14:00
П'ятниця, 26 Червня 2020

91 проблема, 307 рішень. У Києві презентували Карту правових реформ для громадянського суспільства

758
8 робочих груп, понад 50 годин онлайн-конференцій, більше 100 громадських організацій і 500 учасників обговорень з усіх регіонів України. Результат — аналітичний документ із рекомендаціями вирішення ключових проблем громадського сектору. Далі на проєкт Карти правових реформ чекає регіональне обговорення, внесення коректив, створення фінального варіанту, адвокація пропозицій на національному та місцевих рівнях… А поки експерти й експертки, співавтори й співавторки дороговказу реформ уперше за час карантину зібралися офлайн, щоб презентувати свої напрацювання.
91 проблема, 307 рішень. У Києві презентували Карту правових реформ для громадянського суспільства
91 проблема, 307 рішень. У Києві презентували Карту правових реформ для громадянського суспільства

Чому взагалі вирішили обговорювати і створювати Карту правових реформ для громадянського суспільства в Україні? За результатами соціологічних досліджень, українське громадянське суспільство — одна з основних рушійних сил реформ в Україні. Утім, щоб виконувати цю роль, потрібне «зелене світло»: скасування певних обмежень і створення сприятливого середовища для розвитку.

Створення і презентація Карти відбуваються в рамках Ініціативи секторальної підтримки громадянського суспільства в Україні. Її реалізують три організації: Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання», Український незалежний центр політичних досліджень і Центр демократії та верховенства права.

Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР «Єднання» у вступному слові пояснив місії ініціативи: сприяти розвитку громадянського суспільства та поліпшувати правові умови та середовище для роботи організацій громадянського суспільства (ОГС). Щоб, зрештою, українське громадянське суспільство могло «дати раду самому собі».

Світлана Конончук, виконавча директорка УНЦПД пояснила, що Карта правових реформ — це ґрунт для роботи не тільки громадського сектора, а й органів влади. За задумом, дороговказ має лягти в основу державних рішень і документів, які спрямують зусилля держави на поліпшення умов діяльності активістів, окремих організацій і сектору загалом. «Це робота не для одного сектора: це робота для всього суспільства», — резюмувала спікерка та закликала всіх охочих продовжити коментувати Карту й після презентації.

«Нам є що пропонувати уряду — реформи, створені громадянським суспільством для громадянського суспільства»

Максим Лациба, керівник Програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД, розповів, що «марафон» зі створення Карти почався в лютому 2020 року. До початку карантину учасники встигли провести лише дві «живі» зустрічі. Продовжити обговорення довелося онлайн, і це забезпечило рівний доступ для обговорення організаціям з регіонів. Спільний результат — це рекордні 150 сторінок опису проблем ОГС і рекомендацій.

Перед обговоренням поставили кілька завдань:

  1. Вивчити проблеми і потреби, з якими стикаються ОГС.
  2. Вивчити проблеми законодавства: що заважає розвитку громадянського суспільства або чого не вистачає в законодавстві для цього розвитку.
  3. Знайти рішення визначених проблем.
  4. Згуртувати ОГС для захисту своїх прав і інтересів.

«Разом ми ідентифікували 91 проблему, з якою стикаються організації, і знайшли 307 рішень. Ми добре пропрацювали, — говорить Максим Лациба. — Це порядок денний організацій, реформ громадянського суспільства для громадянського суспільства. Нам є з чим іти в парламент і уряд, нам є що пропонувати».

Серед низки проблем спікер озвучив головні: доступ до фінансування та нові атаки на законодавство про ОГС.

Тарас Шевченко, директор ЦЕДЕМ, додав, що Карта правових реформ — це документ, який уряд може використати для створення Стратегії розвитку громадянського суспільства в Україні, яку зараз якраз потрібно писати на новий 5-річний термін. Тому є амбіція об'єднати якомога більше людей і консолідувати зусилля сектору навколо нової Стратегії.

«Для вирішення проблеми треба спочатку її чітко визначити і розуміти. І так само після завершення будь-якого закону і зміни: оцінити ефективність реформи можна тільки якщо ми знаємо, яку проблему хотіли вирішити. Оцінка ефективності тільки в відповіді на одне питання: чи вирішена проблема, чи вона лишилася. Якщо створено механізми, але проблеми лишилися, значить це було неефективно», — говорить Тарас Шевченко.

Далі представники ОГС говорили за віcьмома розділами дороговказу. Напрацювання робочих груп презентували як присутні в київській студії, так і учасники з регіонів завдяки онлайн-включенням.

