17 вересня відбулося довгоочікуване звільнення Юрія Супруна та Володимира Жемчугова з полону бойовиків так званої «ЛНР». Під час звільнення останнього стався прикрий інцидент: блогер-українофоб Грем Філліпс (громадянин Великої Британії, який працює на російську пропаганду) почав ставити українському бранцю провокативні запитання, обзивати заручника й українських журналістів, які висвітлювали звільнення, та фільмувати це.
19 вересня зняте Філліпсом відео показали учасникам засідання Комітету Парламентської асамблеї Ради Європи з питань культури, науки, освіти та медіа. Європарламентарі зібралися на два дні в Києві, щоб обговорити європейську практику подолання таких проблем, як атаки на журналістів та свободу слова, використання медіа для політичних цілей, військова пропаганда, парламентське співробітництво з розслідувальними медіа, виклики та підзвітність онлайн-медіа й журналістики тощо.
Підняте українськими учасниками засідання питання про позбавлення Філліпса на батьківщині статусу журналіста органічно виглядало в порядку денному як ілюстрація тих викликів, з якими наразі стикається весь світ. Щоправда, європарламентарі відреагували на побачене досить стримано. Натомість депутатка від Італії кілька разів наполегливо просила представників української делегації прокоментувати начебто наявні в італійських ЗМІ публікації про велику кількість нацистів і фашистів в Україні. «От ви й стали жертвою пропаганди», – відповіли їй учасники з України.
Здається, найбільше пожвавлення в європарламентарів викликав виступ генпрокурора Юрія Луценка, який брав участь у секції про боротьбу з корупцією та розповідав про хід реформ у прокуратурі. В цій же секції випало виступати й мені, і в якості ілюстрації ходу антикорупційних реформ я не могла не згадати свіжий скандал довкола придбання квартири нардепом Сергієм Лещенком (бо я люблю іронічні приклади): людина, яка довгий час як журналіст-розслідувальник боролася з корупцією та фінансовою непрозорістю, пішовши в політику, стала жертвою вимог до прозорості джерел фінансування дорогої покупки. Сергій Лещенко, нагадаю, потрапив під перевірку НАБУ та приблизно в той же час, коли засідав комітет ПАРЄ, проводив брифінг щодо результатів цієї перевірки.
На тижні, що минув, найбільш резонансною подією, судячи з трафіку на наші новини, було підписання Президентом Петром Порошенком закону про вилучення російських теле- та радіопередач з квоти європейських. Закон був ухвалений Верховною Радою ще 17 травня і майже чотири місяці пролежав у шухляді в Адміністрації Президента. Нагадаю, закон не забороняє російсько-українського спільного виробництва, але опосередковано обмежує його обсяги – не більше 30% тижневого ефіру.
Ще одна резонансна подія минулого тижня – рішення студії «Квартал 95» відмовитися від участі в другому етапі 9-го конкурсного відбору кінопроектів Держкіно. На держпідтримку претендували два проекти студії «Квартал 95»: повнометражний анімаційний фільм «Повернення Гуллівера» (очікувана сума державної підтримки становила 35 млн грн. при загальному бюджеті 75 млн грн.) і ігровий повнометражний фільм «Слуга народу» (очікувана сума державної підтримки – 15 млн грн. при загальному бюджеті 30 млн грн.). Відкликати свої заявки продакшн підштовхнув скандал, який розгорівся після показу 10 вересня на каналі «1+1» запису концерту «Кварталу 95», що проходив у липні в Юрмалі в рамках організованого студією фестивалю Made in Ukraina.
«Всі знають про цей фестиваль», – пожартував керівник StarLightMedia Володимир Бородянський 19 вересня, під час прес-конференції, присвяченої відкриттю Kiev Media Week. Тим не менше, саме художній керівник «Кварталу 95» Володимир Зеленський став одним із основних ньюсмейкерів цієї прес-конференції: прийшовши трохи пізніше за решту спікерів та скромно сівши з краю президії, він оголосив про те, що формат серіалу «Слуга народу» купила американська компанія Fox Studios.
Порядок денний Kiev Media Week цікаво аналізувати в ретроспективі. Минулого року лідери індустрії оголосили, що, на їхню думку, допомогти телекомпаніям стати бізнесом можуть, у першу чергу, законодавчі ініціативи, спрямовані на держпідтримку кіносеріального виробництва, переформатування універсальної програмної послуги та боротьбу з інтернет-піратством. Рік потому всі три ініціативи втілені в законопроектах, розглянутих парламентом у першому читанні та підготовлених до другого. І зараз у порядку денному конференції – кроки щодо імплементації норм цих законопроектів після того, як їх ухвалить парламент. Мова про зміни до Податкового, Митного та Бюджетного кодексів, створення загальноукраїнської кінокомісії та кінокомісії в Києві, укладання на рівні держави договорів про копродукцію зі стратегічно важливими партнерами (в першу чергу, з Канадою та Китаєм), просування України на міжнародному кіносеріальному ринку.
Лишаються всередині індустрії й дискусійні питання, щодо яких в учасників ринку немає єдиної думки. Наприклад, стосовно того, чи варто законодавчо регулювати час виходу в прокат вітчизняних та іноземних фільмів: Володимир Бородянський висловився за тимчасовий протекціонізм з метою запуску індустрії, тоді як Володимир Зеленський зауважив, що він проти обмеження конкуренції на законодавчому рівні, і натомість закликав телегрупи підтримувати вітчизняних кіновиробників, надаючи їхнім проектам широку медіапідтримку.
Так чи інакше, але всім, хто наразі хоче спробувати свої сили в кіносеріальному виробництві, я щиро раджу це робити: на етапі становлення будь-якої індустрії можна побудувати хорошу кар’єру, долучитися до проривних проектів та просто зробити світ кращим.
Фото - flashcrimea.com
