Національна рада з питань телебачення і радіомовлення залишила без розгляду заяви ТОВ «Телемережі України» з м. Луцьк Волинської області і ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» (Одеський ОРТПЦ) з м. Одеса, які хотіли отримали ліцензії провайдерів цифрового ефірного телебачення.
ТОВ «Телемережі України» 3 квітня подало до Нацради заяву про видачу йому ліцензії провайдера цифрового мультиплексу МХ-4. У минулому провайдером цього мультиплексу була компанія «Українська цифрова телемережа» (УЦТМ), ліцензію якої було анульовано, мовлення в мультиплексі не здійснюється через відсутність частот, які були перерозподілені для інших мультиплексів, провайдером яких є компанія «Зеонбуд».
«Телемережі України» ще у 2009 році змонтували власні цифрові передавачі на власних передавальних станціях у кількох містах Волинської області, вели тестову трансляцію та просили дозволу в Нацради на побудову і тимчасову тестову експлуатацію мережі цифрового телебачення. У 2008 і 2009 роках «Телемережі України» претендували в числі інших компаній на провайдерство цифрових мультиплексів МХ-2, МХ-3, МХ-5.
7 травня Нацрада вирішила залишити нову заяву «Телемереж України» без розгляду, оскільки видача ліцензії та розбудова мультиплексу МХ-4 можлива лише за умови наявності висновків УДЦР щодо прорахованих частот. Заяву залишено без розгляду до оголошення Нацрадою пропозицій по розбудові мультиплексу МХ-4. «Якщо буде знайдено можливість розбудови повноцінного мультиплексу, буде оголошено конкурс, і компанія "Телемережі України" зможе взяти в ньому участь», - запевнив член Нацради Владислав Севрюков.
Одеський ОРТПЦ 23 квітня подав заяву про видачу ліцензії провайдера програмної послуги стандарту DVB-T2 (MPEG-4) у місті Одесі та Одеській області. Тобто це підприємство має намір створити регіональний мультиплекс.
Керівник Одеського ОРТПЦ Валерій Волков нагадав, що у 2008-2009 роках Одеський ОРТПЦ за власні кошти побудував по всій території Одеської області мережу цифрового ефірного телебачення стандарту DVB-T, що охоплювала 95% населення області. Облдержадміністрація придбала 4 тис. сет-топ-боксів стандарту DVB-T для незахищених верств населення. Провайдером у цій одеській мережі була компанія УЦТМ (провайдер мультиплексу МХ-4).
Але Одеський ОРТПЦ не встиг отримати висновки УДЦР щодо частот і дозволи на експлуатацію передавачів. «А далі настав процес появи нового провайдера "Зеонбуду" і було прийнято рішення про анулювання ліцензії УЦТМ», - нагадав пан Волков. У 2010 році Одеський ОРТПЦ безуспішно подавав заяву на видачу ліцензії провайдера мультиплексу МХ-2.
За його словами, мережа може працювати в стандарті DVB-T, але протягом кількох місяців може бути модернізована до стандарту DVB-T2. Мережа має 22 передавачі. Також пан Волков запевняє, що частоти для роботи локального мультиплексу є - їх чотири, і цього достатньо для покриття 95% населення, оскільки це синхронна зона, що відповідає угоді «Женева-2006».
Зі слів пана Волкова, у регіональному одеському мультиплексі виявили бажання мовити близько 10-12 мовників. «Багато з них брали участь у конкурсі на місця в мультиплексі МХ-5, але не отримали ліцензій», - додав він.
Члени Нацради зауважили пану Волкову, що не можуть проліцензувати провайдера цифрового ефірного ТБ без наявності висновків УДЦР. Пан Волков закликав Нацраду подати заяву до УДЦР, а Одеський ОРТПЦ готовий оплатити роботу з розробки висновків. Голова Нацради Юрій Артеменко попросив пана Волкова підготувати для Нацради проект звернення до УДЦР.
Більшість членів Нацради виявили інтерес до пропозиції Одеського ОРТПЦ. «На базі цього прецеденту ми можемо побудувати локальну мережу. Але правильним чином: отримати висновки, провести конкурс і побудувати регіональний мультиплекс», - сказав заступник голови Нацради Григорій Шверк. З ідеєю не погодився член Нацради Олег Черниш, який вважає, що не можна відбирати окремі частоти для регіональних і локальних мультиплексів, доки немає частот для загальнонаціонального мультиплексу.
Нацрада вирішила залишити заяву Одеського ОРТПЦ без розгляду, оскільки поки що не оголошувала прийому пропозицій по розбудові мультиплексу в Одесі та Одеській області.
Між тим, законодавство наразі передбачає ліцензування провайдерів цифрового ТБ як провайдерів програмної послуги, тобто без конкурсу, а за заявковим принципом. І це створює певну юридичну колізію, оскільки компанії, заяви яких Нацрада залишила без розгляду, можуть оскаржити рішення регулятора.
«Детектор медіа»