Розділ 1. Правовий статус: реєстрація і припинення діяльності ОГС

Проблеми та рішення у сфері створення, діяльності і припинення діяльності ОГС презентували Артем Коновалов («Центр розвитку громад», Харків) і Олег Лапін (УНЦПД, Луцьк). Серед них здебільшого спрощення процедур, координація електронного документообігу, вдосконалення банківського обслуговування ОГС, нюанси у взаємодії з реєстраторами та Мін'юстом тощо.

Артем Коновалов презентує розділ 1 Карти правових реформ

Олег Лапін презентує розділ 1 Карти правових реформ

Розділ 2. Оподаткування ОГС і благодійної діяльності. Нові податкові стимули благодійності

Робоча група визначила 11 проблем у сфері та близько 40 варіантів рішень. Наталія Повтарь (УНЦПД, Київ) і Наталія Ліпська («Крила надії», Львів) говорили про удосконалення податкових механізмів, уже встановлених законодавством України, а також про перспективні новації, які зарекомендували себе закордоном.

Експерти та експертки пропонують, наприклад, звільнити від оподаткування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) волонтерські кошти, збільшити розміри нецільової благодійної допомоги неоподаткованої ПДФО, удосконалити механізм податкової знижки для фізичних осіб, що надають допомогу ОГС, а також покращити умови для благодійності юридичним особам.

Серед важливих новацій Розділу 2 — впровадження відсоткового механізму. Він дозволятиме платникам ПДФО спрямовувати 2% сплаченого податку на діяльність ОГС. Його уже використовують у низці європейських країн, зокрема в Польщі, Угорщині, Молдові. Цікава пропозиція — запровадження Автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги.

Інші сфери, які потребують адаптації до європейського законодавства, — оподаткування ПДВ і митом (у тому числі соціальних послуг і гуманітарної та благодійної допомоги з-за кордону), сплата земельного податку і податку на нерухоме майно для ОГС, звітування ОГС.

Наталія Повтарь і Наталія Ліпська презентують розділ 2 Карти правових реформ

Розділ 3. Державне й місцеве фінансування ОГС

Дар'я Сидоренко (УНЦПД, Київ) і Олена Подобєд-Франківська (Асоціація молодіжних центрів України, Київ) зазначили, що одна з ключових проблем — застарілі механізми проведення конкурсів для проєктів ОГС. Рішення — запуск електронної платформи «Е-конкурс грантів для ОГС». Також наявні конкурсні механізми потребують розширення; необхідна розробка процедури відбору ОГС як виконавців державних і місцевих програм.

Дар'я Сидоренко презентує розділ 3 Карти правових реформ

Також у Карті реформ пропонують низку змін щодо вимог до кошторисів проєктів ОГС і співфінансування та розширення дозволених витрат. Наприклад, зменшити розмір власного внеску, надати право брати участь у конкурсах на реалізацію багаторічних програм і проєктів, передбачити право ОГС на адміністративні витрати тощо.

Важлива пропозиція — запровадження урядового конкурсу проєктів ОГС для організаційного (інституційного) розвитку. Наразі конкурсів для розвитку саме громадської організації та її команди немає.

У рамках Карти пропонують ідею спільного навчання для ОГС по роботі з казначейськими органами та здійснення закупівель через систему ProZorro.

Олена Подобєд-Франківька презентує розділ 3 Карти правових реформ

Розділ 4. Залучення ОГС до надання соціальних послуг та соціальне підприємництво

Ростислав Кісь («Карітас Україна») резюмував, що залучення ОГС у сферу надання соціальних послуг можливе лише за умов системного реформування галузі. Це передбачає відхід від планового методу визначення потреб населення в послугах, перехід на клієнтоцентричну модель, диджиталізація процесів, а також запровадження уніфікованих тарифів на соцпослуги, оновлення моніторингу та оцінки якості надання соцпослуг.

Увагу акцентують і на питанні закупівлі соціальних послуг і більшій участі ОГС у їх наданні.

Ростислав Кісь презентує розділ 4 Карти правових реформ

Аліна Бочарнікова (Future Development Agency) презентувала розробки групи щодо соціального підприємництва. Насамперед, законодавство України потребує введення термінів «соціальне підприємництво» і «соціальне підприємство», а також розробку відповідної концепції розвитку.

