місце за позитивними згадуваннями, як і раніше, за прем’єром Гройсманом, хоча кількість таких матеріалів істотно зменшилася (13 матеріалів), порівняно з травнем (24 матеріали). Крім того, в кількох таких матеріалах у позитивному контексті згадуються генпрокурор Луценко, головний військовий прокурор Матіос, очільник СБУ Грицак і лідер «Народного фронту» Яценюк. До «паркетних» матеріалів на звітному тижні відносимо такі:
21 серпня:
22 серпня:
23 серпня:
24 серпня:
25 серпня:
26 серпня:
***
Крім «паркетних» на телеканалі «Інтер» — велика кількість матеріалів із грубими порушеннями більшості стандартів, що можуть свідчити про ознаки замовності (по 5-6 матеріалів щодня, в окремих випусках — до десяти!). Так, наприклад, протягом звітного тижня «Інтер» у різко негативній тональності згадує роботу Нацгвардії, Нацполіції, МВС загалом і окремих їх керівників. Усі ці матеріали подаються незбалансовано — жодного разу на обвинувачення журналістів «Інтера» не надається слово у відповідь обвинуваченим.
Однією з цих тем є кілька сюжетів, де «Інтер» обвинувачує в різних злочинах (корупція, рейдерство) колишнього податківця, а нині заступника начальника Головного слідчого управління Дмитра Бута, його батька-адвоката й узагальнених «правоохоронців». Матеріали будуються переважно на суб’єктивних думках журналістів:
«К нам поступает множество писем от бизнесменов с жалобами на попытки рейдерского захвата правоохранителями. То помещение отжимают, то вымогательством промышляют. Причем некоторые "кадры" зарабатывают подобным образом уже не первый год. Как, например, замначальника управления Главного следственного управления Дмитрий Бут, о котором мы уже неоднократно рассказывали на прошлой неделе. Так как же оставаться "у руля" коррупционных схем Нацполиции, даже не пройдя переаттестацию?»;
«Практически каждый день в Украине десятки, а то и сотни случаев рейдерских захватов предприятий и бизнес-структур. Зачастую, если дело "крышуют" правоохранительные органы, все проходит тихо. Но бывают случаи, которые скрыть невозможно. Как, например, история с рестораном "Мандарин", о которой мы неоднократно рассказывали на прошлой неделе»;
«За все время работы в налоговой службе фамилия Бута неоднократно фигурировала в историях с вымогательством и отжимами. Как пишут в СМИ, под его руководством была создана настоящая группировка рейдеров»;
«После тяжелого труда налоговиком Дмитрий Бут всплыл в Нацполиции на должности замначальника управления Главного следственного управления. И уже в 2015 становится “звездой”».
«После того как Бут "заработал" на госслужбе на дорогие машины, две квартиры в столице, дом в поселке Гореничи под Киевом, его внезапно увольняют. Переаттестацию не прошел. Но через несколько месяцев следователь в свое кресло вернулся. Так решил суд»;
«И вот зная о такой круговой поруке, когда один коррупционер прикрывает другого, как строить честный бизнес в Украине? А после истории с попыткой присвоить американскую компанию, каковы шансы, что в Украину захотят прийти иностранные инвесторы? И о каких реформах речь?»;
«Еще на прошлой неделе мы направили в НАПК запрос — проверили ли там декларации Дмитрия Бута? Если нет, то почему и когда это сделают? И отправили ли факты о них в НАБУ? На этой неделе мы надеемся все же получить ответ. Или ответ будет только после того, когда слетит вся верхушка МВД? О том, что реформ не то что нет, а скорее наоборот — идет тотальный откат назад — это видят и в Европе, и в США. Если история ничему не учит, то народ проучит этих коррупционеров еще раз. И жестоко проучит»;
«А когда сын работает на руководящей должности Нацполиции, то он может повлиять на правоохранительные органы, дабы отец не сел в тюрьму. Ещё о коррупции, с которой фарисейски борются в МВД. Мы займёмся поисками деталей этой истории и обязательно расскажем о ней в наших следующих выпусках. Не в общем, о конкретно, беззаконие не должно быть размыто кампанейщиной, оно имеет имя и фамилию, и мы их назовем»;
«Создает ли это прецедент для всех чиновников — не вносить все требуемое по закону в декларацию и возможность потом постфактум переписывать е-декларации? Кто в НАПК придумал такое ноу-хау? И не только об этом — мы, еще раз повторяю, расскажем в ближайшее время. Как и том — как сын Бута отца от меча карающего спас и с чьей помощью. Кто и почему покрывает Бута в системе».
