Сергій Тихий: «Головний редактор – гарант концепції газети»

Сергій Тихий: «Головний редактор – гарант концепції газети»

17 Жовтня 2013
15604
17 Жовтня 2013
14:03

Сергій Тихий: «Головний редактор – гарант концепції газети»

15604
Сергій Тихий: «Головний редактор – гарант концепції газети»
Сергій Тихий: «Головний редактор – гарант концепції газети»

Журналісти, які у різні часи працювали в команді Сергія Тихого, називають його авторитарним, але також надзвичайно професійним редактором. «На початку своєї київської журналістської кар'єри я мав нагоду працювати з Тихим. Це було складно, але тепер я згадую ці дні як щасливі», - розповідає головний редактор «Історичної правди» Вахтанг Кіпіані.

 

Кібернетик за освітою, Тихий прийшов у журналістику ще за радянських часів. Його першою роботою було відповідати на листи до редакції газети. Працював у «Комсомольском знамени», у 90-ті брав участь у створенні газет «День» і «Всеукраинские ведомости»,  у 2002-му створив «Газету по-киевски», а торік очолив «Крымскую газету». До Львова Сергій Тихий приїхав, щоб відкрити студентам і гостям Школи журналістики УКУ секрети створення якісної газети (відеозапис майстер-класу дивіться тут).

 

«За часів інтернету та надміру новин завдання газети - не інформувати, а захищати від непотрібної інформації», - говорить Сергій Тихий. Газета не може конкурувати за швидкістю з електронними ЗМІ, тому їй потрібно привертати увагу читачів якістю матеріалів, оригінальним поданням, ілюстраціями тощо. В наш час газета повинна стати щоденним ілюстрованим журналом. Читачі не мають часу на довгі тексти, тож інформацію варто передавати за допомогою інфографіки й ілюстрацій.

 

Серед табу, встановлених Сергієм Тихим у редакції «Крымской газеты» - заставки, себто фото з інтернету, які не мають нічого спільного зі змістом матеріалів. «Після мого приходу у "Крымскую газету", крім зміни логотипу та збільшення кількості шпальт четвергового номера, важливу увагу почали приділяти дизайну та ілюстраціям, заголовкам та підзаголовкам, почали ретельніше добирати інформаційні приводи. Журналісти вчились дуже швидко, і за місяць ми вже працювали по-новому», - розповідає Тихий.

 

Обсяг газети може бути невеликим, однак у ній не повинно бути «прохідних» матеріалів. Важливо, щоб кожен текст у газеті давав читачеві відповіді на запитання, які його турбують. Будь-яку тему слід актуалізувати й робити зрозумілий та цікавий аудиторії акцент. «Навесні у Бангладеш обвалилася багатоповерхова будівля швейної фабрики, загинули сотні людей, - наводить приклад Тихий. - Я послав журналістів на ринок подивитись, скільки там коштує одяг виробництва Бангладеш. Виявилось, що порівняно дешево. Отже, економія на безпеці праці. Так ми актуалізували цю подію, написавши: "Ваші дешеві ганчірки оплачені цією тисячею життів". Провінційній пресі слід пам'ятати, що не можна замикатись лише у своєму регіоні, треба звертати увагу на події загальнодержавного та загальнолюдського масштабу».

 

На думку Сергія Тихого, головний редактор газети не повинен займатися фінансовим менеджментом. «Редактор - це гарант концепції, гарант якості текстів і графіки. Головна функція редактора - генерація ідей. Саме він, маючи сформований смак до хороших і корисних тем, повинен учити людей знаходити ідеї матеріалів, керувати цим процесом, не давати йому згаснути. Головний редактор повинен розуміти хороші вірші, щоб у нього виходили хороші заголовки», - розповідає він.

 

У редакції слід організувати два види планування: стратегічне та оперативне. Стратегічне відбувається раз на квартал: попередньо підготувавшись, редакція обговорює потенційні теми та напрямки роботи. Редактор повинен правильно організувати це обговорення, критично оцінити запропоновані теми, спонукаючи журналістів ґрунтовно пояснити, чому саме на ці теми варто писати й чим це корисно для аудиторії. На основі цих стратегічних планів формуються оперативні - на місяць, на тиждень, у які вносять корективи поточні події у країні та світі.

 

Сергій Тихий не вірить, що блогери можуть замінити журналістів. Хіба що стати ними: «Якщо вони матимуть надійні джерела, навчаться збирати інформацію, правильно її узагальнювати та писати якісні тексти, в майбутньому те, що вони роблять, може стати одним із жанрів журналістики». Так само скептично він ставиться до громадянської, або «народної» журналістики. «За кілька років співпраці з народними репортерами у "Газете по-киевски" не можу пригадати жодного випадку, коли такі журналісти приносили якісь сенсації», - каже редактор.

 

Цей досвід зміцнив його впевненість у тому, що для професійного висвітлення подій потрібні фахівці. «Якщо трапилась важлива подія, просто очей мало. Слід з'ясувати всі можливі чинники: хто учасники, хто винен, чи є загиблі й постраждалі, кому вигідно, хто кого покриває, чим усе закінчилось. Народні журналісти - це лише джерела неперевіреної інформації, якісну обробку якої можуть забезпечити тільки професійні журналісти», - робить висновок Тихий. 

 

Не бачить він заміни традиційним ЗМІ і в соціальних мережах. «Ці мережі не структурують суспільство, - коментує редактор. - Поділяючи людей на дріб'язкові групи, вони створюють не блоки, а гранули, горошинки суспільства. Таким гранульованим суспільством легше маніпулювати. Горошинки тримають форму зовнішньої оболонки». Соцмережі корисні, але лише як інструмент у роботі редакції для створення оперативного і якісного інформаційного продукту.

 

Ще одна поширена серед сучасних журналістів ілюзія - про те, що читач дурніший за них. Прикладом Сергій Тихий називає численні матеріали про «чупакабру» та інші сенсаційні вигадки: «У деяких газетах подібних текстів 80%. Така інформація не користуватиметься попитом - людям це не потрібно... Моє побажання і собі, і вам - виховувати вибагливу аудиторію, яка вміє пред'являти претензії». 

 

Тетяна Руденька, Школа журналістики УКУ, для ІМІ  

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Тетяна Руденька, Школа журналістики УКУ, для ІМІ
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
15604
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду