Цього тижня українські продюсери і критики назвуть нашого "делегата" на "Оскар". Нагадаю, Український Оскарівський комітет попередньо відібрав три повнометражні ігрові фільми, випущені у 2013 році. (До речі, це рекордна кількість для національного відбору.) Нині експерти обирають між довершеною кіномовою Кіри Муратової ("Вічне повернення"), історією культової особистості ("Параджанов" Сержа Аведикяна і Олени Фетісової) та історією депортованого народу ("Хайтарма" Ахтема Сейтаблаєва). При цьому зважають не тільки на художній бік справи, а на відповідність технічним регламентам Американської кіноакадемії. Адже, як показує десятилітній досвід української "оскаріади", українські режисери не раз "спотикались" об процесуальні вимоги до конкурсантів, як-то: щонайменше, тижневий прокат у себе на батьківщині чи у США (або участь у міжнародному кінофестивалі класу "А"), бодай якісь касові збори і повноцінна рекламна кампанія. (І як ти поясниш голлівудській братії, що кожна українська прем'єра  - це щоразу прецедент!) Крім того, за правилами кінопремії, проста більшість (51 відсоток) авторського, акторського і знімального складу мають бути громадянами або резидентами України. Нині, в умовах тотальної - і не тільки для українського кінематографа - копродукції цей ценз може пройти не кожна стрічка.

Про те, які шанси в українських фільмів цього року потрапити на "Оскар", - "ПРО" запитала у генерального директора Міжнародного кінофестивалю "Молодість" Андрія Халпахчі.

Про фаворитів відбору: мені здається, що всі три картини цього (номінування на "Оскар" - ред.) достойні. Кіра Муратова - це, безумовно, великий майстер. Як на мене, "Вічне повернення" - це кінематографічний шедевр. Може, не дуже зрозумілий для іноземного глядача. Але мова мистецтва, якою зроблений цей фільм, доступна всім, хто має орган сприйняття мистецтва. Картина "Параджанов" про нашого великого майстра має дуже гарний резонанс на різних міжнародних фестивалях. А "Хайтарма" - це дуже важлива тема для нашої історії. Дуже поважаю цю знімальну групу. Просто не розуміють деякі люди цю трагедію татарського народу. Мені здається, що ми всі маємо вибачитися перед татарським населенням за ту трагедію, яка в сталінські часи була там влаштована. І якраз мені здається, що "Хайтарма" може через цю тему мати найбільше шансів. До речі, фільм уже був у прокаті. І треба подумати, як дивитимуться члени Оскарівського комітету, - вже не нашого, а іноземного, - на ті фільми, які можуть потрапити до останньої п'ятірки. Ось тут, на мою думку, "Хайтарма" має деякі переваги. Але я не є членом Оскарівського комітету. Нехай вони голосують. Важко обрати між цими трьома картинами, бо вони всі достойні.

Прокат і склад знімальної групи: в картині, яку може представити Україна як свою національну, має бути не менше 51 відсотка українських грошей. У фільмі "Параджанов" наша участь абсолютно мажоритарна. Французьких грошей там дуже мало, грузинських і вірменських - теж. Продюсер і один із режисерів - українці, багато наших акторів. Цей фільм підходить за всіма статтями. Тим більше, ви побачите, що румунський фільм, який буде представлений на "Оскар", напевне, теж буде в копродукції чи з Францією чи з Німеччиною. Це дуже важлива на сьогодні складова - вступати в копродукцію з іншими країнами. Крім національного прокату, претендентам треба буде організувати прес-кампанію у США, знайти дистриб'ютора і показати фільм там. Це досить копітка робота, фінансово затратна й іноді непосильна для наших продюсерів і дистриб'юторів. Тому так важко потрапити в останній список номінантів. Треба шукати спонсорів, залучати меценатів - для просування українського кіно за кордоном. 

Розмовляла Віра Бодак