Ці теми з кримінальними обвинуваченнями в матеріалах «Інтера» чомусь коментують політтехнологи, яких канал називає «політологами» — Андрій Золотарьов (у минулому політтехнолог таких персоналій і політичних сил, як Володимир Литвин, Компартія України, партія Королевської «Україна — вперед» і партія «Наш край»), Руслан Бортник (колишній помічник автора «мовного» закону народного депутата Вадима Колесніченка) і «політичний експерт» Олександра Решмеділова.
Висвітлюючи тему вибуху на Грушевського 24 серпня й подальшого розслідування цього злочину, журналісти «Інтера», так само суб’єктивно звинувачують Нацполіцію й Нацгвардію, подаючи щоразу в якості супутніх обставин і бекґраунду такі власні висновки:
«Фактически в то время, когда шеф Пентагона и украинский Президент общались с прессой, неизвестные совершили взрыв на Грушевского — в правительственном квартале. Это в шаговой доступности от места переговоров. Куда смотрели силовики, которые — по их заверениям — несли службу в усиленном режиме? И как смогли допустить такое ЧП?»;
«Напомню, ответственность за охрану порядка в дни празднования Дня независимости была возложена на Нацполицию и Нацгвардию»;
«В течение дня сообщения от полиции то и дело менялись. Сначала говорили — сработал взрывпакет, потом — граната. Новые версии сыпались едва ли не каждый час. Сразу заявили — это простое хулиганство и только ближе к вечеру — есть признаки теракта. А в полиции дело открыли вообще по другой статье»;
«Впрочем, преступление до сих пор не квалифицировали. В день ЧП среди силовиков и вовсе возникла путаница с тем, как расценить произошедшее»;
«В это время в двухстах метрах от места происшествия проходили переговоры Президента Украины и шефа Пентагона. Для охраны порядка вывели рекордное количество правоохоранителей, шесть тысяч. И хотя глава СБУ предупреждал о готовящихся провокациях, предотвратить их полицейские не смогли»;
«Напомню, ответственность за охрану порядку во время празднования Дня Независимости была возложена на Нацгвардию и Нацполицию».
У темі вбивства іноземця на вулиці Шота Руставелі, такі самі супутні обставини і «бекґраунди»:
«Правда, в полиции так и не прояснили, откуда в машине взялись гильзы и пятна крови, если преступление произошло на улице. К слову, это не первое убийство иностранца в центре столицы. О ходе следствия предыдущих, в полиции молчат, как и о расследовании наиболее резонансных дел. Достаточно вспомнить гибель Павла Шеремета, трагедию в Княжичах и расстрел Дениса Вороненкова»;
«Виновные не названы, и никто не наказан. Замечу, что вчерашнее преступление, как и сегодняшнее — взрыв на Грушевского отличаются особой дерзостью. Преступников не испугало, что на улице города вывели до 5 тысяч полицейских. Видимо, они очень сомневаются в их боеготовности. Ответственность за безопасность в дни торжеств, напомню, была возложена на Нацполицию и Нацгвардию, которые подчиняются Министерству внутренних дел»;
«Его застрелили в центре Киева в канун Дня Независимости в то время, когда тысячи силовиков были выведены для обеспечения безопасности в городе».