Аліна Бочарнікова презентує розділ 4 Карти правових реформ

Розділ 5. Розвиток волонтерської діяльності

Визначено 8 проблем і понад 30 рішень. Учасники робочої групи пропонують розширити можливості для волонтерської діяльності. Наприклад, збільшити кількість напрямів здійснення волонтерства, впровадити нормативне визначення волонтерської діяльності онлайн, встановити граничну норму витрат для волонтера, які можуть здійснювати місцеві чи державні органи влади.

Варто більше залучати дітей до волонтерства, говорить Діана Наливанна (ЦЕДЕМ). Для цього потрібно дозволити займатися волонтерством із 12-ти років, запровадити відповідні курси та навчальні дисципліни в школах.

Також для розвитку галузі держава має підвищити фінансову підтримку проєктів ОГС щодо здійснення волонтерської діяльності та скасувати оподаткування логістичних витрат волонтера.

Спікерка звернула увагу, що наразі на розгляді влади перебувають зміни до закону про волонтерську діяльність, які несуть потенційні загрози для сектора.

Діана Наливана презентує розділ 5 Карти правових реформ

Юрій Юзич («Пласт») зазначив, що держава має заохочувати бути волонтером, а не просто давати дозвіл на це. Для цього треба запровадити цільову програму сприяння розвитку волонтерства, залучати українців до міжнародного волонтерського руху, захистити право ОГС залучати іноземних волонтерів, а також підвищити рівень залучення волонтерів до роботи з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Юрій Юзич презентує розділ 5 Карти правових реформ

Розділ 6. Участь громадськості у формуванні та реалізації владних рішень

Робоча група підняла 22 питання, говорить Максим Лукінюк (УНЦПД). Проблематику розділили на взаємодію з місцевим самоврядуванням і органами виконавчої влади.

Щодо механізмів на місцях, пропонують, наприклад, врегулювати правовий статус жителя територіальної громади, усунути вади системи реєстрації місця проживання, зобов'язати ОМС прийняти статут територіальної громади, покращити механізми громадської участі та розгляду й виконання петицій.

Максим Лукінюк і Оксана Ващук-Огданська презентують розділ 6 Карти правових реформ

Оксана Ващук-Огданська («Центр політичних студій», Івано-Франківськ) презентувала пропозиції щодо покращення доступу до інформації ОМС і органів виконавчої влади, а також підзвітності та контролю за їхньою діяльністю.

Розділ 7. Державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства

Олексій Орловський (МФ «Відродження») і Оксана Мізик (УНЦПД) підсумували напрацювання з 6-ти провідних проблем.

Зокрема, у розділі пропонують на національному рівні:

  • перезапустити відповідну Координаційну раду на базі Кабміну, щоб розглядати ключові законопроєкти щодо розвитку ОГС;
  • ухвалювати річні календарні плани заходів до кінця календарного року;
  • затвердити нову Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства.

У регіонах і громадах пропонують рекомендувати ОГС розробляти програми для розвитку ОГС, закладати на них фінансування та залучати ОГС через конкурси.

Оксана Мізик і Олексій Орловський презентують розділ 7 Карти правових реформ

Розділ 8. Безпека активістів і ОГС

Головний виклик, за словами Тетяни Печончик («Центр прав людини Zmina»), — втримати рамку свободи асоціацій від атак. Насамперед сприяти відхиленню недемократичних законопроєктів про лобістську діяльність, щодо організацій з іноземною підтримкою, щодо недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави.

Дмитро Мазурок («Харківська правозахисна група») розповів про способи налагодження комунікації між правозахисною спільнотою та правоохоронними органами, покращення правозастосування в питаннях розгляду інцидентів переслідування, нападів і тиску на активістів і правозахисників, а також комунікації з Уповноваженим з прав людини і правозахисним сектором.

Тетяна Печончик і Дмитро Мазурок презентують розділ 8 Карти правових реформ

Що далі?

Допрацювати Карту планують до вересня. Далі за планом запуск адвокаційної кампанії — щоб документ став основною частиною Національної стратегії. На місцевому рівні вже можна втілювати названі ініціативи — це залежить від активності громадських організацій.

«Чи можемо ми самі реалізувати цю Карту? Ні. Це тільки спільна робота і влади, і ОГС. З сьогоднішнього дня ми починаємо створювати Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства. Сподіваюся, найближчим часом буде створена робоча група при Кабміні, куди ми всі ввійдемо, і будемо перетворювати наші рекомендації у власне урядовий документ», — сказав Максим Лациба.

Фото: скриншоти

Читайте також
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
758
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду