У Криму все більше сфер переходять до складу російських відомств. Не виняток і інформаційний ринок, який, здавалося б, згідно з Конституцією, що гарантує свободу слова, повинен бути вільним і конкурентним. Колишня регіональна організація Спілки журналістів України з волі її голови Людмили Хорошилової, за невеликими винятками, «влилася» в Союз журналістів Росії. Різко змінили тон майже всі місцеві газети, хвалять все російське місцеві телеканали.

Журналістам, як і багатьом іншим людям, доводиться приймати важкі рішення і зніматися з насиджених місць, скасовувати іноді й широкомасштабні творчі плани на розвиток своїх ЗМІ, і плани на вільну творчість. Наприклад, не змогла функціонувати в місцевих умовах редакція дуже популярного у всіх причорноморських країнах інтернет-ресурсу BlackSeаNews («Черноморские новости») і з Ялти переїхала до Києва. Нещодавно нам повідомили, що при НСЖУ також створюється первинна організація для обліку кримських журналістів, членів Спілки, які поки ще залишаються працювати в Криму і вже не можуть мати там свою первинну організацію. Таким чином, можливо, вперше в історії ЗМІ, формується унікальний осередок «журналістів в екзилі». Про надання необхідної допомоги кримським журналістам, які залишаються працювати в українських ЗМІ, заявили і правління НСЖУ, і керівництво Незалежної медіа-профспілки України. Спільно та за підтримки міжнародної Федерації журналістів, Європейської федерації журналістів, Польської Асоціації журналістів вони створили Центр допомоги журналістам, яким, треба сподіватися, кримські колеги зможуть скористатися за потреби.

«Представники кримських ЗМІ змушені залишати півострів, оскільки не відчувають себе там у безпеці», - заявила днями представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович під час зустрічі із заступником міністра внутрішніх справ України Миколою Величковичем, передає прес-служба МВС. Міятович зазначила, що протягом останнього часу побувала в кількох регіонах України і, зокрема, в Криму. Ситуація, з якою стикнулася журналісти на півострові і сході України, «викликає у неї тривогу». «Проте хоч ситуація і залишається важкою, журналісти повинні відчувати підтримку місцевої міліції та мати захист під час здійснення своєї професійної діяльності», - зазначила Міятович. Мабуть, Міятович не знає, що тут вже немає «місцевої міліції», а її місце зайняла російська поліція, і російське законодавство про ЗМІ та інформацію відрізняється від українського...

Дався взнаки перехід до Міністерства зв'язку і комунікацій Росії. Газетні кіоски мережі «Укрпошти», наприклад, зараз виглядають зовсім оголеними - замість купи газет і журналів на прилавках рідкісні «залишкові» видання, продаються деякі книги-додатки до ЗМІ з журнальних бібліотек, зокрема продаються книги «Библиотеки «АиФ» «Колекція світових бестселерів». Все пояснюється просто - кримська «Укрпошта» від українських видань вже відмовилася, а російськими себе ще не забезпечила, тому кіоскерам доводиться, крім періодики, займатися продажем канцтоварів, поштового приладдя, сигарет і різних дрібничок, що періодики не стосуються.

Більш лояльні зміни на підприємствах «Крымсоюзпечати», яка вчинила більш далекоглядно - поступово виводить на ринок російські видання, проте не поспішає відмовлятися і від українських, які користуються попитом. Це створює читачеві розумний вибір і можливість порівняння. Тепер на прилавках лежать і українські, і кримські газети, але поруч з'явилася і «Российская газета», яка вже не роздається безкоштовно, а продається за 2 грн 50 коп., або за рублик за курсом 3,1, та «Известия» аж за 5 грн (або ж 15 рублів 50 коп.), чому, до речі, і не користується попитом: для кримчан це занадто дорого.

Вже заявили про те, що незабаром у Криму не просто будуть поширюватися їхні видання, але почнуть роботу представництва газет «Аргументы и факты», «Российская газета», а «Комсомольская правда» інформує, що розширить штат і вдвічі збільшить тиражі. Тут добре розходиться місцевий випуск, що являє собою збірник матеріалів основної редакції з місцевою вкладкою, заповненою «жовтими», скандальними і гарячими репортажними матеріалами. Головний редактор «АиФ» і президент ВД «Аргументы и факты» Микола Зятьков пояснив українським журналістам, що російські ЗМІ цікавляться Кримом з економічних міркувань. За його словами, кримський медіаринок досить розвинений, але зараз ще не насичений.

Російські друковані видання, які раніше широко розповсюджувалися в багатьох регіонах України, зараз, як і російські телеканали, отримали претензії української влади через неправдивість і тенденційності своїх публікацій. Вони називають це цензурою і закривають свої підрозділи в регіонах України, сподіваючись на те, що втрачене вдасться відновити в Криму. Менеджери російських ЗМІ вважають, що Крим - ринок дуже цікавий і вигідний саме для російських ЗМІ з двох причин. По-перше, нинішня кримсько-російська влада не буде їм висувати претензії через неправдивість їх публікацій, по-друге, майбутнє курортне літо, хоча, всі розуміють, і не буде повномасштабним, проте обіцяє зростання попиту на російську пресу в літній період через прибуття курортників із Росії.

Лише місяць тому «АиФ» придбав московський уряд. Нові власники пообіцяли не втручатися в редакційну політику. Найближчим часом керівництво «АиФ» має намір зібрати редакцію в Криму і поширювати тижневик тиражем понад п'ять тисяч примірників.

Як вже зазначалося, «Комсомольская правда» вже видає місцевий випуск, і в Криму є місцева редакція. Вона налічує менше 10 осіб, але розширюватиметься, бо обсяг видання планується збільшити. Під час перебування Криму у складі України вона входила в київський холдинг «ВЕТЕК Медіа», який випускає газету в Україні за франшизою. Холдингом володіє український олігарх Сергій Курченко, хоча про його місцеперебування зараз невідомо. З пояснень головного редактора «Комсомольской правды» Володимира Сунгоркіна українським журналістам відомо, що кримське видання тепер уже існує окремо від українського, буде вести справи самостійно в контакті з Москвою, а київський холдинг буде працювати самостійно, за його словами, зміна обстановки в Україні й ситуація навколо холдингу не позначилася на випуску газети в Україні.

Кримські аналітики та медіа-юристи кажуть, що все - тільки перші ластівки. Річ у тім, що сьогодні кримський медіаринок з боку Росії виглядає дуже спокусливо, і не спробувати фінансового щастя на ньому не зважиться тільки ледачий, а тому ближче до літа усі розповсюджувачі періодики, особливо приватні, очікують на справжній бум видань із Росії. Адже багато з них кримські зміни сприйняли так, що щиро вірять у те, що тепер вони вдома, і це обіцяє сприятливі умови. Як підуть справи в реальності, залежить від того, як змінюватиметься обстановка в країні і в російсько-українських відносинах зокрема. Однак багато хто сподівається, що вона буде, по-перше, сприятливою для інформаційного ринку, по-друге, сприятливою для бізнесу, і їхні плани не зірве справжня війна...