Журналісти «Інтера» часто неточно подають факти. Наприклад, у тому ж матеріалі про вибух на Грушевського в журналістському тексті сказано: «В Нацполиции сообщили — дело открыто по статье “умышленное убийство”», — а далі йде пряма мова очільника Нацполіції Князєва, де він каже: «Поліція міста Києва внесла провадження по статті 115 ч.1 “замах на вбивство”».
В усіх цих матеріалах журналісти «Інтера» постійно використовують недостовірні розмиті посилання: «судя по расследованиям журналистов», «как пишут в СМИ», «нам стало известно», «как позже стало известно», «появилась информация», «чуть позже СМИ, со ссылкой на свои источники, раскрыли некоторые детали», «в СНБО заподозрили», «в СНБО предположили» тощо.
Усі ці теми зі звинуваченнями на адреси МВС, Нацполіції, Авакова і Бута, а також «Народного фронту» і його лідера Яценюка у випуску 26 серпня «підсумовує» постійний коментатор «Інтера» народний депутат Сергій Каплін (який є членом фракції БПП, але на «Інтері» коментує різні теми з позицій «Опоблоку»):
«Безопасность украинцев, похоже, — не приоритет для МВД. В ведомстве под руководством Авакова больше заботятся о сохранении системы "круговой поруки" и эту систему необходимо разрушить. Так считает нардеп Сергей Каплин. Во время своей поездки в Запорожье лидер социал-демократов заявил, что требует разобраться — все ли "чисто" в истории местного адвоката Сергея Бута, который был пойман на взятке, но остался безнаказанным. В сговоре с запорожскими правоохранителями он вымогал деньги у подследственного и попался на горячем. Однако дело положили под сукно. Каплин уверен: от правосудия его уберег сын — Дмитрий Бут, занимающий высокий чин в Нацполиции. Нардеп заявил, что обратился и в областную запорожскую прокуратуру, и в Генеральную с требованием провести тщательную проверку этой скандальной».
Загалом Капліну канал надає слово щодва дні.
Ще одна тема, яку з ознаками замовності подає протягом звітного тижня «Інтер» (21, 22 і 23 серпня), — це тема надвисоких преміальних чиновників Мін'юсту. Тут також основу становлять суб’єктивні висновки й оцінки журналістів:
«Казалось бы наш народ удивить уже нечем, но рекорд побили чиновники Минюста»;
«Зарплаты чиновников продолжают удивлять, если не сказать больше. Оказалось, что полумиллионные доходы руководителей “Укравтодора” и “Укрзализныци” Славомира Новака и Войцеха Балчуна просто слезы по сравнению з премиями чиновников из Минюста»;
«Выплаты свыше миллиона гривен насчитали и 6 подчиненным, причем два из них — Андрей Назаровец и Иван Нещадим даже переплюнули начальство. Один за июнь положил в карман 4,5 миллиона гривен, второй — более 7 миллионов»;
«За какие достижения в Минюсте не поясняют, более того, сегодня уже замминистра от вышеупомянутых чиновников открещивается»;
«Эксперты и общественные активисты едины в одном — факты начисления миллионных зарплат и премий в Минюсте должны расследовать правоохранительные иантикоррупционные органы, ведь в стране средняя зарплата 5-6 тысяч гривен, а пенсия и вовсе две-три»;
«А в Министерстве юстиции, которому, напомню, подчиняется пенитенциарная служба, с финансами дела обстоят неплохо. Напомню: вчера появилась информация о многомиллионных премиях, которые получают скромные служащие ведомства. При этом в Министерстве нашли оправдание: мол, 10 процентов суммы, которую взымают с каждого должника, — заработок сотрудников Минюста, и эти деньги мимо кассы, то есть, госказны. Этакий бизнес государственного органа»;
«Напомню, на днях вокруг Министерства юстиции разразился скандал. Выяснилось, что за последние месяцы премии некоторых чиновников ведомства достигали миллионов гривен. Сверхдоходами уже заинтересовались в НАБУ»;
«Об этом удалось узнать благодаря запросу журналистов, поинтересовавшихся резким ростом доходов чиновников. Как видно из официального ответа премии некоторых служащих — от миллиона гривен. Больше всех получил Иван Нещадим — почти 9 миллионов за два месяца. При том, что даже зарплата Президента Украины — 30 тысяч гривен. Такие цифры вызвали бурную реакцию украинцев»;
«А вот откуда все-таки взялись 23 миллиона премий и знал ли министр юстиции о таких зарплатах своих подчиненных — теперь предстоит выяснить правоохранителям».
У матеріалах також грубо порушуються стандарти достовірності подачі інформації й балансу думок.
«Інтер» продовжує піарити «Опозиційний блок». Так, 22 серпня — великий матеріал про те, що лідер «Опоблоку» Юрій Бойко зустрівся з аграріями. А 26 серпня — матеріал про те, що «Опоблок» у Сумах підтримав протест містян проти підвищення тарифів на тепло й гарячу воду.
І інші теми, де «Інтер» порушував більшість стандартів на чиюсь користь:
***
На каналі «Україна», крім уже згаданих «паркетних» звітів, були такі матеріали з порушеннями стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (цензури):
Гостями студії в новинах на «Україні» — постійне коло політиків, яким ведучі ставлять зручні й «компліментарні» запитання і, зрозуміло, ніяк не намагаються балансувати різного виду обвинувачення чи дискусійні заяви, що озвучують ці гості. Так, на звітному тижні 23 серпня гостем студії був співвласник каналу і «глава опозиційного уряду» Борис Колесніков, а 26 серпня — бізнесмен і нардеп Сергій Тарута.
І в кожному випуску новин на «Україні» — обов’язковий сюжет про Гуманітарний штаб Ахметова.
***
На ICTV, крім уже згаданих вище «паркетних», були ще такі матеріали:
На «1+1» і СТБ 23 серпня незбалансовані й недостовірні матеріали про те, що СБУ «схопило на хабарі» керівника Служби держохорони Будника.
***
На «UA: Першому»і 5-му каналі матеріалами з порушеннями стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (цензури), були тільки згадані вище матеріали «паркетного» характеру.
На «Інтері» було три таких матеріали: в одному — різко негативно про те, що «Міжнародні авіалінії України» ввели оплату за посадкові талони, у двох матеріалах ідеться про судовий процес ТзОВ «Каховка протеїн агро». На ICTV — два матеріали: про агрокомплекс «Мрія» і рекламна згадка про дизайнера Юлію Магнич. На «Україні» — два матеріали: про те, що ПАТ «Київгаз», дбаючи про клієнтів встановлює газові лічильники, і про те, що концерн «Метінвест» реконструює цех на Маріупольському метзаводі. На «1+1» — позитивна згадка про «Міжнародні авіалінії України», які нададуть квитки на літак для хворого хлопчика.
У матеріалах із порушеннями стандартів, що можуть свідчити про ознаки замовності (цензури), канали порушують такі стандарти:
2. ЗАМОВЧАННЯ КАНАЛАМИ СУСПІЛЬНО ВАЖЛИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ У СЕРПНІ 2017:
Дані за 2017 рік — це дані за 21-26 серпня, 15–20 травня і 6–12 лютого; дані за 2016 рік – це дані за 25–30 липня, 14–19 березня; за 2015 рік – це дані за 19–24 жовтня, 13–19 липня, 20–25 квітня, 19–24 січня.
Жоден із каналів не повідомляв про такі події цієї тематики:
Жоден із каналів не повідомляв про таке:
Інші важливі теми, замовчані всіма каналами:
Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки «Інтерньюз Нетворк».
